Кінотеатр: відмінності між версіями

Найдавнішим кінотеатром у [[Київ|Києві]] вважається [[Жовтень (кінотеатр, Київ)|кінотеатр «Жовтень»]], побудований у [[1929]]—[[1930|30]] рр. архітектором [[Риков Валеріян Микитович|Валеріаном Риковим]] за проектомпроєктом архітектора Троцького. Відкриття відбулося [[8 листопада]] [[1930]] р. Кутова будівля у стилі [[конструктивізм]]у має кінозал на 800 місць і концертний зал. У [[1955]] р. кінотеатр переобладнаний для показу широкоформатних фільмів.

Особливо бурхливим був розвиток і [[кінематограф]]у (як одного з видів мистецької [[Пропаганда|пропаганди]]), і широкої мережі кінотеатрів і кіноустановок у [[СРСР]], причому вона охопила практичну більшість населених пунктів, включаючи селища та села (зазвичай у клубах, будинках культури була своя кіноустановка). Так, у селах України загалом існувало 25 тисяч кінозалів. Масове згортання кіномережі, особливо на селі розпочалося ще наприкінці [[1980-ті|1980-х]], і особливо посилилося у економічно важкі [[1990-ті]]. В результаті повального закриття кінотеатрів, перепрофілювання закладів чи приміщень колишніх кінотеатрів, а нерідко й занедбання й руйнації останніх, мережа кінотеатрів в Україні різко скоротилася (в рази), а у сільській місцевості їх просто не лишилося. Чинником, який остаточно зруйнував національну кіномережу стала потреба переобладнання кінотеатрів до сучасних технічних вимог і головне&nbsp;— необхідність показу винятково ліцензійного кіно. Тому, коли від [[2000-ні|2000-х років]] у містах-мільонниках, в першу чергу столиці Києві, а також [[Дніпропетровськ]]у, [[Донецьк]]у, [[Одеса|Одесі]], Харкові, а також у великих містах, зокрема обласних центрах ([[Львів]], [[Хмельницький]], [[Чернівці]] тощо) знайшлися інвестори, які викупили старі кінотеатри з метою їх подальшого перезапуску, переобладнання й обернення на вдалий комерційний продукт, а подеколи навіть почали будувати нові кінтеатри, відкривати кінозали у великих торговельних центрах, з'явились перші національні мережі кінотеатрів, а потому й об'єкти міжнародних мереж, у решті країни, і зокрема, в малих містах, райцентрах кінотеатри, як і раніше, масово закривалися. Так, на [[Чернігівська область|Чернігівщині]] у 2-му і 3-му містах області&nbsp;— [[Ніжин]]і та [[Прилуки|Прилуках]] не залишилося жодного кінотеатру. У теперішній час ([[2010]]) у співпраці голландської компанії IDS та [[Кіностудія імені Олександра Довженка|кіностудії ім. Довженка]] висунутий оригінальний і доволі амбітний інноваційний проектпроєкт щодо відновлення кінозалів у сільській місцевості України&nbsp;— запропоновано створити велику національну мережу проекторнихпроєкторних кінозалів на базі сілсьькихсілських клубів, які не отримуватимуть ліцензії Dolby й показиватимуть фільми категорії E, де менші вимоги, ніж у категорії D<ref>''Жук Ольга'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1750/164/61937/ ''Кіно у клубі''. У селах і райцентрах обіцяють відновити кінотеатри, де показуватимуть ретро і фільми категорії Е, а Голлівуду не буде] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;183 за [[2 жовтня]] [[2010]] року</ref>.

Формат фільмів і кінотеатрів, що забезпечує краще зображення порівняно зі звичайними. Для відтворення кінофільмів використовується збільшений екран, а також спеціальні [[проекторпроєктор]]и. Технологія розроблена і запатентована канадською компанією IMAX. Також кінотеатр дозволяє переглядати фільми в 3D форматі, для чого потрібно використовувати спеціальні окуляри.

Автомобільний кінотеатр&nbsp;— це відкрита [[парковка]] з екраном з одного кінця і проекційноюпроєкційною будкою з іншого. Для перегляду фільму глядачі заїжджають на паркувальні місця. Фільми зазвичай переглядають через лобове скло автомобіля, хоча деякі глядачі вважають за краще сидіти на капоті автомобіля. Звук або відтворюється через переносні гучномовці, розташовані у кожного паркувального місця, або транслюється на частоті FM-радіо для відтворення через стереосистему автомобіля. Через розташування на відкритому повітрі автомобільні кінотеатри зазвичай працюють тільки в теплу пору року і після заходу сонця. Автомобільні кінотеатри переважно зустрічаються в [[США|Сполучених Штатах]], де вони були особливо популярні в 1950-х і 1960-х роках. Колись вони обчислювалися тисячами, на початку нового тисячоліття їх залишилося близько 400.