Відмінності між версіями «Норвегія»

26 байтів вилучено ,  11 місяців тому
м
нема опису редагування
(Видалив посилання на помилку 400 Bad Request)
м
'''Норве́гія''' ({{lang-no|Norge}}: {{audio|No-Norge.oga| |help=no}}; {{lang-nn|Noreg}}: {{audio|Noreg (country).ogg| |help=no}}), офіційна назва — '''Королі́вство Норве́гія'''&nbsp;({{lang-no|Kongeriket Norge}}) — [[Північна Європа|північноєвропейська]] [[держава]] на [[Скандинавський півострів|Скандинавському півострові]], загальною площею 385,207 тис. км² (69-те місце у світі).{{sfn|Norway|місце=Geography. The World Factbook}} Окрім материкової частини, Норвегії належить арктичний архіпелаг [[Шпіцберген]] та острів [[Ян-Маєн]] на межі [[Гренландське море|Гренландського]] й [[Норвезьке море|Норвезького]] морів, острів [[Буве]] у [[Атлантичний океан|Південній Атлантиці]].<ref name="Board1986" />
 
Норвегія&nbsp;— [[Суверенна держава|суверенна]] [[Демократія|демократична]] [[Парламентаризм|парламентська]] [[конституційна монархія]] [[Унітарна держава|унітарного устрою]]. У Норвегії державна влада [[Розподіл державної влади|розділена]] між [[Стортинг|парламентом]], королем та Верховним судом, згідно з нормами [[Конституція Норвегії|конституції]], що з численними поправками діє в країні з [[1814]] року. Глава держави&nbsp;— король [[Гаральд V]] з династії [[Глюксбурги|Шлезвиг-Гольштейн-Сьоннерборг-Глюксбургів]]. Глава уряду з 2013 року&nbsp;— [[Ерна Солберг]], лідер правоцентристської парламентської коаліції. Норвегія підтримує тісні зв'язки з [[Європейський Союз|Європейським Союзом]] та його країнами-членами (незважаючи на відмову від вступу до Союзу на двох загальнонаціональних референдумах), так само, як і зі [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами Америки]]. Норвегія є однією з країн засновників [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], [[НАТО]], [[Рада Європи|Ради Європи]], [[Договір про Антарктику|Договору про Антарктику]] та [[Північна рада|Північної ради]]; також членом [[Європейська економічна зона|Європейської економічної зони]], [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]] та [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організації економічного співробітництва та розвитку]]; частиною [[Шенгенська угода|Шенгенської зони]]. Королівство Норвегія було засноване [[872]] року, після злиття кількох дрібних [[Нормани|норманських]] королівств. Це одне з найстаріших досі існуючих королівств світу, воно існує безперервно протягом більше 1100 років. За цей період на престолі королівства змінилось понад 60 королів та [[ярл]]ів. З [[1035]] по [[1814]] рік до складу королівства входили [[Фарерські острови]], з [[1261]] по 1814 рік [[Гренландія]], з [[1262]] по 1814 рік [[Ісландія]]. До [[1661]] року влада в королівстві належала монархові, після&nbsp;— розділена з впливовою знаттю. Станом на 2017 рік населення країни становить 5,32&nbsp;млн осіб (120-те місце у світі).{{sfn|Norway|місце=People and Society. The World Factbook}}<ref name="Population" />
 
Країна має довгу лінію східного сухопутного кордону зі Швецією (протяжністю 1 619 км). Норвегія також межує з [[Фінляндія|Фінляндією]] і [[Росія|Росією]] на північному сході, а також з протокою [[Скагеррак]] на півдні, з [[Данія|Данією]] на іншому боці. Норвегія має довгу берегову лінію межуючи з [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]] та [[Баренцове море|Баренцовим морем]].
 
