Відмінності між версіями «Алпатов Володимир Володимирович»

м
нема опису редагування
м
м
1916 року вступив на [[Перший Московський державний медичний університет імені І. М. Сєченова|медичний факультет Московського Університету]].
 
У 1918 році перейшов на природниче відділення фізико-математичного факультету [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|МДУ]]. Під керівництвом [[Кожевников Григорій Олександрович|Г.]] [[Кожевников Григорій Олександрович|О.]] [[Кожевников Григорій Олександрович|Кожевникова]] досліджуваврозпочав вивчення водних безхребетних, ще до навчання в університеті. У студентські роки Володимир Володимирович працював на Косинській біологічній станції Московського товариства дослідників природи ([[Російська мова|рос.]] ''МТИП'') й деякий час завідував нею.
 
1920 року разом з іншими вченими брав участь у створенні першого радянського науково-дослідного інституту [[Плавморнін]] (Плавучий морський науковий інститут) для вивчення [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]]. Згодом, Володимир Алпатов — науковий співробітник Інституту.
 
Упродовж 1921—1922рр1921—1922 рр. і у 1926 році беребрав участь в арктичних експедиціях організованих Плавморніном. У 1920—1926 роках — член Комісії з вивчення фауни [[Московська губернія|Московської губернії]], через деякий час був обраний головоюїї комісіїголовою.
 
Володимир Алпатов закінчив МДУ 1922 року, але продовжив навчання для отриманняздобуття професорськоговченого звання іпрофесора й був включенийвключеним до штату Зоологічного музею. Від 1923 року працював на посаді вченого зберігача Зоологічного музею Московського університету. З 1926 року — [[приват-доцент]], співробітник лабораторії безхребетних Інституту зоології МДУ.
 
У 1927—1929 роках, отримавши [[Фонд Рокфеллера|Рокфеллерську стипендію]], разом із [[Добржанський Феодосій Григорович|Ф.]] [[Добржанський Феодосій Григорович|Г.]] [[Добржанський Феодосій Григорович|Добржанським]] виїжджає у відрядження до [[Сполучені Штати Америки|США]] в [[Корнелльський університет]] ([[Ітака (Нью-Йорк)|Ітака]]) й Інститут біологічних досліджень при [[Університет Джонса Гопкінса|університеті Джонса Гопкінса]] ([[Балтимор]]), де проводитьдля дослідженнявивчення [[Дрозофіли|дрозофілив]].
Від 1923 року працював на посаді вченого зберігача Зоологічного музею Московського університету. З 1926 року — [[приват-доцент]], співробітник лабораторії безхребетних Інституту зоології МДУ.
 
Після повернення, Володимир Володимирович, наполегливо працював у сфері [[Біометрія|біометрії]], написав чимало праць із мінливості, у тому числі серію статей до «Повідомлення з курсу варіаційної статистики Зоологічного музею Московського університету» (всього 30). Від 1924 року викладав курси «<nowiki/>[[Біометрія]]<nowiki/>», «Екологія», «<nowiki/>[[Зоогеографія]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Паразитологія|Загальна паразитологія]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Протозоологія]]<nowiki/>» тощо.
У 1927—1929 роках, отримавши [[Фонд Рокфеллера|Рокфеллерську стипендію]], разом із [[Добржанський Феодосій Григорович|Ф.]] [[Добржанський Феодосій Григорович|Г.]] [[Добржанський Феодосій Григорович|Добржанським]] виїжджає у відрядження до [[Сполучені Штати Америки|США]] в [[Корнелльський університет]] ([[Ітака (Нью-Йорк)|Ітака]]) й Інститут біологічних досліджень при [[Університет Джонса Гопкінса|університеті Джонса Гопкінса]] ([[Балтимор]]), де проводить дослідження [[Дрозофіли|дрозофілив]].
 
