Проміжний мозок: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Замінено вміст на «{{Otheruses|Мозок (значення)}} {{Універсальна картка}} * Категорія:Мозок»
Мітки: Замінено Скасовано Візуальний редактор
Рядок 1:
{{Otheruses|Мозок (значення)}}
{{Універсальна картка}}
*
'''Проміжний мозок''' або '''діенцефальний відділ головного мозку''' (''Diencephalon'') — відділ [[головний мозок|головного мозку]]. Розміщений вище від середнього мозку під мозолистим тілом. Зверху і з боків прикритий і зростається з півкулями кінцевого мозку .
 
До складу проміжного мозку входять
* [[Зорові горби]]
* [[надгорбова ділянка]]
* [[загорбова ділянка]]
* [[підгорбова ділянка]]
 
Порожниною проміжного мозку є третій шлуночок(ventriculus tertius). Це щілиноподібний простір, розміщений в серединній площині між зоровими горбами. Внизу третій шлуночок переходить у [[водопровід Сільвія]], а зверху через парні отвори сполучається з бічними шлуночками великих півкуль.
 
Проміжний мозок інтегрує сенсорні, рухові і вегетативні реакції, необхідні для цілісної повноцінної діяльності організму. <ref>Основними утвореннями проміжного мозку є таламус, гіпоталамус, який складається з склепіння та епіфіза, і таламічної області, яка містить у собі таламус, епіталамус та метаталамус.</ref>
 
== Зорові горби ==
[[Зорові горби]] (thalami optici)&nbsp;— найбільші утворення проміжного мозку яйцеподібної форми, що прилягають до великих півкуль. Задні розширені частини їх називають подушками. Медіальні поверхні зорових горбів (правого і лівого), звернені одна до одної, утворюють бічні стінки шлуночка.
 
Зорові горби переважно складаються із сірої речовини, що прошарками білої речовини поділені на ядра, які є підкірковими центрами чутливості всього тіла людини. [[Зорові горби]] нервовими волокнами з'єднані з різними відділами кори головного мозку. Вся інформація (крім нюхової), яка йде до кори головного мозку, обов'язково проходить через зорові горби. Крім того, зорові горби з'єднані з блідою кулею, що розташована зовні від них і є підкірковим руховим центром.
 
Отже, від зорових горбів чутливі шляхи продовжуються частково до підкіркових ядер великих півкуль (бліда куля), частково-безпосередньо до кори. Подушки зорових горбів є підкірковими зоровими центрами.
 
== Надгорбова ділянка ==
[[Надгорбова ділянка]] (epithalamus) відносно мала. До неї належать :
* мозкові (медулярні) смужки
* повідці
* трикутники повідців
* [[шишкоподібна залоза]] (епіфіз)
 
Мозкові смужки прилягають до верхньої частини зорових горбів. Задні частини їх розширюються, з'єднуючись між собою та з шишкоподібною залозою. Мозкові смужки є підкірковим нюховим центром, а [[шишкоподібна залоза]] за своєю будовою і функціями належить до залоз внутрішньої секреції.
 
== Загорбова ділянка ==
[[Загорбова ділянка]] (metathalamus) складається із парних утворень&nbsp;— внутрішніх і зовнішніх колінчастих тіл, що розміщені ззаду від подушок зорових горбів. Внутрішні колінчасті тіла (медіальні) є поряд з нижніми горбиками [[чотиригорбикове тіло|чотиригорбикового тіла]] середнього мозку підкірковими слуховими центрами. Зовнішні (латеральні) колінчасті тіла разом з верхніми горбиками [[чотиригорбикове тіло|чотиригорбикового тіла]] та подушками зорових горбів є підкірковими зоровими центрами.
 
== Підгорбова ділянка ==
[[Підгорбова ділянка]] (hypothalamus) розміщена безпосередньо під зоровими горбами, утворюючи нижню стінку третього шлуночка. Їх добре видно на основі головного мозку.
 
До підгорбової ділянки входять
* сірий горб
* лійка
* гіпофіз
* соскоподібні тіла .
 
[[Соскоподібне тіло|Соскоподібні тіла]] розміщені на основі мозку між його ніжками у вигляді двох округлих утворень. Всередині міститься сіра речовина (ядра) і за своїми функціями вони є підкірковими нюховими центрами.
 
Спереду від соскоподібних тіл розміщений сірий горб з порожниною всередині, що є виступом дна третього шлуночка. Верхівка його витягнута у вузеньку трубку і називається лійкою. Кінець лійки з'єднаний з [[гіпофіз]]ом. [[Гіпофіз]]&nbsp;— це провідна ендокринна залоза.
 
Сірий горб складається з нервових клітин, які утворюють ядра. Тут розміщені вищі підкіркові вегетативні центри.
 
[[Гіпоталамус]] здійснює регулюючий вплив на розміщені нижче вегетативні центри і залози внутрішньої секреції, а через них на обмін речовин, діяльність всіх внутрішніх органів, а також відіграє важливу роль в теплорегуляції, підтриманні гомеостазу, впливає на емоційні реакції людини тощо.
 
Маючи численні зв'язки із зоровими горбами, корою великих півкуль, ретикулярною формацією стовбура мозку, [[гіпофіз]]ом та іншими відділами [[ЦНС|центральної нервової системи]], [[гіпоталамус]] є однією із найважливіших ланок нервової системи, яка координує вегетативні функції з психічними і соматичними.
 
{{anatomy-stub}}
===Примітки===
{{примітки}}
 
===Джерела===
* {{cite journal
| last1 = Покровський | first1 = В. М.
| last2 = Коротько | first2 = Г. Ф.
| title = "Фізіологія людини"
| url = http://bibliograph.com.ua/447/52.htm }}
 
[[Категорія:Мозок]]