=== Географічне положення ===
Норвегія&nbsp;— північноєвропейська країна, що межує з трьома іншими країнами: на сході&nbsp;— зі [[Швеція|Швецією]] (спільний кордон&nbsp;— 1666 км), на північному сході&nbsp;— з [[Фінляндія|Фінляндією]] (709 км) і [[Росія|Російською Федерацією]] (191 км). Загальна довжина [[Державний кордон Норвегії|державного кордону]]&nbsp;— 2566 км{{sfn|Norway|місце=Geography. The World Factbook}}. Норвегія омивається водами [[Північне море|Північного]] (на півдні) і [[Норвезьке море|Норвезького]] (центральна частина) [[Атлантичний океан|Атлантичного]], [[Баренцове море|Баренцевого морів]] [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океанівокеану]] (північ). Займає стратегічне положення на шляху з Північної Атлантики до Арктики. Загальна довжина морського узбережжя 25,1 тис. км, з яких власне узбережжя&nbsp;— 2650&nbsp;км, разом із берегами численних фіордів&nbsp;— 22,5 тис. км. Загальна довжина узбереж численних островів&nbsp;— 58,1 тис. км.
 
Згідно з [[Конвенція ООН з морського права|Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права]] (UNCLOS) [[1982]] року, протяжність [[територіальні води|територіальних вод]] країни встановлено в 12 [[Морська миля|морських миль]] (22,2 км)<ref name="unclos"/>. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 10 [[Морська миля|морських миль]]. [[Виключна економічна зона]] встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. [[Континентальний шельф]]&nbsp;— 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя{{sfn|Norway|місце=Geography. The World Factbook}}. [[Ґренландія]] ([[Данія]]) та Норвегія подали до [[Комісія з меж континентального шельфу|Комісії з меж континентального шельфу]] (CLCS) матеріали, щоб визначити межі континентального шельфу в [[Арктика|Арктиці]]{{sfn|Norway|місце=Transnational Issues. The World Factbook}}. Норвегія і [[Росія]] [[2010]] року вирішили спільну територіальну суперечку щодо проходження морського кордону в [[Баренцове море|Баренцовому морі]]. Норвегія має територіальні претензії в [[Антарктика|Антарктиці]] ([[Земля Королеви Мод]] та континентальний шельф){{sfn|Norway|місце=Transnational Issues. The World Factbook}}.
=== Тваринний світ ===
{{main|Фауна Норвегії}}
У [[зоогеографія|зоогеографічному]] відношенні територія країни відноситьсяналежить до [[Голарктична область|Голарктичної області]], північне узбережжя і Скандинавські гори до [[Арктична підобласть|Арктичної підобласті]], південь&nbsp;— [[Європейсько-Сибірська тайожна провінція|Європейсько-Сибірської тайожної провінції]], кранійкрайній південь&nbsp;— [[Європейська лісова провінція|Європейської лісової провінції]]{{sfn|ФГАМ|1964}}.
 
{{see also|Ссавці Норвегії|Птахи Норвегії|Риби Норвегії}}
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Harald V Norge.jpg|border|Король Гаральд V
Haakon_Magnus_av_Norge.jpg|border|Крон-принцКронпринц Хокон
Nidaros Cathedral Trondheim.JPG|border|Нідароський кафедральний собор
</gallery>
=== Конституція ===
{{main|Конституція Норвегії}}
ДіючаЧинна [[Конституція Норвегії|конституція держави]] прийнята [[16 травня]] [[1814]] року, підписана конституційною радою наступного дня. Конституція переглядалась більше 400 разів, останній раз [[2015]] року{{sfn|Norway|місце=Government. The World Factbook}}.
 
=== Виконавча влада ===
=== Законодавча влада ===
{{main|Парламент Норвегії}}
Згідно конституціїз конституцією Норвегії, вищий законодавчий орган&nbsp;— [[Стортинг]] ({{lang-no|Storting}}). Він складається з однієї палати, до якої обирається 169 депутатів на чотирирічний термін{{sfn|Norway|місце=Government. The World Factbook}}. До [[20 лютого]] [[2007]] року парламент ділився на дві палати&nbsp;— верхню [[лагтинг]] ({{lang-en|Lagting}}) та нижню [[одельстинг]] ({{lang-no|Odelsting}})<ref name="ЮЕ"/>, але на практиці цей поділ був чистою формальністю через що і скасований. Відразу після обрання депутати ділились на дві палати&nbsp;— 1/4 утворювала лагтинг, 3/4&nbsp;— одельстинг<ref name="ЮЕ"/><ref name="УРЕ"/>. Засідання палат відбувались окремо. Для прийняття закону потрібна кваліфікована більшість (2/3 голосів від загального складу)<ref name="ЮЕ"/>. Члени уряду можуть брати участь у засіданнях палат парламенту, але не мають права голосу<ref name="ЮЕ"/>.
 
