Директорія Української Народної Республіки: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 4:
 
Директорія УНР прийшла на зміну [[Гетьманат]]у (Українській Державі), який [[Антигетьманське повстання 1918|було повалено]] 14 грудня [[1918]] року.
 
Обрання членів Директорії відбулося в Києві таємно. Місцем проведення таємної наради став будинок Міністерства шляхів на бульварі Шевченка, 34 (тоді - Бібіковський бульвар). Будинок перед тим належав родині Терещенків. В Міністерстві шляхів начальником департаменту працював майбутній член Директорії [[Макаренко Андрій Гаврилович|Андрій Макаренко]]. Він мав свій кабінет у будинку міністерства і зрозуміло, що мав вільний доступ до приміщення.
 
Директорія проголосила себе тимчасовою верховною владою революційного часу і констатувала, що влада в УНР має належати лише працюючим класам. «Слідуючим етапом нашої революції, — зазначалося в декларації від 26 грудня 1918, — є творення нових, справедливих, здорових і відповідних до реального відношення сил у державі, соціальних і політичних форм». Селянам, робітникам і трудовій інтелігенції пропонувалося обрати делегатів на [[Трудовий конгрес України]] — тимчасовий законодавчий орган УНР. У зовнішній політиці Директорія проголошувала цілковитий нейтралітет і бажання мирного співжиття з усіма народами та державами.