Новий заповіт Лютер переклав в період з грудня 1521 по березень 1522 року ву [[Замок Вартбург|Вартбурзькому замку]]. ВикористовувавсяВикористовував як першоджерело грецький текст — [[Textus Receptus]] ву виданні [[Еразм Ротердамський|Еразма Роттердамського]] 1516 року. Від використання офіційно прийнятого в католицькій церкві латинського перекладу — [[Вульгата|Вульгати]] — Лютер свідомо відмовився. У вересні 1522 року текст перекладеного їмним Нового Заповіту був надрукований в друкарні Мельхіора Лоттата у Віттенберзі, отримавши неофіційну назву «Вересневої Біблії» або «Вересневого заповіту» (Septembertestament). У 1534 році вперше вийшов повний текст Біблії Лютера (Старий і Новий Заповіт). У 1545 році вийшло нове повне видання Біблії (останнє — під редакцією Лютера), яке в біблеїстиці відоме під назвою ''Biblia Deudsch''.
