Вікіпедія

Фактчекінг: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
м правопис
Рядок 45:
: Емоції — небезпечний фактор фактчекера, часто присутній талант піддатися загальному настрою та видати бажане за дійсне, ідучи на поводу в «сенсацій». Деякі медіа з задоволенням випускають фактологи, адже вони популярні в аудиторії. Рядом з емоціями часто йде недбалість, бажання швидше і першим повести світові гучні повідомлення. Тут часто перебуває небезпека опублікувати помилку.
: У спростуванні підробок також допоможуть інтернет-сервіси. Існує проста перевірка заголовку та частини тексту або цитата через [[Пошукова система|пошукові системи]] та [[Агрегатор новин|агрегатори новин]]. Ілюстрації перевіряються сервісами зображень {{нп|Google Images}} або [[TinEye]]. Щоправда, після змін [[Графічний редактор|графічним редактором]] такі системи можуть і не знайти [[Первинне джерело|первинного джерела]] без розбіжностей.
: Для перевірки фактів працюють спеціалізовані проектипроєкти та сервіси на кшталт Storyful.com, FactCheck.org, PolitiFact.com або Fact Checker, створеного редакцією [[Вашингтон пост (газета)|Washington Post]]. На жаль, вони орієнтовані переважно на англомовну аудиторію. Але є й універсальніші засоби. Сайт Mediakritika.by у статті «5 нових програм і додатків, які допомагають читачам перевірити вірогідність контенту в мережі» також рекомендує кілька корисних сервісів: Trooclick, Truth Goggles, Lazy Truth, Skeptive, Genius.
; Обережне використання соціальних мереж
: У процесі фактичного перекладу необхідно також розділити інформацію та саме джерело, а саме перевірити і те й інше. Завдяки [[Інтернет]]у та [[Соціальна мережа (Інтернет)|соціальним мережам]] завжди можна знайти сліди діяльності людини, зв'язатися з родичами та друзями, опитати колег і знайомих.
Рядок 62:
'''Роботи-фактчекери.''' Весь світ працює над розробкою інструментів, які б допомагали перевіряти новини на правдивість за допомогою штучного інтелекту.
 
Таких проектівпроєктів дуже багато. Один із найгучніших – група вчених світового рівня, інсайдерів айті-індустрії і журналістів запустили проектпроєкт Fake News Challenge, щоб навчитися виявляти фейки за допомогою машинного алгоритму. Процес пошуку фейків розбили на етапи. По кожному з етапів проводять конкурс розробників роботів. Вони покликані полегшити той чи інший ета перевірки фактів. Скажімо, робот на порядок швидше за людину може виявити тексти, зміст яких суперечить заголовку. Але останнє слово залишають за людиною.
 
'''У Греції тим часом анонсували''' '''революційний інструмент''' fighthoax.com. Обіцяють, що він буде шукати фейки без допомоги людини на основі вже відомих фактчеків. Поки він доступний лише в бета-версії для фактчекерів.
 
'''Сайт''' , на якому можна побачити карту з інтернет-проектамипроєктами, що займаються фактчекінгом – зараз у світі спостерігається сплеск появи таких медіа.
 
'''Міжнародна мережа фактчекінгу Інституту Пойнтера (International Fact-Checking Network, Poynter Institute)''' прийняла міжнародний Кодекс фактчекінгу ('''The Principal Code'''), в якому вказані наступні принципи:
Рядок 80:
Відкриті і чесні виправлення
 
'''Фактчекінгові медіа-партнерства.''' Майданчики для перевірки фактів спільними зусиллями стають усе більш популярними. Crosscheck.firstdraftnews.com – проектпроєкт, створений у Франції перед виборами – об’єднав 19 національних і регіональних медіа. Вони оперативно перевіряли пов’язані з виборами новини і поширювали результати перевірки. Південнокорейський проектпроєкт SNU FactCheck для спільного аналізу новин об`єднує 16 провідних видань країни. Сеульський національний університет створив його як майданчик для дискусій. Тому учасники не роблять остаточних висновків – лише обговорюють, чому той чи інший факт є правдою чи фейком, методи факт-чекінгу тощо. В Норвегії  чотири головні медіа створили сайт faktisk.no для боротьби з фейками під час виборів. ПроектПроєкт став популярним та продовжив роботу після виборів.
 
'''Розширення для браузерів, які моніторять сайти на предмет фейкових новин чи упередженості (наприклад, Fake news monitor).''' Таких розширень є багато. Однак усі вони базуються на списках фейків або  підозрілих сайтів, які поповнюються вручну користувачами, та мають лише англомовні версії.
Рядок 88:
'''Спеціальні теги для перевірених новин'''. <nowiki>https://meduza.io</nowiki><ref>{{Cite web|url=https://meduza.io/|website=meduza.io|accessdate=2019-11-09}}</ref> розміщує тег біля кожної новини: «ü» – для перевірених фактів та «?» для неперевірених. «УкрПравда» проанонсувала запуск подібного сервісу.
 
'''Фактчекінг під час дебатів.''' PolitiFact – один із найстаріших та найвідоміших проектівпроєктів фактчекінгу у США – проводив перевірку інформації, озвученої під час дебатів Дональда Трампа та Гілларі Клінтон, у режимі реального часу. Такий фактчекінг – досить складний і дорогий, однак є важливим інструментом боротьби з популізмом та політичною пропагандою.
 
'''Робота з надто довірливими користувачами.''' Forbidden facts (<nowiki>http://www.forbiddenfacts.com/</nowiki>) – сайт, де публікують матеріали для підвищення медіаграмотності під виглядом “клікбейтних” новин із кричущими заголовками, щоб продемонструвати користувачам, як їх дурять.
 
'''Фактчекінг у месенджерах.''' Месенджери, на відміну від Google чи Facebook – це непублічна зона, і навіть їхньому персоналу важко простежити шлях розповсюдження фейків усередині груп. Але з’являються проектипроєкти, які намагаються зруйнувати інформаційну “бульбашку”, у якій перебувають користувачі. Наприклад, колумбійський інформаційний портал La Silla Vacia пропонує послугу перевірки достовірності новин, які надходять на мессенджер WhatsApp.
 
'''Фактчекінг на вулицях.''' Під час останніх президентських виборів у Франції надзвичайно популярним став проектпроєкт L’instant détox на Facebook live, де журналіст у прямому ефірі звертався до перехожих та просив прокоментувати фейкові новини. Подібні проектипроєкти допомагають вчити аудиторію критично ставитися до новин.
 
'''Різке зростання підписок користувачів на якісні медіа.''' Показники зростання аудиторії платних новин The New York Times і The Washington Post виявилися вищими за очікувані після навали фейків під час виборів у США. Друковані ЗМІ все частіше використовують свою компетенцію у перевірці інформації у рекламних кампаніях. Наприклад, Association of Magazine Media випустила рекламу зі слоганом «Вас дурили фейковим контентом? Ми вам допоможемо отримувати чесні новини».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фактчекінг