Баскський націоналізм: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
АтаБот (обговорення | внесок) м помилки категорій та інші виправлення за допомогою AWB |
||
Рядок 1:
[[Файл:Flag of the Basque Country.svg|міні|231x231пкс|Прапор [[Країна Басків|Країни Басків]]]]
'''Баскський (баскійський) націоналізм''' — збірна назва кількох національно-політичних рухів, які виступають за захист і збереження [[баскійська мова|баскійської мови]], розширення автономії басків в рамках сучасних держав [[Іспанія]] і [[Франція]], а в більш екстремальних випадках також ратують за створення [[Баски|басками]] своєї, повністю незалежної держави. Оскільки баски є розділеним народом, їх націоналізм має риси [[
== Передумови ==
Рядок 11:
Таким чином, війни, які принесли нові свободи більшості іспанських провінцій, мали прямо протилежний результат для басків. З іншого боку, перенесення митних постів з південних рубежів Країни Басків на іспано-французький кордон, разом з входженням баскійських провінцій Іспанії в єдиний іспанський ринок, сприяв розвитку місцевої економіки. Економічний аспект став грати важливу роль в мотивації баскійського націоналізму, оскільки індустріалізація в північних регіонах Іспанії, в тому числі в баскійськомовних, носила більш інтенсивний характер, ніж в Іспанії в цілому. Однак в соціально-культурній сфері баскійське суспільство до останньої чверті XIX-го століття зберігало аграрний, консервативно-традиціоналістський характер і відрізнялося високим ступенем релігійності (баски довгий час вважалися одним з найбільш релігійних народів в Європі).
[[Категорія:баскський націоналізм| ]]▼
== Примітки ==
{{reflist}}
Рядок 18:
* {{cite book|ref=harv|last=Bookman|first=Milica Z.|title=The Economics of Secession|url=https://books.google.com/books?id=2a0okm0vyZwC&pg=PA111|year=1993|publisher=Palgrave Macmillan|isbn=978-0-312-08443-1}}
*[http://mondediplo.com/1998/02/08basque Barbara Loyer, "Basque nationalism undermined by ETA," [[Le Monde Diplomatique]] (1998)]
|