Вікіпедія

Операція «Вісла»: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Література: зовнішні посилання
мНемає опису редагування
Рядок 2:
[[Файл:Operation Wisła. 1947.jpg|thumb|250px|Виселення українців, квітень 1947 року]]
[[Файл:Akcja wisla cm01.jpg|thumb|250px|Пам'ятник жертвам операції «Вісла» у [[Низькі Бескиди|Низьких Бескидах]]]]
'''Опера́ція «Ві́сла»''' (серед [[Українці Польщі|українців Польщі]] відоміша як '''акція «Вісла»''', {{lang-pl|Akcja Wisła}})&nbsp;— [[етнічна чистка]], здійснена протягом квітня-липня [[1947]] року за рішенням партійного і державного керівництва [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], [[Польська Народна Республіка|Польської республіки]] та [[Третя Чехословацька Республіка|ЧСР]]. Полягала у примусовій, з використанням військ ([[Червона армія|СРСР]], [[Польська Народна армія|Польської республіки]], ЧСР), депортації українців з їхніх етнічних територій,&nbsp;— [[Лемківщина|Лемківщини]], [[Надсяння]], [[Підляшшя]] і [[Холмщина|Холмщини]],&nbsp;— на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали [[Третій Рейх|Німеччині]], так звані «[[Повернені Землі]]» ({{lang-pl|Ziemie Odzyskane}}) з метою асиміляції українського населення під маніпулятивним приводом обмеження підтримки українського підпілля місцевим населенням<ref name=":0" />. Було насильно переселено 140 575 осіб, ув'язнено в [[Концентраційний табір в Явожні|концтаборі Явожно]] 3936 людей (з них: 823 жінки, 27 священиківсвященників; унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців), убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху [[Організація українських націоналістів|ОУН]] і [[Українська повстанська армія|УПА]] на [[Закерзоння|Закерзонні]]. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела 357 бойових акцій, вбила 1509 українських повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок<ref name=":1">{{Cite web|title=Пам'ятаймо про депортації 1944–1951 років|url=https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/pamyataymo-pro-deportaciyi-1944-1951-rokiv|website=УІНП|accessdate=2019-09-11|language=uk|last=УІНП}}</ref>.
 
== Передумови ==
Рядок 88:
 
=== Формальний привід ===
Приводом до початку операції «Вісла» стала загибель 28 березня [[1947]] року в районі села [[Яблоньки]] (на шосе між [[Балигород]]ом і [[Тісна|Тісною]]) у бою з відділом [[УПА]] (командир&nbsp;— майор [[Стебельський Степан|С. Хрін]]) заступника міністра оборони (ІІ віце-міністрвіцеміністр національної оборони) Польської республіки генерала [[Кароль Свєрчевський|Кароля Свєрчевського]]. Справжнім наміром, прихованим у документах з грифом «таємно», було «остаточне розв'язання української проблеми в Польщі»<ref name=":1" />.
 
{{text|У смерті Свєрчевського досі залишаються деякі нез'ясовані обставини. У тому бою проти 50 поляків стояло 150 оунівців, з кулеметами й мінометами. А вбито лиш генерала та трьох солдатів. Нападників одразу названо "бандою УПА", хоча слідство закінчили тільки тижнів через три. Бандерівці не знімали з себе відповідальності за ту акцію. Але дивно, що "Хрін", який командував однією з тих двох сотень упівців, згодом у своїх мемуарах '''ані словом не згадав про Свєрчевського'''.<ref>[http://gazeta.ua/articles/history/_smert-polskogo-generala-vid-ruk-banditiv-z-upa-stala-signalom-dlya-akciji-visla/428866 Смерть польського генерала від рук «бандитів з УПА» стала сигналом для акції «Вісла»]</ref>}}
Рядок 110:
'''15 квітня'''&nbsp;— міністр оборони Польської республіки фельдмаршал Міхал Рола-Жимієрскі ({{lang-pl|Michał Rola-Żymierski}}, {{lang-ru|Роля-Жимерский, Михал}}) звернувся до міністрів оборони національної Республіки [[Третя Чехословацька Республіка|Чехословаччини]] і [[СРСР]] з проханням про щільну блокаду рубежу з Польщею, щоб ніхто не перебрався на територію сусідніх країн.
 
