Юр'єв Флоріан Ілліч: відмінності між версіями

Флоріан закінчив [[Іркутське училище мистецтв]], [[Київський художній інститут]] ([[графік]], [[1956]]), [[аспірантура|аспірантуру]] [[Московський поліграфічний інститут|Московського поліграфічного інституту]] (спеціальність — [[мистецтвознавство]]) ([[1974]]), [[докторантура|докторантуру]] [[Українська академія друкарства|Львівського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова]] ([[1980]]).

* в [[штат]]іштаті [[Нью-Джерсі]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]) у відомого майстра Романа Маца.

[[Композиція|Композиції]] навчився в класах видатних українських [[композитор]]ів [[народний артист СРСР|народного артиста СРСР]] [[Штогаренко Андрій Якович|Андрія Яковича Штогаренка]], [[Рожавська Юдіф Григорівна|Юдіф Григорівни Рожавської]].

* [[1956]]–[[1976]]1956–1976 — кар'єра від старшого до головного [[архітектор]]а інституту [[Київпроект]];

* [[1976]]–[[1991]]1976–1991&nbsp;— викладач, [[доцент]] Київського відділення Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (тепер&nbsp;— [[Українська академія друкарства]]), [[графіка|графічний]] [[факультет]]. Юр'єв, як талановитий педагог, виховав понад 300 учнів: самобутніх, яскравих, вдячних. Серед них вирізняється [[Залевський Микола Рахмілович|Микола Залевський]],випускник 1976 року, який згодом оселився в Америці. Своїми непересічними творами шанують вчителя Юрій Новіков, [[Стефан-Арпад Мадяр]], [[Мастикаш Михайло Васильович|Михайло Мастикаш]] та інші.<ref>На ретроспективній виставці Ф. Юр'єва були представлені роботи багатьох його учнів поруч з творами маестро.</ref>;

* Захистив [[Дисертація|кандидатську дисертацію]] в [[1974]] році, представив до захисту докторську дисертацію в [[1980]] році, але через ідеологічні мотиви&nbsp;— «за намагання науково обґрунтувати [[абстракціонізм]]»&nbsp;— вона не була допущена до захисту<ref>Пізніше [[монографія]] по темі дисертації була опублікована.</ref>. Продовжував створювати кольорові композиції й працювати над невизнаною теорією в умовах [[Андерґраунд (мистецтво)| андеграунд]]у.

* [[1991]]&nbsp;— по сьогодні&nbsp;— [[Інститут екогігієни та токсикології ім. Л. І. Медведя АМН України]], науковий співробітник.

* [[Національна спілка архітекторів України]] ([[1956]]);

* [[Національна спілка художників України]] ([[1970]]);

* [[Національна всеукраїнська музична спілка]] ([[1992]]);

* Пам'ятники: Папі Римському [[Пам'ятник Івану Павлу ІІ у Києві|Івану Павлу ІІ у Києві]] ([[2002]]), «[[Художники-жертви репресій]]» ([[1996]])<ref>Біля [[Київський художній інститут|Київського художнього інституту]].</ref>, поету-дисиденту [[Стус Василь Семенович|Василю Стусу]] та всесвітньо відомому співаку [[Гмиря Борис Романович|Борису Гмирі]] ()<ref>Останні три пам'ятники теж у Києві. Пам'ятники Стусу та Гмирі знаходяться в стадії встановлення.</ref>, а також (в співавторстві зі скульптором [[Довгань Борис Степанович|Борисом Довганем]]) меморіали загиблим воїнам та близько 100 пам'ятників на місці поховання видатних державних, громадських і творчих діячів України<ref>В основному на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] у Києві, в тому числі [[Матеюк Микола Антонович|Миколі Матеюку]].</ref> та меморіальні дошки на будинках<ref>В тому числі меморіальна дошка на будинку [[Роліт]] у Києві на честь [[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Б.&nbsp;Д.&nbsp;Антоненко-Давидовича]], виготовлена у вигляді бронзового [[барельєф]]у ([[1994]]).</ref>.

Кольористичну [[концепція|концепцію]] «колір-образ» («цвет-образ», «modus coloris») Юр'єв доповідав на трьох міжнародних форумах кольористів: у [[Москва|Москві]] ([[Росія]], [[1947]]), [[Прінстон]]і ([[Сполучені Штати Америки|США]], [[1992]]) та [[Будапешт]]і ([[Угорщина]], [[1993]]) і отримав загальне схвалення та нагороди.

В [[1998]] році ім'я Флоріана Юр'єва було занесено в два престижні довідники: «Міжнародний директорій видатних внесків у сучасне суспільство» Американського біографічного інституту та енциклопедію «Хто є хто між інтелектуалів» Міжнародного біографічного центру в [[Кембридж]]і ([[Велика Британія]])&nbsp;— таким чином підтвердживши його досягнення в галузі кольористики, архітектури, живопису, музики та музичної акустики.