Стортинг обирається шляхом загального демократичного таємного голосування за пропорційною виборчою системою громадянами, що досягли 18-річного віку<ref name="ЮЕ"/>{{sfn|Norway|місце=Government. The World Factbook}}. Обраними до парламенту (пасивне виборче право) можуть бути громадяни, що досягли віку 21 рік<ref name="ЮЕ"/>.
</small>
 
Компетенція короля ву сфері законодавства є нетрадиційною для [[Конституційна монархія|конституційних монархій]]. Зокрема, король наділений правом «[[вето|відкладального вето»]] на закони, прийняті парламентом<ref name="ЮЕ"/>. Для подолання такого вето закон має бути знову і без змін прийнятий парламентом наступного скликання, а засідання, на яких Стортинг розглядатиме цей закон, повинні бути віддалені одне від одного щонайменше двома черговими сесіями<ref name="ЮЕ"/>.
 
Норвегія бере участь в роботі [[Міжпарламентський союз|Міжпарламентського союзу]] (IPU).
[[Правова система]] в державі являє собою суміш [[Римське право|римського]], [[Загальне право|загального]] і [[Звичаєве право|звичаєвого права]]&nbsp;— [[Скандинавське право|скандинавська система]]. [[Судовий прецедент]] у Норвегії виступає одним із [[Джерело права|правових джерел]]. Постанови Верховного суду, а інколи й рішення нижчестоящих судів, що прийняті саме по цій справі, мають силу «переконливого прецеденту» для всіх нижчих інстанцій і ретельно ними вивчаються і потім, по них вони приймають рішення в справі, де виникає правове питання такого самого змісту. При цьому Верховний суд Норвегії в своїх рішеннях формулює не загальні норми, а положення, які належать до аналогічних обставин розглянутої ним справи. Якщо порівнювати з [[Англійське право|англійським правом]] тут судові рішення конкретні і вони не виступають як обов'язкові правила, і не розраховані на беззаперечне застосування в майбутньому.
 
[[Верховний суд Норвегії|Верховний суд]] ({{lang-no|Hoyesterett}}) складається з голови і 18 допоміжних судейсуддів. У його юрисдикцію входить перегляд законодавчих актів на дотримання норм норвезького права{{sfn|Norway|місце=Government. The World Factbook}}. До судів нижчої інстанції відносяться: [[Апеляційний суд|апеляційні суди]] ({{lang-no|Lagmensrett}}); регіональні (у 5 адміністративних центрах регіонів) та окружні суди (в адміністративних центрах фюльке); звичайні та спеціальні суди; третейські суди ({{lang-no|forliksråd}}) для більшості цивільних суперечок, що існують при кожному муніципалітеті і складаються зі звичайних громадян<ref name="ЮЕ"/>. Поруч із професійними суддями в апеляційних і окружних судах на суддівській лаві можуть засідати і спеціально обрані представники з місцевих громад{{sfn|Norway|місце=Government. The World Factbook}}. Призначення на суддів, посади у більшості випадків здійснюється королем за поданням міністра юстиції<ref name="ЮЕ"/>. Судді обіймають власні посади до 70-річного віку<ref name="ЮЕ"/>.
 
