Джазмен [[Майлз Девіс]] був першим, хто схрестив фанк з [[джаз]]ом. Слідом за ним фанкові платівки записали [[Орнетт Коулман]], [[Гербі Генкок]] і [[Сан Ра]].
Наприкінці [[1970-ті в музиці|1970-х]] фанк перетворився у свого роду зневажливий термін — у середовищі професійних музикантів мелодійна вбогість компенсується ритмічними «вимахуваннями» — епітет «фанкі», тобто «посередній», «невигадливий», зараз часто використовують англійські й американські критики при рецензуванні пластинок. Таким чином, у своєму первісному значенні термін «фанк» практично зник з побуту, хоча використання елементів цього стилю в композиціях останніх років говорить про те, що музичне довголіття фанку гарантоване.
