Алпатов Володимир Володимирович: відмінності між версіями

'''Володимир Володимирович Алпатов''' ([[Російська мова|рос.]] ''Владимир Владимирович Алпатов''; [[19 квітня]] [[1898 - ]]—[[13 березня]] [[1979]]) -— радянський [[Апіологія|апіолог]], еколог, [[еволюціоніст]]. Доктор біологічних наук, професор [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|МДУ]].

Народився в родині ремісника. Брат мистецтвознавця [[Алпатов Михайло Володимирович|Михайла Володимировича Алпатова]] .

1916 року вступив на [[Перший Московський державний медичний університет імені І. М. Сєченова|медичний факультет Московського Університету]] .

У 1918 році перейшов на природниче відділення фізико-математичного факультету МДУ. Під керівництвом [[Кожевников Григорій Олександрович|Г.]] [[Кожевников Григорій Олександрович|О.]] [[Кожевников Григорій Олександрович|Кожевникова]] досліджував водних безхребетних, ще до навчання в університеті. У студентські роки Володимир Володимирович працював на Косинській біологічній станції Московського товариства дослідників природи ([[Російська мова|рос.]] ''МТИП'') й деякий час завідував нею.

1920 року разом з іншими вченими беребрав участь у створенні першого радянського науково-дослідного інституту [[Плавморнін]] (Плавучий морський науковий інститут) для вивчення [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]]. Згодом, Володимир Алпатов стає— науковимнауковий співробітникомспівробітник Інституту.

Упродовж 1921-1922рр1921—1922рр. і у 1926 році бере участь в арктичних експедиціях організованих Плавморніном. У 1920-19261920—1926 роках -— співробітникчлен Комісії з вивчення фауни [[Московська губернія|Московської губернії]], згодомчерез бувдеякий обранимчас їїбув обраний головою комісії.

1922 року Володимир Алпатов закінчив МДУ 1922 року, але бувпродовжив включенийнавчання додля штатуотримання Зоологічногопрофесорського музеюзвання дляі подальшоїбув підготовкивключений до професорськогоштату званняЗоологічного музею.

Від 1923 року отримавпрацював посадуна посаді вченого зберігача Зоологічного музею Московського університету. З 1926 року -— [[приват-доцент]], співробітник лабораторії безхребетних Інституту зоології МДУ.

У 1927-19291927—1929 роках, отримавши [[Фонд Рокфеллера|Рокфеллерську стипендію]], спільноразом зіз [[Добржанський Феодосій Григорович|Ф.]] [[Добржанський Феодосій Григорович|Г.]] [[Добржанський Феодосій Григорович|Добржанським]] виїжджає у відрядження до [[Сполучені Штати Америки|США]] в [[Корнелльський університет]] ([[Ітака (Нью-Йорк)|Ітака]]) й Інститут біологічних досліджень при [[Університет Джонса Гопкінса|університеті Джонса Гопкінса]] ([[Балтимор]]), де проводить дослідження [[Дрозофіли|дрозофілив]].

Після повернення, Володимир Володимирович наполегливо працював у сфері [[Біометрія|біометрії]], написав чимало праць із мінливості, у тому числі серію статей до «Повідомлення з курсу варіаційної статистики Зоологічного музею Московського університету» (всього 30). Від 1924 року викладав курси «<nowiki/>[[Біометрія]]<nowiki/>», «Екологія», «<nowiki/>[[Зоогеографія]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Паразитологія|Загальна паразитологія]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Протозоологія]]<nowiki/>» тощо.