Держава визнає юрисдикцію [[Міжнародний суд|Міжнародного суду]] із застереженнями, повністю визнає юрисдикцію [[Міжнародний кримінальний суд|Міжнародного кримінального суду]]. Норвегія бере участь у функціонуванні міжнародної кримінальної поліції [[Інтерпол]] (ICPO)<ref name="Interpol"/>.
== Територіально-адміністративний поділ ==
{{main|Адміністративний поділ Норвегії}}
За формою [[Державний устрій|державного устрою]] Норвегія&nbsp;— [[унітарна держава]]<ref name="ЮЕ"/>. У адміністративному відношенніплані територія Норвегії поділяється на 18 (01.01.2020: 11) губерній «[[фюльке]]» ({{lang-no|fylker}}), у тому числі місто Осло, прирівняне до фюльке, які, в свою чергу, поділяються на 430 (01.01.2020: 356) сільських ({{lang-no|herreds-}}) і міських ({{lang-no|by-}}) [[Комуни Норвегії|комун]] ({{lang-no|kommuner}}). До 1 січня 2018 року, коли фюльке [[Нур-Треннелаг]] і [[Сер-Треннелаг]] були об'єднані, в країні налічувалось 19 фюльке.
 
У кожній фюльке обирається місцева рада і діє призначуваний королем за поданням прем'єр-міністра [[Губернатори Норвегії|губернатор]]<ref name="ЮЕ"/>. Представницькими органами [[Місцеве самоврядування|місцевого самоврядування]] у комунах виступають місцеві ради, склад яких обирає населення на строк у 4 роки<ref name="ЮЕ"/>. Обрані місцеві ради формують місцеві виконавчі органи<ref name="ЮЕ"/>.
Щорічні витрати на оборону, станом на 2012 рік, складають 1,40&nbsp;% від ВВП держави (72-ге місце у світі), 2011 року державні витрати становили 1,47&nbsp;% від ВВП{{sfn|Norway|місце=Military and Security. The World Factbook}}.
 
Вік призову на строкову військову службу&nbsp;— 19-35 років, 16 років під час війни. 17 років&nbsp;— для добровольців чоловічої статі, 18 років&nbsp;— жіночої. Строк служби 1 рік. Усі військовозобов'язані у віці 35-60 років проходять 4-5 військових зборів заради поновлення навичківнавичок (загалом 18 місяців){{sfn|Norway|місце=Military and Security. The World Factbook}}.
 
Норвегія вступила до [[Організація із заборони хімічної зброї|Організації із заборони хімічної зброї]] (OPCW) і суворо дотримується міжнародних принципів не розробляти, не використовувати та не розповсюджувати даний вид зброї.
==== Гірнича ====
{{main|Гірнича промисловість Норвегії}}
Основною продукцією гірничовидобувної промисловості є [[Руди чорних металів|руди чорних]] ([[пірит]]) і [[Кольорові метали|кольорових металів]] (мідну, нікелеву, титанову); нерудні копалини&nbsp;— [[вапняк]], [[кварц]], [[нефелін]], [[олівін]]; з топливнихпаливних видобувають [[кам'яне вугілля]], на шельфі Північного моря&nbsp;— [[Нафта|нафту]] й [[природний газ]]<ref name="УРЕЕкн"/>.
 
{{see also|Історія освоєння мінеральних ресурсів Норвегії}}
=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Норвегії}}
Норвегія має добре розвинену мережу [[Автомобільна дорога|автомобільних доріг]]. Загальна довжина, станом на 2011 рік, дорівнює 93&nbsp;870&nbsp;км доріг, з яких 393&nbsp;км швидкісних [[Автомагістраль|автомагістралей]], 75&nbsp;754&nbsp;км із твердим покриттям і 18&nbsp;116&nbsp;км без нього (51-ше місце у світі){{sfn|Norway|місце=Transportation. The World Factbook}}. На авто-заправкахавтозаправках є лише два види пального: [[бензин]] (один тип) та [[дизельне паливо]]. Загальне обмеження швидкості на автомобільних дорогах поза містом становить 80 км/год, а в населених пунктах 50 км/год. Перевищення швидкості на 10&nbsp;% від встановленого ліміту тягне за собою накладання штрафів<ref>[http://www.visitnorway.com/driving-in-norway Driving on Norwegian roads]</ref>.
 
