Жінки в науці: відмінності між версіями

[[Ґендерна нерівність|Гендерні дисбаланси]] в науці привернули увагу в [[Європа|Європі]] ще в [[Середньовіччя|середні віки]] (так, [[Христина Пізанська]], що й сама активно займалась наукою, присвятила темі чимало публічних дискусій). З 18-го століття брак жінок у науці став предметом досліджень і обговорень у різних галузях науки, таких як [[психологія]], [[соціологія]], [[Культурна антропологія|антропологія]], [[філософія]], [[культурологія]] (приклад ранніх досліджень — [[Марі Жан Антуан Ніколя Кондорсе|Жан Кондорсе]]). З розвитком [[Феміністська теорія|феміністської теорії]] питання даного дисбалансу ґрунтовно вивчають [[гендерні дослідження]], зокрема, [[Жіноча історія|історія жінок]] та [[жіночі студії]] (відомий приклад дослідження браку жінок в літературі — [[Своя кімната]] [[Вірджинія Вулф|Вірджинії Вулф]]).

 

 

* '''''Біологічний детермінізм'''''. До середини ХІХ століття переважала помилкова гіпотеза про біологічні та психологічні «особливості» жінок, які нібито заважають їм займатися наукою (див. Також гіпотезу про чоловічу перевагу)<ref>[http://linemed.pl/nhealth_guide/encyclopedia_details/id,145 (dostęp 14.11.2010)].</ref>. Приклади відомих науковиць розглядалися як виняток, що «підтверджував загальне правило».

** правові обмеження жінок (відсутність [[Жіноче виборче право|виборчих прав жінок]] та суттєво обмежені майнові, права пересування у більшості країн в середньому до ХІХ-ХХ століть);

** обмежений доступ жінок до освіти (див. [[Жіноча освіта]]);

** [[неоплачувана робота]] (котра виконується переважно жінками і віднімає в них часовий ресурс на професійне вдосконалення);

** [[гендерний розрив в оплаті праці]] (навіть з тією ж кваліфікацією на тій же посаді;

** [[сексизм]] при наймі (відмова наймати жінок [[Фертильність|фертильного]] віку, жінок, які мають дітей (чи які не мають).

** [[скляна стеля]] (обмеження кар'єрного просування жінок у окупованих чоловіками професіях), [[скляний ескалатор]] (стрімке зростання кар'єри чоловіків у професіях, де переважають жінки) та ряд подібних статистично спостерігуваних перепон.

У [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] жінкам було доступне вивчення [[Натурфілософія|натурфілософії]]. Прикладами науковиць того часу є [[Аглаоніка]], відома за прогнозуваннями [[Затемнення|затемнень]], а також математикиня [[Теано]], студентка (і, можливо, дружина) [[Піфагор]]а. Відомо також, що в одній із шкіл, заснованих Піфагором, було багато жінок<ref name="four_thousand">[http://www.astr.ua.edu/4000WS/timelist.shtml 4000 lat udziału kobiet w nauce: podział według wieków (stan z 17 maja 2006)].</ref>.

 

 

[[Гіпатія|Гіпатія Олександрійська]] (близько 370—415&nbsp;рр.), авторка робіт з [[Геометрія|геометрії]], [[Алгебра|алгебри]], пов'язана з винаходом [[Ареометр|ареометра]], [[Астролябія|астролябії]] і [[Дистиляція|дистилятора]]<ref name="four_thousand"/>, в наступних століттях стала культурною іконою, її образ довго наслідувався у мистецтві та серед аристократії.

== Середньовічна Європа ==

[[Файл:Hildegard_von_Bingen.jpg|міні|Гільдегарда з Бінгена]]{{Вікіфікувати|дата=червень 2019}}

 

[[Болонський університет]] дозволив жінкам відвідувати заняття з моменту свого заснування в 1088 році. [[Доротея Букка]] була в даному навчальному закладі керівницею відділу медицини в 15 столітті<ref>JS Edwards, ''A Woman Is Wise: The Influence of Civic and Christian Humanism on the Education of Women in Northern Italy and England during the Renaissance'' w: «Ex Post Facto: Journal of the History Students at San Fransisco State University», tom XI, 2002 [http://userwww.sfsu.edu/~epf/2002/edwards.html].</ref>.

У німецькому [[Kaiserswerth]] в 1836 році був створений інститут [[Диякон|Diakonis]] для навчання жінок догляду та [[Сестринська справа|сестринській справі]]. [[Елізабет Фрай]] відвідала цей інститут в 1840 році і створила Лондонський інститут медсестринства, де в 1851 році навчалася [[Флоренс Найтінгейл|Флоренс Найтингейл]]<ref>''The Cambridge Illustrated History of Medicine'', pod red. R. Porter, Cambridge University Press, 1996.</ref>.

 

 

Інші відомі науковиці початку 19 ст.<ref name="four_thousand"/>:

Нові можливості для жінок з'явилися в [[Ботаніка|ботаніці]] та [[Ембріологія|ембріології]]. У [[Психологія|психології]] жінки здобували докторські ступені, однак їх [[Сексизм в освіті|заохочували]] спеціалізуватися на [[Педагогічна психологія|педагогічній психології]] та працювати в клінічних установах, таких як лікарні та соціальні установи.

 

 

В інших галузях науки жінки шукали нові форми застосування своїх знань у роботі для армії. Троє дієтологинь: [[Лідія Джейн Робертс]], [[Hazel Stiebeling|Гейзел К. Стібелінг]] і [[Helen S. Mitchell|Гелен С. Мітчелл]] розробили в 1941 році «Рекомендований раціон харчування» та допомагали цивільним і військовим групам готувати програми харчування для великих груп людей.