Вірус імунодефіциту людини: відмінності між версіями

[[Віріон]]и ВІЛ сферичну форму діаметром приблизно 120 [[Нанометр|нм]]<ref name="McGovern">{{Стаття|видання=[[Journal of Medical Chemistry]]|номер=8|сторінки=1712—1722|мова=en|тип=journal|автор=McGovern S.L., Caselli E., Grigorieff N., Shoichet B.K.|рік=2002}}</ref>. Це приблизно в 60 разів менше за діаметр [[Еритроцити|еритроцита]]<ref name="Microbiology3">Compared with overview in: {{Книга|автор=Fisher, Bruce; Harvey, Richard P.; Champe, Pamela C.|видавництво=Lippincott Williams & Wilkins|місце=Hagerstown, MD|рік=2007|pages=|isbn=0-7817-8215-5|chapterurl=}} Page 3</ref>. До складу зрілих віріонів входить кілька тисяч білкових молекул різних типів.

 

 

Всередині [[Капсид|капсиду]] розташований білково-нуклеїновий комплекс: дві нитки вірусної [[РНК]], міцно пов'язані з [[Білок P7|білком нуклеокапсиду '''p7''']], [[ферменти]] ([[зворотна транскриптаза]], [[протеаза]], [[інтеграза]])<ref name="compendia">{{Книга|автор=Los Alamos National Laboratory|рік=2008}}</ref>. З [[Капсид|капсидом]] також асоційовані [[Білок Nef|білки '''Nef''']] і '''[[Білок Vif|Vif]]''' (7-20 молекул [[Білок Vif|Vif]] на [[віріон]]). Всередині віріона (і, найімовірніше, за межами капсиду) виявлений [[Білок Vpr|білок '''Vpr''']]<ref name="Levy">{{Книга|автор=Levy J.A.|видавництво=USA: American Society for Microbiology|рік=2007|isbn=978-1-55581-393-2}}</ref>{{Rp|8-11}}. Крім того, з [[Капсид|капсидом]] ВІЛ-1 (але не ВІЛ-2) пов'язані близько 200 копій клітинного ферменту [[Пептидилпролілізомераза|пептидилпролілізомерази]] A[en] (циклофілін А), необхідного для складання віріона<ref name="Structural_biology">{{Cite pmid|9878383}}</ref>.