У 1930 році отримавйому було присвоєно звання доцента, від 1935 року — професорпрофесора кафедри зоології безхребетних. 1930 року В. Алпанов заснував лабораторію біометрії, яка першою в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] була визнана кафедрою з екології (1931). Після чергової реорганізації отрималакафедра назвубула перейменована в «Лабораторія екології». За ініціативи Володимира Алпатова у цій лабораторії, школярем, розпочав свої новаторські дослідження з експериментальної екології юний [[Гаузе Георгій Францович|Г. Ф. Гаузе]]. Він був вражений широким науковим кругозором Володимира Алпатова, особливо в галузі екології, генетики й еволюційного вчення<ref>[http://www.myshared.ru/slide/132419/ 27 декабря 2010 года Георгию Францевичу Гаузе исполнилось 100 лет!]</ref>. Однак, із невідомих причин, у виданні серії цих досліджень не було вказано співавторство Володимира Алпатова, а лише згадувався молодий дослідник Геогргій Гаузе. На початку 1940-х роках вони разом працювали над вивченням [[Симетрія (біологія)|симетрії]] та [[Ізомерія|ізомерії]] в природі. Вчені висунули [[Рацемізація|рацемізаційну теорію]] старіння організму.
Після повернення, Володимир Володимирович наполегливо працював у сфері [[Біометрія|біометрії]], написав чимало праць із мінливості, у тому числі серію статей до «Повідомлення з курсу варіаційної статистики Зоологічного музею Московського університету» (всього 30). Від 1924 року викладав курси «<nowiki/>[[Біометрія]]<nowiki/>», «Екологія», «<nowiki/>[[Зоогеографія]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Паразитологія|Загальна паразитологія]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Протозоологія]]<nowiki/>» тощо.
 
У 1930 році отримав звання доцента, від 1935 року — професор кафедри зоології безхребетних. 1930 року заснував лабораторію біометрії, яка першою в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] була визнана кафедрою з екології (1931). Після чергової реорганізації отримала назву «Лабораторія екології». За ініціативи Володимира Алпатова у цій лабораторії, школярем, розпочав свої новаторські дослідження з експериментальної екології юний [[Гаузе Георгій Францович|Г. Ф. Гаузе]]. Він був вражений широким науковим кругозором Володимира Алпатова, особливо в галузі екології, генетики й еволюційного вчення<ref>[http://www.myshared.ru/slide/132419/ 27 декабря 2010 года Георгию Францевичу Гаузе исполнилось 100 лет!]</ref>. Однак, із невідомих причин, у виданні серії цих досліджень не було вказано співавторство Володимира Алпатова, а лише згадувався молодий дослідник Геогргій Гаузе. На початку 1940-х роках вони разом працювали над вивченням [[Симетрія (біологія)|симетрії]] та [[Ізомерія|ізомерії]] в природі. Вчені висунули [[Рацемізація|рацемізаційну теорію]] старіння організму.
 
Лабораторію Володимира Алпатова, після [[Серпнева сесія ВАСГНІЛ (1948)|сесії ВАСГНІЛ]], зачинили 1948 року за рішенням декана біологічного факультету [[Презент Ісаак Ізраїльович|І.]] [[Презент Ісаак Ізраїльович|І.]] [[Презент Ісаак Ізраїльович|Презента]], прихильника академіка [[Лисенко Трохим Денисович|Трохима Лисенка]]. Невдовзі, Володимир Володимирович був звільнений з МДУ.
 
Володимир Алпатов систематично знайомив радянських пасічників із досягненнями зарубіжного бджільництва, так як вільно володів кількома іноземними мовами. На початку 60-х років він активно співпрацював з [[Інститут наукової інформації з суспільних наук РАН|Інститутом наукової інформації АН СРСР]], де очолював редакцію реферативного журналу «Біологія». «Від 1964 року, після визнання [[Генетика|генетики]] як науки, він викладав на біологічному факультеті МДУ курс лекцій під назвою "ВведенняВведение в теоріютеорию інформаціїинформации"» <ref>[http://nestorbook.ru/uCat/field_files/5/10/528/GeorgiyFrantsevichGauze.pdf Я. М. Галл. Георгий Францевич Гаузе (1910—1986)]</ref> .
 
1957 року Володимир Володимирович виступив одним з організаторів секції [[Геронтологія|геронтології]] Московського товариства дослідників природи ([[Російська мова|рос.]] ''МОИП'') МДУ<ref>{{Cite web|url=http://www.moip.msu.ru/?page_id=1418|title=Раздел секции геронтологии|last=Новоселов В.М.|website=Сайт МОИП при МГУ|date=21.01.2019|publisher=МОИП}}</ref>.
929

редагувань