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становить 4&nbsp;250 км (41-ше місце у світі), з яких 4&nbsp;250&nbsp;км стандартної 1435-мм колії; 2&nbsp;518 км [[Електрифікація залізниць|електрифіковано]]{{sfn|Norway|місце=Transportation. The World Factbook}}.
</small>
У країні, станом на 2013 рік, діє 95 [[аеропорт]]ів (61-ше місце у світі), з них 67 із твердим покриттям [[злітно-посадкова смуга|злітно-посадоковихпосадкових смуг]] і 28 із ґрунтовим; споруджено і діє 1 [[Геліпорт|гелікоптерний майданчик]]{{sfn|Norway|місце=Transportation. The World Factbook}}. Головні міжнародні аеропорти країни: [[Форнебу]] (Осло), [[Сула (аеропорт)|Сула]] (Ставангер). Норвегія є членом [[Міжнародна організація цивільної авіації|Міжнародної організації цивільної авіації]] (ICAO).
 
Головні морські порти: [[Осло]], [[Берґен]], [[Ставангер]]. Велике значення для економіки країни має участь норвезького флоту, одного з найбільших ву світі, ву світових морських перевезеннях<ref name="УРЕЕкн"/>. Морський [[торговий флот]] країни, станом на 2010 рік, складався з 585 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. [[реєстрова тонна|реєстрових тонн]] (GRT) кожне (19-те місце у світі){{sfn|Norway|місце=Transportation. The World Factbook}}.
 
Загальна довжина [[газопровід|газогонів]] в Норвегії, станом на 2013 рік, становить 8&nbsp;839&nbsp;км; [[Нафтопровід|нафтогонів]]&nbsp;— 3&nbsp;794&nbsp;км; інших трубопроводів&nbsp;— 457&nbsp;км; [[Водовід|водогонів]]&nbsp;— 96 км{{sfn|Norway|місце=Transportation. The World Factbook}}.
Загальна чисельність абонентів [[Телефонний зв'язок|фіксованої телефонної мережі]], станом на липень 2015 року, дорівнювала 1,029&nbsp;млн, що у перерахунку на 100 мешканців становить 20 апаратів (72-ге місце у світі){{sfn|Norway|місце=Communications. The World Factbook}}. У країні діє декілька мереж [[Мобільний зв'язок|мобільних операторів]]. Загальна чисельність абонентів (станом на 2015 рік)&nbsp;— 5,841&nbsp;млн, що у перерахунку на 100 мешканців становить 112 апаратів (111-те місце у світі){{sfn|Norway|місце=Communications. The World Factbook}}.
 
Норвегія входить до складу рядаряду міжнародних організацій у галузі зв'язку: [[Всесвітній поштовий союз|Всесвітнього поштового союзу]] (UPU); [[Міжнародна організація супутників мобільного зв'язку|Міжнародної організації супутників мобільного зв'язку]] (IMSO); [[Міжнародна організація телекомунікаційних супутників|Міжнародної організації телекомунікаційних супутників]] (ITSO); [[Міжнародний телекомунікаційний союз|Міжнародного телекомунікаційного союзу]] (ITU).
 
==== Інтернет ====
{{main|Інтернет Норвегії}}
Міжнародний інтернет-домен Норвегії&nbsp;— [[.no]], присвоєний [[Адміністрація адресного простору Інтернет|Адміністрацією адресного простору Інтернет]] ({{lang-en|Internet Assigned Numbers Authority}}) згідно стандартузі стандартом [[ISO 3166]] Alpha-2. Станом на 2012 рік в Норвегії було зареєстровано 3,588 млн [[Хостинг|інтернет-хостів]] (29-те місце у світі){{sfn|Norway|місце=Communications. The World Factbook}}. Станом на липень 2015 року в Норвегії налічувалось 5,042&nbsp;млн унікальних інтернет-користувачів (70-те місце у світі), що становило 96,8&nbsp;% від загальної кількості населення країни{{sfn|Norway|місце=Communications. The World Factbook}}.
 
