Велика Греція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 21:
Деякі з цих міст рано досягли великої могутності і значного багатства, тому нерідко славились казковою розкішшю та марнотратством, зокрема, [[Сібаріс]] і [[Тарент]]. Мистецтво тут досягло високого розвитку, що доводять руїни храмів Посідонії і Метапонта, а також Сіракуз, [[Селінунт]]а та інших міст Сицилії. Італіотські монети міст відрізняються витонченістю.
В науках колонії Великої Греції значної ролі не відіграли. Нижній Італії, однак, належить одне із чудових явищ грецької культури — філософсько-політичний союз [[піфагорійці]]в. Якщо залишити осторонь Сицилію, сила італіотів швидко впала після варварського руйнування [[Сібаріс]]а ([[511 до н. е.]]) Кротоном. З того часу італійські племена сабеллів в багатьох місцях взяли верх над [[еллінізм]]ом. Напочатку
З часу підкорення Нижньої Італії римлянами [[270 до н. е.]] дедалі більше став поширюватися тут римський елемент, хоча поряд з ним зберігалися і [[грецька мова]], і грецькі звичаї до часів [[Римська імперія|Римської імперії]], а в Неаполі — навіть до початку правління імператора [[Юстиніан I|Юстиніана I]]. [[Візантія|Візантійське панування]], що тривало до 11 століття, дало грецькій складовій культури, зокрема в [[Калабрія|Калабрії]], нові сили, і тільки [[араби]] і [[нормани]] спромоглись її усунути. Умовно виниклі італо-грецькі говірки називають [[італо-румейська мова|італо-румейською мовою]].
| |||