Антоній (Костов-Мучітанов): відмінності між версіями

'''Єпископ Антоній''' (в миру '''Костянтин Михайлов Костов-Мучітанов''', [[23 вересня]] [[1915]] село [[Хирлець]], [[Болгарія]] - — [[13 квітня]] [[2002]], [[Русе]]) ― єпископ [[Болгарська православна церква|Болгарської православної церквцеркви]]и, єпископ Проватський, вікарій [[Софійська єпархія|Софійської єпархії]].

З [[1 серпня]] [[1941]] року по [[30 серпня]] [[1942]] року - — секретар архієрейського намісництва (благочиння) в місті [[Драм|Драма]]а і діловод при Драмській митрополії.

Після виведення болгарських військ з Драмська, [[1 грудня]] 1944 року призначений протосингелом [[Неврокопська єпархія|Неврокопської єпархії]], обіймав посаду до кінця грудня [[1949]] року. З [[1 січня]] [[1950]] до кінця вересня [[1951]] він був ректором семінарії в [[Черепишський монастир (Болгарія)|Черепишському монастирі]]. <ref name="Цацов 333">{{cite book |title= Архиереите на Българската православна църква: Биографичен сборник |last= Цацов|first= Борис |year= 2003|publisher= Princeps |page= 333 |isbn=9548067757 }}</ref>

З [[1 жовтня]] по [[31 грудня]] 1951 року архімандрит Антоній був настоятелем [[Троянський монастир|Троянського монастиря]]. З [[1 січня]] [[1952]] року по [[7 липня]] [[1956]] року керував інтернатом [[Софійська духовна семінарія|Софійської духовної академії]]. <ref name="Цацов 333"/>

З 1 вересня [[1960]] року працював у культурно-освітньому відділі Синоду, а з 1 січня [[1961]] року був його керівником <ref name="Цацов 333"/>.

[[16 грудня]] [[1962]] року в [[Храм-пам'ятник Олександра Невського|Патріаршому соборі святого Олександра Невського]] він був висвячений на єпископа Проватського і призначений вікарієм Відинської єпархії. З [[1 серпня|1 серпн]]я [[1971]] року по 1 серпня [[1977]] року єпископ Антоній виконував обов'язки голови церковної ради святого Олександра Невського. З 1 серпня 1977 року він був вікарним єпископом Доростольсько-Червенської єпархії до [[20 грудня]] [[1985]] року, коли став єпископом у розпорядженні Священного Синоду. З [[1 грудня]] [[1989]] року по липень [[1992]] року він знову був головою опікунської ради патріаршого собору. <ref name="Цацов 333"/>

З [[2 серпня]] [[1995]] року -&nbsp;— патріарший вікарій. Проживав в [[Русе]] до своєї смерті [[13 квітня]] [[2012]] року. <ref name="Цацов 333"/>

* «[http://synpress-classic.dveri.bg/08-2002.htm Скърбна вест]», Църковен вестник, издание Болгарской Православной Церкви, София, г. 102, № &nbsp;8 (16-30 апреля 2002)