=== Туризм ===
У Норвегії виділяють п'ять економічних районів:
 
* '''Східний район''' ([[Естланн]])&nbsp;— найбільш розвинута в економічному відношенніплані частина Норвегії. У місті [[Осло]] представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло&nbsp;— центр [[суднобудування]], на долю промисловості Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни. На північний схід від [[Осло]] лежить місто [[Сарпсборг]], другий за величиною промисловий центр країни. У [[Скагеррак]]у розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості, які працюють на основі місцевої сировини. З цією метою використовуються лісові ресурси басейну річки [[Гломма]]. На західному березі Осло-фіорду, на південний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов'язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування [[Тенсберг]] і колишня база норвезького китобійного флоту [[Саннефіорд]].
* '''Південний район''' ([[Серланн]]) в економічному відношенніплані найменш розвинутий. Третина району вкрита лісами, колись тут був важливий центр торгівлі лісом. Наприкінці XIX&nbsp;століття цю територію залишило багато населення. У наш час населення в основному зосереджене в ряді невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами. Головні промислові підприємства&nbsp;— металургійні заводи в [[Крістіансанн]]і, що випускають мідь і нікель.
 
[[Файл:Vøringfossen.jpg|міні|[[Ворінгфоссен]]]]
[[Файл:Målformer i Norge.svg|150px|міні|праворуч|Карта поширення діалектів норвезької мови]]
{{main|Мови Норвегії}}
[[Державна мова|Офіційна мова]]<ref name="Державна"/>: [[норвезька мова|норвезька]] ([[букмол]] і [[нюношк]]). [[Саамська мова|Саамська]] і [[фінська мова|фінська]] мови виступають в якостіролі офіційних мов відповідних етнічних меншин. Існує дві форми норвезької мови. Старонорвезька мова «букмол», або книжкова мова, (друга назва&nbsp;— «ріксмол»&nbsp;— державна мова), її використовують 80&nbsp;% населення. Близько 20&nbsp;% користуються новонорвезькою мовою «нюношк» (друга назва&nbsp;— лансмол&nbsp;— сільська мова), яка є сумішшю окремих діалектів норвезької мови. Всі норвежці вивчають обидві форми мови. Норвегія, як член [[Рада Європи|Ради Європи]], 5 листопада 1992 року підписала і ратифікувала 10 листопада 1993 року [[Європейська хартія регіональних мов|Європейську хартію регіональних мов]] (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональними мовами визнані: [[саамська мова|саамська]], [[скандоциганська мова|скандоциганська]], [[квенська мова|квенська]], [[циганська мова|циганська]]<ref name="EC"/>.
 
=== Релігії ===
==== Торгівля людьми ====
{{main|Торгівля людьми в Норвегії}}
Згідно зі [[Доповідь про торгівлю людьми|щорічноїщорічною доповідідоповіддю]] про [[Торгівля людьми|торгівлю людьми]] ({{lang-en|Trafficking in Persons Report}}) [[Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми]] [[Державний департамент США|Державного департаменту США]], уряд Норвегії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв ({{lang-en|Trafficking Victims Protection Act’s}}), держава знаходиться у списку першого рівня<ref name="trafficking"/><ref name="UNDOC"/>.
 
<small>
{{main|Мистецтво Норвегії}}
 
На території Норвегії з часів [[неоліт]]у і [[Бронзова доба|епохи бронзи]] збереглися [[Наскельний живопис|наскельні розписи]] як [[Германці|германських племен]], так і народів, що були витиснуті на північ (предки [[саами|саамів]]). З середини першого тисячоліття н.&nbsp;е. розвивається «[[звіриний стиль]]». Вже наприкінці [[VIII століття]] сформувалося традиційне скандинавське середньовічне [[різьблення по дереву]], [[Слонова кістка|слоновій]] та [[Морж|моржовійморжевій кістці]]. У археологічному комплексі в [[Урсберг|Урсберзі]] знайдені різьблені поховальні човни (приблизно [[850]] рік)<ref name="УРЕ"/>. Питоме норвезьке мистецтво формується в добу національного ренесансу, в [[XIX століття|XIX столітті]]: живописець і графік [[Юхан Крістіан Даль]]; художники [[Адольф Тідеманн]], [[Ханс Фредрік Гуде|Ганс Фредрік Гуде]], [[Гарієт Баккер]], [[Фрітц Таулов]]<ref name="УРЕ"/>. Наприкінці XIX століття у творах [[Кристіан Крог|Кристіана Крога]], [[Герхард Мунте|Герхарда Мунте]], [[Теодор Кіттельсен|Теодора Кіттельсена]] і [[Емануель Вігеланн|Емануеля Вігеланна]] розвивається патріотична тематика<ref name="УРЕ"/>. Найвідоміший представник норвезького [[експресіонізм]]у&nbsp;— [[Едвард Мунк]]. Його картина ''«[[Крик (картина Мунка)|Крик»]]'', стала візитівкою цього напрямку. Зі здобуттям незалежності від Швеції, на початку [[XX століття]] швидкими темпами розвивається [[Монументальне мистецтво|монументально-декоративне мистецтво]], найвідомішими представниками того часу є [[Аксель Револль]], [[Пер Крог]]<ref name="УРЕ"/>. У післявоєнні часи у творчості [[Якоб Вейдеман|Якоба Вейдемана]], [[Гуннар Гундерсен|Гуннара Гундерсена]], [[Фердинанда Фінне]], [[Пола Гоген|Поли Гоген]] та [[Інгер Сіттер|Інгера Сіттера]] проявляються [[модернізм|модерністські течії]]<ref name="УРЕ"/>.
 