У 1930 році отримав звання доцента, від 1935 року -— професор кафедри зоології безхребетних. 1930 року заснував лабораторію біометрії, щояка першою в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] була визнана яккафедрою кафедраз екології (1931). Після чергової реорганізації отримала назву "«Лабораторія екології"». За ініціативи Володимира Алпатова у цій лабораторії, школярем, розпочав свої новаторські дослідження з експериментальної екології юний [[Гаузе Георгій Францович|Г. Ф. Гаузе]]. Він був вражений широким науковим кругозором Володимира Алпатова, особливо в галузі екології, генетики й еволюційного вчення<ref>[http://www.myshared.ru/slide/132419/ 27 декабря 2010 года Георгию Францевичу Гаузе исполнилось 100 лет!]</ref>. Однак, із невідомих причин, у виданні серії цих наукових досліджень не було вказано співавторство Володимира Алпатова, а лише згадуєтьсязгадувався молодий дослідник Геогргій Гаузе. На початку 1940-х роках вони разом працювали над дослідженнямвивченням [[Симетрія (біологія)|симетрії]] та [[Ізомерія|ізомерії]] в природі. Вчені висунули [[Рацемізація|рацемізаційну теорію]] старіння організму.

Лабораторію Володимира Алпатова, після [[Серпнева сесія ВАСГНІЛ (1948)|сесії ВАСГНІЛ]], зачинили 1948 року за рішенням декана біологічного факультету [[Презент Ісаак Ізраїльович|І.]] [[Презент Ісаак Ізраїльович|І.]] [[Презент Ісаак Ізраїльович|Презента]], прихильника академіка [[Лисенко Трохим Денисович|Трохима Лисенка]]. НевздовзіНевдовзі, Володимир Володимирович був звільнений з МДУ.

ВінВолодимир Алпатов систематично знайомив радянських пасічників із досягненнями зарубіжного бджільництва, так як вільно володів кількома іноземними мовами. На початку 60-х років В.Алпановвін активно співпрацював з [[Інститут наукової інформації з суспільних наук РАН|Інститутом наукової інформації АН СРСР]], де очолював редакцію реферативного журналу «Біологія». «Від 1964 року, після визнання [[Генетика|генетики]] як науки, він викладав на біологічному факультеті МДУ курс лекцій під назвою "Введення в теорію інформації"» <ref>[http://nestorbook.ru/uCat/field_files/5/10/528/GeorgiyFrantsevichGauze.pdf Я. М. Галл. Георгий Францевич Гаузе (1910—1986)]</ref> .

1957 року Володимир Володимирович виступив одним з організаторів секції [[Геронтологія|геронтології]] Московського товариства дослідників природи ([[Російська мова|рос.]] ''МОИП'') МДУ<ref>{{Cite web|url=http://www.moip.msu.ru/?page_id=1418|title=Раздел секции геронтологии|last=Новоселов В.М.|website=Сайт МОИП при МГУ|date=21.01.2019|publisher=МОИП}}</ref>.

Володимир Алпатов успадкував від свого вчителя, Григорія Кожевникова, захоплення [[Бджола медоносна|медоносною бджолою]]., Ціяке дослідження принеслипринесло йому світове визнання. Класичну методику [[Біометрія|біометричного]] вчення екстер'єрних особливостей порід бджіл, розроблену Володимиром Алпатовим, широко застосовували в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] і в багатьох зарубіжних країнах. Своє багаторічне вивчення відмінних ознак породи бджіл він узагальнив у книзі «Породи медоносної бджоли» (1948), що не втрачає свого значення до цієї пори. Крім того, він висвітлював ці дослідження у понад 53 друкованих творах. В. Алпатов першим передбачив необхідність районування порід бджіл у Радянському Союзі.

* [http://pchelomatka.ucoz.com/Literature/alpatov_porody_medonosnoy_pchely.pdf Алпатов В.В. Породы медоносной пчелы. М., 1948]

* ''А.И. Черкасова'', ''И.К. Давыденко'' и др. Словарь-справочник по пчеловодству. Киев: „Урожай”, 1991.

* ''Калабухов Н.И.'', ''Насимович А.А.'' Владимир Владимирович Алпатов (к 80-летию со дня рождения). — Бюллетень МОИП. Отделение биологии. 1978. — Т.83. — Вып.6. М.: Изд-во Московского университета. — 1978. — С.114-125114—125.