Ще студентом Іркутського художнього училища Флоріан Юр'єв написав музичну фантазію «Боярин Орша» для альта, виконав її у [[1948]] році на олімпіаді молодих музикантів [[Східний Сибір|Східного Сибіру]] і отримав першу премію.

У [[1962]] році він підготував до друку [[монографія|монографію]] «Музика кольору», яка через звинувачення в «[[абстракціонізм]]і» вийшла у світ лише через десять років

Ідеями «світлотеатру» були пройняті і його концерти «музики кольору», що з успіхом пройшли у [[Київ|Києві]] в [[1964]], [[1965]] та у [[1972]] роках.

У [[2006]] році з ініціативи меценатського культурологічного проекту ЕКОГІНТОКС вийшла книга «Флоріан Юр'єв. Ріка часів»<ref>Книга надрукована російською мовою&nbsp;— «Флориан Юрьев. Река времён».</ref>, присвячена його творчості музиканта та скрипкового майстра. В ній надруковано його вокально-інструментальну [[сюїта|сюїту]], над якою він працював з 1950-х рр., поклавши на музику поряд із своїми віршами [[сонет]]и [[Шекспір]]а, поезії [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], [[Війон|Франсуа Війона]], [[Павло Тичина|Павла Тичини]], [[Олександр Блок|Олександра Блока]], [[Іван Драч|Івана Драча]], [[Борис Олійник|Бориса Олійника]] …

Найбільша виставка картин Ф. Юр'єва як художника, якщо взагалі можна виділити окремо (від архітектора, музиканта-композитора, поета чи скрипкового майстра) цю грань творчості митця, відбулася [[2001]] року в будинку [[Національна спілка архітекторів України|Спілки архітекторів України]] в Києві.

Мало хто володіє таким об'ємом енциклопедичних знань в галузі скрипкового [[дизайн]]удизайну.

[[Презентація (значення)|Презентація]] перших чотирьох інструментів (двох скрипок, [[альт]]а і [[віолончель|віолончелі]]), виготовлених Юр'євим у [[1999]]–[[2003]]1999–2003 роках відбулася [[2004]]-го року у [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Київській консерваторії]] [[Квартет імені Лисенка|квартетом артистів імені М. Лисенка]].

[[19 грудня]] [[2009]] року в залі [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Національної опери України]] відбувся концерт [[камерного симфонічного оркестру «<nowiki/>[[Київ-Класик|Київ-Класік»]]<nowiki/>» під диригуванням [[заслужений діяч мистецтв України|заслуженого діяча мистецтв]], [[професор]]а [[Макаренко Герман Георгійович|Германа Макаренка]], де було презентовано ансамбль з 12 смичкових інструментів, створених Флоріаном Юр'євим&nbsp;— це був підсумок майже 20-річної роботи<ref>У [[2012]] році знову відбувся концерт оркестру «Київ-Класік», де артисти грали на інструментах створених Флоріаном Юр'євим, але тепер уже з нагоди 1000-ліття української скрипки в [[Софійський собор (Київ)|Соборі Св. Софії]] у [[Київ|Києві]].</ref>.

На сьогодні ([[2014]]) Флоріаном Іллічом Юр'євим вже створено 25 музичних інструментів (скрипки, альти, віолончелі, контрабас). В інструменти втілені науково-технологічні та художні [[іновація|іновації]], винайдені особисто майстром Юр'євим. Ним отримано на свої винаходи 7 [[патент]]ів (5 українських та 2 міжнародних).

* [[Заслужений працівник культури України]] ([[2009]]);

* Cпеціальна премія Держбуду СРСР «За новаторство в архітектурі» ([[1980]]);

* За фундаментальну теорію кольоросприймання, апробовану в [[Принстон]]і ([[Сполучені Штати Америки|США]]), та внесок у гуманітарні науки і інтелектуальну діяльність Ф. Юр'єва проголошено «Людиною року» США ([[2000]]);

* Відзнака Міжнародного біографічного центру за особисті досягнення у світовій культурі та мистецтві ([[1997]], [[Кембридж]], [[Велика Британія]]);

* За нову теорію акустики смичкових інструментів та її художнє втілення Ф. Юр'єва нагороджено «Золотою медаллю імені І.&nbsp;А.&nbsp;Батова», присудженої Союзом майстрів-художників Росії ([[2004]]);

* Лауреат мистецької премії та золотої медалі Національної всеукраїнської музичної спілки «За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, знакові досягнення, плідну творчу і науково-дослідну діяльність та інновації в галузі української школи скрипкобудування» ([[2009]]);

* Звання «Скрипковий майстер-художник вищої кваліфікації»<ref>Сертифікат №&nbsp;3 Вищої кваліфікаційної комісії Всеукраїнської музичної спілки (нині [[Національна всеукраїнська музична спілка]]) та Київської державної консерваторії імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського (нині [[Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського]]).</ref> ([[1995]]);