<small>
{{main|Норвезька література}}
 
Не залишилось вцілілих пам'яток стародавньої літератури, проте вона майже повністю вбереглася в [[Ісландська література|ісландській]] усній народній творчості як героїчна та міфічна [[Едда|еддична поезія]], прозові [[сага|саги]]. Найдавніші творці [[Скальдична поезія|скальдської поезії]] склади [[IX століття]] [[Браґі Боддасон]], [[Торб'єрн Горнклові]], [[Тедольв із Гвіна]] за походженням були з Норвегії<ref name="УРЕЛіт"/>. З розвитком феодалізму і з християнства, у XIII столітті з'являються поема ''«[[Сонне видиво]]»'' та дидактичний діалог ''«[[Королівське дзеркало]]»''<ref name="УРЕЛіт"/>. Пізніше, в епоху унії з Данією розвивався народний фольклор, література перейшла на [[Данська мова|данську мову]], її центр тяжіння змістився до метрополії, до [[Ютландія|Ютландії]]. За часів [[Реформація|Реформації]] [[1567 у літературі|1567]] року з'являється найзначніша історикогеографічнаісторико-географічна праця того часу&nbsp;— ''«[[Про норвезьку державу]]»'' ({{lang-no|Om Norgis rige}}) [[Абсалон Педерсен Беєр|Абсалон Педерсена Беєра]]<ref name="УРЕЛіт"/>. Поетичною пам'яткою тієї епохи є ''«[[Нурланнська сурма]]»'' ({{lang-no|Nordlands Trompet}}, [[1678 у літературі|1678]]) [[Петтер Дасс|Петтера Дасса]], що описує сувору красу природи півночі країни<ref name="УРЕЛіт"/>. На початку XVIII століття працював творець скандинавського театру [[Людвіг Гольберг]]. [[1772 у літературі|1772]] року в [[Копенгаген]]і було утворено [[Норвезьке товариство]] ({{lang-no|Det Norske Selskab}}), що ставило за мету відродження національної норвезької літератури<ref name="УРЕЛіт"/>. [[Юган Нурдаль Брун]] (1745—1816) створив першу національнінаціональну драму ''«[[Ейнар Тамбешельвер]]»'' і національний гімн країни<ref name="УРЕЛіт"/>. [[Клаус Фастінг]] і [[Клаус Фріман]] писали патріотичні вірші.
 
