Групова збагачувальна фабрика «Дзержинська»: відмінності між версіями

Технологічна схема передбачала збагачення місцевого та привізного [[вугілля]] до глибини 0 мм трьома машинними класами: 25-125, 6-25 та 0-6 мм у відсаджувальних машинах. Шлам та частина пилу., Щощо відділявся від класу 0-6 мм на відцентрових [[знепилювач]]ах, збагачувався у флотаційних машинах. В подальшому кількість машинних класів була зменшена до двох (13-50 та 0,5-13 мм), а в 1960-і роки [[відсадка|відсадку]] було переведено на збагачення некласифікованого вугілля. Операцію знепилювання було скасовано, а схему обробки шламів модернізовано. Проведені зміни та перехід на удосконалені режими з заміною устаткування забезпечили підвищення виробничої потужності до 2700 тис. тон на рік по переробці рядового вугілля. Однією з нагальних проблем у роботі фабрики залишається зниження наднормативних втрат вугілля з відходами збагачення, зумовлене, перш за все, обмеженими можливостями існуючої технології по збагаченню рядового вугілля з надмірним вмістом природних фракцій.