Введення в Храм Пресвятої Діви Марії: відмінності між версіями

'''Вве́дення у храм Пресвято́ї Ді́ви Марії́''' ({{Lang-el|Εἴσοδος τῆς ῾Υπεραγίας Θεοτόκου ἐν τῷ Ναῷ}}, {{lang-la|Praesentatio Sanctae Dei Genetricis in Templo}})&nbsp;— одне з великих [[християнство|християнських]] [[Богородичні свята|Богородичних свят]], встановлене на честь події приведення пресвятої [[Діва Марія|Богородиці]] своїми батьками в [[Єрусалимський храм]] для присвячення Богу/.<ref name="ISBN 5-89572-010-2">{{Православна енциклопедія|149979|ВВЕДЕНИЕ ВО ХРАМ ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ|7|343-348|А. А. Лукашевич, А. А. Турилов}}</ref> Святкується [[Східне християнство|Східними]] і [[Західне християнство|Західними]] церквами — [[21 листопада]] за [[Григоріанський календар|григоріанським]] і [[Новоюліанський календар|новоюліанським]] календарями. Деякі [[Східне християнство|Східні церкви]] відзначають це свято за [[Юліанський календар|юліанським календарем]] — {{СС|4 грудня|||21 листопада}}.

[[Євангеліє]] нічого не згадує про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято [[Різдво Пресвятої Богородиці|Різдва]] й [[Успіння Пресвятої Богородиці|Успіння]] Божої Матері, засноване на [[Святе Передання|святому переданні Церкви,]] але відповідно до традицій літературного жанру додані докладніші дані з біблійних книг, що мають прообразне значення (1 Пар. 15 і {{Біблія|Пс. |44}}), а також з євангельської історії [[Стрітення]] ({{Біблія|Лк.|2-:22-38|–38}}) й на [[Апокриф|апокрифічних книгах]] (невизнаних офіційною церквою), передусім на [[Протоєвангеліє Якова|протоєвангелії Якова]] і [[Євангеліє псевдо-Матвія|псевдоєвангелії Матея]] «{{нп|Книга про різдво святої Марії|Про Різдво Пречистої Діви Марії|pl|Księga o narodzeniu świętej Maryi}}<nowiki/>».<ref name="ISBN 5-89572-010-2"/>

Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці [[Святий Йоаким|св. Йоаким]] і [[Свята Анна|Анна]], будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у [[Єрусалимський храм]]. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки [[Святий Захарій|первосвященика Захарії]], батька [[Іван Предтеча|св. Івана Предтечі]]. По особливому одкровенню Вона як ''одухотворений Божий ковчег'' (ср.: 1 Пар 15) була введена у [[Святеє Святих|Святе Святих]], куди мав право входити тільки первосвященикпервосвященник один раз на рік<ref>див .: Вих 30. 10; Євр 9. 7</ref>&nbsp;— цим була виявлена її особлива роль у долі людства.

Свято Введення належить до [[Дванадесяті свята|дванадцяти великих свят]]. Воно має один день перед- і чотири дні післясвята. Про нього маємо згадки від [[5 століття|V]] ст., але аж через кількасот років, поки він став загально поширеним по цілому Сході. З проповідей на цей день Константинопольських патріархів, Германа ([[715]]—[[730]]) і Тарасія ([[784]]—[[806]]), випливає, що свято Введення був установлений у [[VIII]] столітті. Синайське Євангеліє з [[VIII століття]], котре подарував до синайського монастиря імператор [[Феодосій III]] ([[715]]—[[717]]), між дванадцятьма святами згадує і свято Введення. Це свято мають і грецькі богослужбові книги з [[IX століття]]. Із ІХ ст. його починає святкувати вся східна Церква. Синайський Канонар (збірник церковних законів) з IX-IX—[[10 століття|X]] ст. подає свято Введення під такою назвою: «Свято Пресвятої Богородиці, коли була приведена в храм Божий, маючи три роки». Типікон Великої Константинопольської Церкви (IX—X&nbsp;ст.), хоча не подає ані апостола, ані Євангелія на це свято, але день 21 листопада поданий як: «Собор Святої Богородиці, коли була передана своїми батьками і приведена у храм Господній від трьох літ». Евергетицький Типікон з [[XI]]&nbsp;ст. має службу Введення з перед- і посвяттям. Службу на це свято склали Григорій Нікомидійський (IX&nbsp;ст.), Василій Паґаріот і Сергій Святогорець.

Дату святкування практично повсюдно прийняли 21 листопада., виняток становлять лише коптські місяцеслови, в яких Введення відзначається 29 листопада<ref>Сергій (Спаський). Місяцеслов. Т. 1. С. 395</ref>, і практика окремих областей Римської Церкви, де Введення було рухомим святом і зазначалося в недільний день після 11 листопада<ref name="ISBN 5-89572-010-2"/>.