Початок [[XIX століття]] ознаменувався бурхливим ростом цікавості до [[Історія Норвегії|національної історії]], [[фольклор]]у. [[Петер Крістен Асб'єрнсен]] і [[Йорген Му]], наслідуючи німецьких [[Брати Грімм|братів Грімм]], зібрали й видали збірку народних казок<ref name="УРЕЛіт"/>. М.&nbsp;Б.&nbsp;Ланнстад записав і видав друком збірку народних пісень і балад<ref name="УРЕЛіт"/>. Після розірвання унії з Данією та під час унії зі Швецією з'являється патріотичне піднесення, відчуття власної окремішності та національної самостійності. [[Генрік Верґеланн|Генрік Адольф Верґеланн]]— центральна постать тогочасної норвезької літератури, творець нової лірики, що поєднувала в собі як філософські, гостросоціальні роздуми, так й [[Інтимна лірика|інтимну тематику]]<ref name="УРЕЛіт"/>.
</small>
 
Радикальному національному демократизму Вергеланна опонував [[Юган Себастьян Вельгавн]], який у [[1840-ті у літературі|1840-х]] роках очолив літературний напрям&nbsp;— «національний романтизм»<ref name="УРЕЛіт"/>. Проте вже у другій половині XIX століття головним літературним напрямом стає [[критичний реалізм]]. На цей час припадає розквіт творчості всесвітньовідомих норвезьких письменників, «Великої четвірки» ({{lang-no|De fire store}}&nbsp;— обійма) [[Генрік Ібсен]], [[Б'єрнстьєрне Б'єрнсон]], [[Юнас Льє]], [[Александер Х'єланн]]. Конфлікт міста з селом відтворений у романах [[Арне Гарборг]]а; соціально насичена й патріотична поезія [[Пер Сівле|Пера Сівле]]; натуралізм помітний у творах [[Гуннар Гейберг|Гуннара Гейберга]]; реалістично-психологічними романами відомий [[Кнут Гамсун]]<ref name="УРЕЛіт"/>. У [[1890-ті у літературі|1890-х]] роках значного поширення набула лірика [[Імпресіонізм|імпресіоністського]] характеру&nbsp;— [[Сігб'єрн Обстфельдер]], [[Вільгельм Краг]]<ref name="УРЕЛіт"/>. На початку XX століття в норвезькій літературі відмітились прозаїки [[Юхан Боєр]], [[Улав Дуун]], [[Сігрід Унсет]]; у поезії і драматургії&nbsp;— [[Рудольф Нільсен]] і [[Нурдаль Гріг]]; у прозі—прозі — [[Юган Фалькбергет]] і [[Крістоф Упдаль]]; у поезії&nbsp;— [[Герман Вільденвей]], [[Інгер Гагеруп]]<ref name="УРЕЛіт"/>. Глибоким проникненням у людську психологію відзначається творчість С. Гуля, А. Омре, [[Аксель Сандемусе|Акселя Сандемусе]], [[Юхан Борген|Юхана Боргена]]<ref name="УРЕЛіт"/>.
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та відразу після неї в національній літературі домінувала [[Антифашизм|антифашистська тематика]]. Вона помітна у віршах Гріга, Еверланна, Гагеруна, повістях та оповіданнях Недреоса, Е. Булстада<ref name="УРЕЛіт"/>. У 1950—1970-х роках у поезії спостерігається відхід від традиційних форм. Так [[Рольф Якобсен]], [[Ян-Магнус Брюгейм]], [[Астрід Х'єртенес Андерсен]], [[Пол Брекке]], [[Тер'є Юганнесен]], [[Свен Морен]] у складних асоціативних віршах намагаються відобразити складнопов'язану внутрішню будову навколишнього світу. У стилістиці суворого реалізму пишуть свої повісті та оповідання І. Свінсос, [[Агнер Мюкле]], [[Тер'є Стіген]], К. Гольт, С. Крістов, С. Гельмебакк, Г. Люнде, [[Еспен Говардсголм]]<ref name="УРЕЛіт"/>. [[Ларс Собі Крістенсен]], автор сімейної саги ''«[[Напівбрат]]»'', яка принесла йому [[Літературна премія Північної Ради|премію Північної Ради]], є визнаним класиком сучасної норвезької літератури, його твори перекладено 30 мовами, що є абсолютним рекордом для норвезької літератури. У XX столітті 3 норвезьких літератори були нагороджені [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівською премією з літератури]]: Б'єрнстьєрне Б'єрнсон ([[1903 у літературі|1903]]), Кнут Гамсун ([[1920 у літературі|1920]]) і Сігрід Унсет ([[1927 у літературі|1927]])<ref name="nobelprize"/>.