Протестантизм: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Ehlla (обговорення | внесок) |
||
Рядок 9:
Історія протестантизму пов'язана з іменами великих представників людства, його культури, як-то: [[Ян Гус]], [[Джон Вікліф]], [[Мартін Лютер]], [[Жан Кальвін]] тощо. Поява протестантизму стала переломним моментом у всій європейській культурі.
Торгівля [[
[[Файл:Martin Luther.jpg|ліворуч|міні|Мартін Лютер]]
Мартін Лютер обґрунтував 3 важливі принципи Протестантизму: спасіння особистою вірою (лат. [[sola fide]]), а не через відпущення гріхів священниками; єдиний авторитет — [[Біблія]] ([[sola scriptura]]), а не вчення отців Церкви (див. [[Патристика]]), римських пап чи постанови [[Церковний собор|церковних соборів]]; прощення досягається завдяки Божій милості ([[sola gratia]]), а не через священників чи пап. У 1526 [[Рейхстаг|райхстаг]] «[[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії германської нації]]», що засідав у м. [[Шпаєр|Шпайєр]] (Німеччина), на вимогу німецьких князів-лютеран прийняв закон про право кожного німецького князя обирати релігію для себе і своїх підданих. Однак уже 1529-го імперський райхстаг скасував цей закон. У відповідь 5 князів-лютеран і представники 14-ти німецьких міст підписали т. зв. [[Протестація|Протестацію]] — протест проти рішення загальноімперських зборів щодо обмеження поширення лютеранства в Німеччині. Згодом «протестантами» стали називати всіх послідовників нових церковних напрямів, які відділилися в період [[Реформація|Реформації]] від католицизму, а також тих, які з'явилися пізніше в результаті виділення з основних протестантських церков. Ранні протестантські течії — лютеранство, [[цвінгліанство]], [[Кальвіністська церква|кальвінізм]], [[англіканство]] — утворилися в 16 ст. і дали поштовх [[Анабаптисти|анабаптизму]], [[Меноніти|менонітству]], [[Антитринітарії|антитринітаризму]], [[Социніанство|социніанству]]. Організаційна структура протестантських церков була пристосована до нової суспільної і культурної ситуації, нових духовних запитів особистості, яка звільнялася від станово-нормативних пут ([[Аристократія|аристократичних]], [[шляхта (стан)|шляхетських]], [[Священик|священницьких]]).
Рядок 21:
=== Квакери ===
У 17 столітті виникло [[Християнське товариство друзів внутрішнього світла]], засноване ремісником [[Джордж Фокс|Джорджем Фоксом]]. За екстатичні способи досягнення спілкування з Богом і підкреслення необхідності перебування в постійному «тремтінні» перед Богом послідовники цього руху отримали назву «[[Квакерство|квакерів]]» (від англ. quakers — трясуни). Квакери опрацювали доктрину безкомпромісного [[
=== Пізній розвиток ===
[[Файл:Kreuz prot.svg|міні|Церковний прапор німецьких протестантів]]
У 1530-х рр. у Нідерландах сформувалася протестантська течія [[Меноніти в Україні|менонітів]], яку очолив католицький священник [[Менно Сімонс]] (звідси її назва — меноніти). До основних положень менонітського вчення належать, крім загальнопротестантських принципів, відмова від [[Військовий обов'язок|військової служби]] і [[Присяга|присяги]] та низка інших [[
=== Походження терміну ===
| |||