Фридерик Шопен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 31:
=== Дитинство і юність ===
[[Файл:Fridericus Franciscus Choppen.jpg|thumb|left|upright|240 px|''Fridericus Franciscus Choppen''<br/> <small>Запис про хрещення Фридерика Шопена латиною 23.04.1810</small>]]
Фридерик Шопен народився 22 лютого 1810 року в селі [[Желязова Воля|Желязовій Волі]] під [[Варшава|Варшавою]] у [[Варшавське герцогство|Варшавському герцогстві]]. Його батько, Ніколя Шопен (
Вже дитиною Фридерик проявив яскраві музичні здібності; у віці семи років він почав навчатися гри на [[фортепіано]], і в тому ж році був виданий складений ним маленький [[полонез]] [[Соль (нота)|соль]] [[Мінор (музика)|мінор]]. Перші професійні уроки гри на фортепіано отримав від відомого
Подальшим розвитком Шопена опікувався Вільгельм Вюрфель ({{н}} [[1791]] у [[Богемія|Богемії]]). Цей відомий [[піаніст]] і професор [[Варшавська консерваторія|Варшавської консерваторії]] давав Шопену цінні (хоча нерегулярні) уроки органної музики і, можливо, фортепіано. Протягом [[1823]]—[[1826]] років Шопен навчався у Варшавському ліцеї, де його батько був професором. Восени [[1826]] року юний музикант почав вивчати музичну теорію, фігурний бас і композицію з [[Юзеф Ельснер|Йозефом Ельснером]] ({{н}} [[1769]] року у [[Сілезія|Сілезії]]) у Варшавській консерваторії. У [[1831]] році він виїхав з [[Польща|Польщі]] до [[Відень|Відня]], а згодом оселився у [[Париж]]і, де провів значну частину життя.
=== Кар'єра в Парижі ===
Шопен вперше відвідав [[Відень]] на початку 1829 року, де дав концерт на фортепіано і отримав перші похвальні рецензії. Наступного року він повернувся до Варшави, де 17 березня у Національному Театрі дав прем'єру свого Концерту для фортепіано [[фа]] мінор. 1831-го року Шопен покинув Польщу і оселився в [[Париж]]і. Там почав працювати над своїми першими скерцо і баладами, також розпочав перший зошит етюдів. Тоді Шопен захворів на [[туберкульоз]], який
Початок і середина 1830-х у Парижі були плідним часом композитора. Він завершив свої найвідоміші роботи і регулярно давав концерти, що мали шалені відгуки. До 1838 року Шопен став відомою людиною в Парижі. Серед його найближчих друзів був оперний композитор [[Вінченцо Белліні]] і художник [[Ежен Делакруа]]. Його друзями були також композитори [[Берліоз Гектор|Гектор Берліоз]], [[Ліст Франц|Франц Ліст]] і [[Шуман Роберт|Роберт Шуман]], і хоча Шопен іноді критикував їхню музику, він присвятив їм деякі свої композиції.
Рядок 63:
Ці п'єси можна умовно розділити на дві групи: переважно «європейські» за мелодикою, гармонією, ритмом і виразно «польські» за колоритом. До першої групи належать більшість [[Етюд (музика)|етюдів]], [[Прелюдія|прелюдій]], [[скерцо]], [[ноктюрн]]ів, [[Балада|балад]], музичних [[експромт]]ів, [[рондо]] і [[вальс]]ів. Специфічно польськими є [[Мазурка|мазурки]] і [[полонез]]и.
Шопен створив близько трьох десятків [[етюд (музика)|етюдів]], мета яких — допомогти піаністові в подоланні специфічних художніх чи технічних труднощів (наприклад, у виконанні пасажів паралельними [[октава]]ми або [[Терція (музичний інтервал)|терціями]]). Ці вправи належать до вищих досягнень композитора: подібно до [[Йоганн Себастьян Бах|бахівського]] ''Добре темперованого клавіру'', етюди Шопена — перш за все геніальна музика,
Хоча Шопен спочатку засвоїв жанри фортепіанної мініатюри, він ними не обмежився. Так, протягом зими, проведеної на Майорці, він створив цикл з 24 [[Прелюдія|прелюдій]] у всіх мажорних і мінорних тональностях. Цикл побудований за принципом «від малого до великого»: перші прелюдії — лаконічні віньєтки, останні — справжні драми, діапазон настроїв — від повної безтурботності до лютих поривів. Шопен написав 4 [[скерцо]]: ці масштабні п'єси, сповнені мужності й енергії, займають почесне місце серед шедеврів світової фортепіанної літератури. Його перу належить дев'ятнадцять [[ноктюрн]]ів — прекрасних, мрійливих, поетичних, глибоко ліричних одкровень. Шопен — автор чотирьох [[Балада|балад]], в його творчості представлені також музичні експромти, [[рондо]], а також одна [[віолончель]]на [[соната]]; особливою популярністю користуються його [[вальс]]и.
Рядок 101:
=== «Фридерик» ===
[[Файл:Fryderyk by Dorota Dziekiewicz-Pilich.jpg|thumb|статуетка «Фридерик», художник — Дорота Дзекевич-Піліх]]
У 1995 році в Польщі запроваджено премію «Фридерик», яку щорічно вручають польським музикантам у понад 20 номінаціях, розподілених за трьома секціями — музика академічна, музика популярна, [[джаз]]. Зокрема, тричі на цю премію номінували [[Кшиштоф Пендерецький|Кшиштофа Пендерецького]], щоправда, він жодного разу премію не отримав.
=== Об'єкти ===
Рядок 147:
== Цікаві факти ==
* Пам'ятник Фредерику Шопену у вигляді білого
* У Варшаві встановили 15 «Шопенівських лавочок» на місцях, пов'язаних із Фредеріком Шопеном (зокрема, біля Костелу Святого Хреста, де поховане серце Шопена). Натиснувши кнопку на лавочці, можна послухати 30 секундний фрагмент найбільш популярних творів великого композитора. Лавочки також оснащені [[QR-код]]ами, а також на них вигравірували схематичну карту з прогулянковою трасою і коротким описом місця польською та англійською мовами.
| |||