Вікіпедія

Південно-західний відділ Російського географічного товариства: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
MW-UA (обговорення | внесок)
1104 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 12:
=== Члени Відділу ===
Основоположниками Товариства були здебільшого члени київської Старої Громади, серед них були: В. Антонович, В. Беренштам, [[Вовк Хведір Кіндратович|Ф. Вовк]], М. Драгоманов, П. Житецький, О. Лашкевич, М. Лисенко, О. Русов.
Всього за три роки свого існування Відділ об'єднав навколо себе сто вісімдесят два найкращих українських науковців та громадських діячів, більшість яких представляла Київську громаду. Відкриття подібної установи, за словами А. Катренка, дало «можливість громадівцям уякоюсь якійсь мірімірою, так би мовити, „легалізувати“ свою науково-культурницьку працю, провадити її через офіційно діючу організацію, надаючи їй широкого розмаху».
 
Серед них особливо віддано на дослідницькій ниві працювали [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Антонович]], [[Беренштам Вільям Людвігович|В. Беренштам]], [[Вовк Федір Кіндратович|Ф. Вовк]], [[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманов]], М.Зібер, О.Русов, П.Житецький, О.Кістяківський, О.Клоссовський, М.Константинович, М.Лисенко, П.Чубинський та інш.
Рядок 26:
 
=== Українознавча робота ===
З перших днів свого існування Південно-Західний Відділ Імператорського Російського Географічного Товариства розгорнув активну культурно-освітницьку та науководослідницькунауково-дослідницьку роботу. Важливе місце в ній посідала «широка наукова діяльність по вивченню сучасного й минулого українського народу», яка, на думку О.Лотоцького, мала «сприяти у протидії згубній колонізаторській політиці царського уряду щодо українського народу». Зазначимо, що, члени Відділу розуміли необхідність розвитку власної національної культури та духовності для піднесення рівня етнічної освіченості народу Початок розгортанню українознавчих студій ПЗВ ІРГТ поклала розробка етнографічної програми на основі якої проводився збір, обробка та розповсюдження матеріалів з української фольклористики (пісень, дум, балад, коломийок, колядок, прислів'їв, приказок, загадок та інш.), історії, мовознавства.
 
Найбільшим досягненням Відділу у цьому напрямі стало видання двотомника «Исторические песни малорусского народа», який склали та упорядкували М.Драгоманов та В.Антонович. Їхня сучасниця вчений-історик [[Єфименко Олександра Яківна|О.Єфименко]] високо оцінювала цю працю: «Это издание, получившее от Академии наук Уваровскую премию, можно назвать образцовым». Серед інших напрацювань Відділу варто згадати видання «Чумацких народных песен» І.Рудченка, до якого було додано ноти, упорядковані М.Лисенком та словничок чумацької термінології.
Рядок 38:
Серед інших наукових видань варто назвати «Киев и его предместья», «ІІІ Археологический съезд» та ін., які отримали схвальну оцінку у науковців, друкованих видань того часу.
 
Істотним кроком на шляху розвитку національної культури стало вшанування пам'яті видатного українського етнографа та історика Михайла Олександровича Антоновича (1804—1873). Члени Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного Товариства взяли активну участь у виданні трьохтомнетритомного зібрання його творів. Враховуючи скрутний фінансовий стан Відділу, таке рішення однозначно підтверджувало його статус розповсюджувача культурно-освітніх та національних ідей.
Ідею залучення до національного руху найширших кіл молоді та безпосереднього звернення до насущних потреб українського народу діячі Відділу реалізували у серпні 1874 — липні 1875 рр. шляхом видання часопису «Киевский телеграф». З цього часу [[Киевский телеграф (газета)|«Киевский телеграф»]] набув «прогресивного спрямування», наповнився численними матеріалами з етнографії, історії та мови українського народу.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Південно-західний_відділ_Російського_географічного_товариства