Атаксія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
правопис |
||
Рядок 1:
{{Infobox medical condition}}
'''Ата́ксія''' ({{lang-el|α}} — «без» і {{lang-el2|ταξις}} — «порядок») — розлад [[координація|координації]] довільних рухів, що може проявлятися порушеннями ходи, рухів рук і очей, змінами мовлення. Ознаками є порушення рівноваги при стоянні, нечіткість, неузгодженість й надмірність рухів. Атаксія — це клінічний [[симптом]], що вказує на дисфункцію частин нервової системи, які координують рухи, таких як [[мозочок]]. Атаксія може обмежуватися однією стороною тіла (геміатаксія). Легкий ступінь атаксії називається дистаксією, також існує атаксія Фрідрайха, яка найчастіше проявляється порушенням ходи, та інші.<ref>{{Cite web|title=Definition of dystaxia {{!}} Dictionary.com|url=https://www.dictionary.com/browse/dystaxia|website=www.dictionary.com|accessdate=2020-09-18|language=en}}</ref>
== Види ==
=== Мозочкова атаксія ===
Термін «мозочкова атаксія» використовується для позначення атаксії, яка обумовлена дисфункцією мозочка.<ref>{{Cite news|title=In the Limelight: June 2020|url=http://dx.doi.org/10.1016/j.mayocp.2020.04.026|work=Mayo Clinic Proceedings|date=2020-06|accessdate=2020-09-18|issn=0025-6196|doi=10.1016/j.mayocp.2020.04.026|pages=1091–1093|volume=95|issue=6|first=Karl A.|last=Nath}}</ref> Мозочок відповідає за інтеграцію нервових імпульсів, що потрібно для координації та планування рухів. Хоча атаксія проявляється не при всіх ураженнях мозочка, але багато станів, що порушують роботу мозочка також спричинюють атаксію.<ref name=":0">{{Cite news|title=Disorders of the cerebellum: ataxia, dysmetria of thought, and the cerebellar cognitive affective syndrome|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15377747|work=The Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neurosciences|date=2004|accessdate=2020-09-18|issn=0895-0172|pmid=15377747|doi=10.1176/jnp.16.3.367|pages=367–378|volume=16|issue=3|first=Jeremy D.|last=Schmahmann}}</ref> Люди з мозочковою атаксією можуть мати проблеми з регулюванням сили, діапазону, напрямку, швидкості та ритму м'язових скорочень.<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/33009378
|title=Pathophysiology of the motor systems : principles and clinical presentations
Рядок 53:
== Вестибулярна атаксія ==
Термін «вестибулярна атаксія» використовується для позначення атаксії, зумовленої дисфункцією вестибулярної системи, яка супроводжується вираженим запамороченням, нудотою та блювотою в гострих одностороннії випадках. У повільних, хронічних двосторонніх випадках вестибулярної дисфункції ці характерні прояви можуть бути відсутніми, а порушення рівноваги може бути єдиним проявом.
== Причини ==
Рядок 111:
[[Хвороба Вільсона]] є [[Автосома|аутосомно]]-[[Домінантна ознака|рецесивним]] розладом (мутація гена ATP7B), що призводить до нездатності правильно виводити [[мідь]] з організму. <ref name="urlwww.birminghammodis.com">{{Cite web|url=http://www.birminghammodis.com/handbook/Chapter12.pdf|title=Wilson's Disease|website=Birmingham Movement Disorders Coursebook|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110910171019/http://www.birminghammodis.com/handbook/Chapter12.pdf|archivedate=10 September 2011}}</ref> Мідь накопичується в нервовій системі та печінці і може спричинити атаксію, а також інші [[Неврологія|неврологічні]] та органні порушення. <ref name="urlWilsons disease">{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmedhealth/PMH0001789/|title=Wilson's disease – PubMed Health|website=PubMed Health|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140727172514/http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmedhealth/PMH0001789/|archivedate=27 July 2014}}</ref>
'''[[Розлади, пов’язані з глютеном|Глютенова атаксія]]'''
Глютенова атаксія — це [[Автоімунні захворювання|аутоімунне захворювання.]] <ref>{{Cite news|title=Consensus Paper: Neuroimmune Mechanisms of Cerebellar Ataxias|last2=Adhikari|first9=Shinji|last8=Joubert|first8=Bastien|last7=Honnorat|first7=Jérôme|last6=Hampe|first6=Christiane S.|last5=Hadjivassiliou|first5=Marios|last4=Chattopadhyay|first4=Partha|last3=Aeschlimann|first3=Daniel|first2=Keya|url=http://link.springer.com/10.1007/s12311-015-0664-x|last=Mitoma|first=Hiroshi|language=en|issue=2|volume=15|pages=213–232|doi=10.1007/s12311-015-0664-x|pmid=25823827|pmc=PMC4591117|issn=1473-4222|accessdate=2020-10-01|date=2016-04|work=The Cerebellum|last9=Kakei}}</ref> <ref>{{Cite news|title=Spectrum of gluten-related disorders: consensus on new nomenclature and classification|last2=Bai|first9=David S|last8=Rostami|first8=Kamran|last7=Kaukinen|first7=Katri|last6=Hadjivassiliou|first6=Marios|last5=Green|first5=Peter HR|last4=Dolinsek|first4=Jernej|last3=Ciacci|first3=Carolina|first2=Julio C|url=http://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/1741-7015-10-13|last=Sapone|first=Anna|language=en|issue=1|volume=10|pages=13|doi=10.1186/1741-7015-10-13|pmid=22313950|pmc=PMC3292448|issn=1741-7015|accessdate=2020-10-01|date=2012-12|work=BMC Medicine|last9=Sanders}}</ref> Рання діагностика та лікування [[Безглютенова дієта|безглютеновою дієтою]] можуть покращити атаксію та запобігти її прогресуванню. Ефективність лікування залежить від часу, що минув від початку атаксії до встановлення діагнозу, оскільки загибель [[ Клітини Пуркіньє|нейронів в мозочку]] в результаті впливу глютену є незворотною. <ref>{{Cite news|title=Consensus Paper: Neuroimmune Mechanisms of Cerebellar Ataxias|last2=Adhikari|first9=Shinji|last8=Joubert|first8=Bastien|last7=Honnorat|first7=Jérôme|last6=Hampe|first6=Christiane S.|last5=Hadjivassiliou|first5=Marios|last4=Chattopadhyay|first4=Partha|last3=Aeschlimann|first3=Daniel|first2=Keya|url=http://link.springer.com/10.1007/s12311-015-0664-x|last=Mitoma|first=Hiroshi|language=en|issue=2|volume=15|pages=213–232|doi=10.1007/s12311-015-0664-x|pmid=25823827|pmc=PMC4591117|issn=1473-4222|accessdate=2020-10-01|date=2016-04|work=The Cerebellum|last9=Kakei}}</ref> <ref>{{Cite news|title=Gluten-Related Disorders: Gluten Ataxia|issue=2|first3=Daniel P.|last2=Sanders|first2=David D.|last=Hadjivassiliou|first=Marios|language=en|volume=33|url=https://www.karger.com/Article/FullText/369509|pages=264–268|doi=10.1159/000369509|issn=0257-2753|accessdate=2020-10-01|date=2015-04-22|work=Digestive Diseases|last3=Aeschlimann}}</ref>
| |||