'''16 квітня'''&nbsp;— на засіданні Державної комісії безпеки представлено проєкт організації «Спеціальної акціяакції „Схід“» ({{lang-pl|"Akcji specjalnej «Wschód»"}}), згодом переіменованоїперейменованої на Акція "Вісла ({{lang-pl|Akcja «Wisła»}}), який починався від речення:
{{цитата| «Остаточно вирішити українську проблему у Польщі. З тією метою: а)провести за погодженням з Державним Репатріаційним Управлінням евакуацію з південної та східної прикордонної смуги усіх осіб української національності на північно-західні землі, розселяючи їх там, за можливості, якнайрозпорошеніше; б) евакуації будуть піддані усі українські народності з Лемками включно (…)»
{{oq|pl|«Rozwiązać ostatecznie problem ukraiński w Polsce. W tym celu: a) Przeprowadzić w porozumieniu z Państwowym Urzędem Repatriacyjnym ewakuacje z południowego i wschodniego pasa granicznego wszystkich osób narodowości ukraińskiej na ziemie północno-zachodnie, osiedlając je tam w możliwie najrzadszym rozproszeniu, b) Ewakuacją bedą objęte wszystkie odcienie narodowości ukraińskiej z Lemkami włącznie (…)» }}
Рядок 141:
{{цитата|«Полковий збірний пункт є першим етапом переселення. Тут відбувається перша селекція переселенців. Селекція має на меті виявлення ворожих та сумнівних елементів»
{{oq|pl|«Pulkowy punkt zborny jest pierwszym etapem przesiedleńczym. Tu odbywa się pierwsza selekcja przesiedlonych. Selekcja ma na celu wyłowienie elementów wrogich i niepewnych»}}}}
'''23 квітня'''&nbsp;— з΄являєтьсяз'являється наказ для вояків перед їх виїздом на акцію «Вісла»:
{{цитата|«Солдати! Випала нам неземна честь,що ідемо воювати за права народу. Матері і діти, плачучи, благають про допомогу своїх синів у війську, щоби покласти край діяльності фашистських бандформувань під знаком Української Повстанської Армії, створеної гітлерівськими фашистами і керованої офіцерами СС»
{{oq|pl|«Żołnierze! Spotkał nas ten zaszczyt niezmierny, że idźemy walczyć o prawa ludu. Matki i dzieci płaczące wzywaja o pomoc swych synow w wojsku, by położyć kres działalności bandom faszystowskim spód znaku Ukraińskiej Powstańczej Armii zalożonej przez faszystow hitlerowskich i kierowanej przez oficerów SS» }}}}
Рядок 189:
'''15 липня'''&nbsp;— Державна комісія безпеки вирішує, щоб від 1 до 25 липня ОГ «Вісла» провела «kontrolę terenów i oczyszczenie z pozostałych resztek» (тобто&nbsp;— «контроль і зачистку території від решток»).
 
'''16 липня'''&nbsp;— наказ №&nbsp;0010 командира ОГ «Вісла» генерала Моссора про арешт і заслання в концтабір Явожно «Ukraińców, wysiedlonych i bezprawnie powracających» («…виселених українців, що незаконно повертаються») .
 
'''19 липня'''&nbsp;— наказ №&nbsp;063 командира 7 Дивізії Війська Польського полковника Бобровського:
Рядок 212:
3) до кінця жовтня [[1947]] депортовано населення з решти повітів [[Закерзоння]].
 
На 31.07.[[1947]], за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в [[Концентраційний табір в Явожні|концтаборі Явожно]] 3936 чол. (з них: 823 жінки, 27 священиківсвященників. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців.)., убито 655 чол., заарештовано 2800 членів українського руху ОУН і УПА у Закерзонні. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела 357 бойових акцій, ліквідувала 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок.<ref name=":1" />
 
1 серпня 1947 таємна інспекція Державної комісії безпеки наказала командувачам Краківського і Люблінського воєводств виселити всіх українців, що залишилися на їх території після акції «Вісла», без огляду на ступінь лояльності і партійну приналежність та організувати контрольні бригади з перевірки кожного виселеного села, щоб у них не залишилася жодна українська чи змішана родина. [http://www.history.org.ua/?hrono]
Рядок 232:
Командирами УПА було наказано не проводити терору проти польського цивільного населення (знищувати тільки озброєних шовіністів).
 
УПА починає співпрацювати з польською організацією «Воля і незалежність», що постала з [[Армія Крайова|Армії Крайової]]. ВіН саботувала вивіз українського населення до СРСР. Командир Штендер-Прірва, що був відправлений командуванням УПА Львівського регіону для припинення україно-польського протистояння і порозуміння з АК для спільної боротьби проти сталінізму, писав: «ВіН проводив пропаганду серед солдатів Війська Польського, аби вони по-людськілюдськи ставилися до українського населення, не виганяли його до СРСР і дивились крізь пальці на втечу чи ухиляння від переселення. Під час виселення багато українських родин знайшло, за згодою ВіНу, притулок у польських селах». Але провід [[ОУНР|ОУН]] і польський уряд в еміграції не дійшли порозуміння і співпраця була місцевого характеру.
 
На теренах Закерзоння, що були під контролем АК ситуація була спокійнішою, але поступово АК була роззброєна і владу передали комуністам.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Операція_«Вісла»