15
редагувань
Аналогія: відмінності між версіями
м
В тексті допущена помилка. Замість фразт "Меркурій - його супутники" повинно бути "Юпітер - його супутники". У Меркурія немає супутників, а Галілей вивчав саме систему Юпітера, пр що навіть ідеться у тексті вище.
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Shynkar (обговорення | внесок) |
м (В тексті допущена помилка. Замість фразт "Меркурій - його супутники" повинно бути "Юпітер - його супутники". У Меркурія немає супутників, а Галілей вивчав саме систему Юпітера, пр що навіть ідеться у тексті вище.) Мітки: Візуальний редактор перше редагування |
||
|
Типовим прикладом аналогії властивостей є міркування, згідно з яким на Марсі існує життя. Виявивши властивості, за якими Марс подібний до Землі, і знаючи, що на Землі є життя, припускають, ніби Марс подібний до Землі і за цією властивістю.
Міркування Галілея про подібність Сонячної системи до системи «
Хоч імовірність висновків за аналогією загалом нижча, ніж за неповною індукцією, проте її евристичну роль важко перебільшити. Про це свідчить історія науки. Аналогія нерідко була формою винятково сміливих гіпотез, обґрунтування яких (засобами індуктивних та дедуктивних умовиводів) призводило до епохальних наукових відкриттів. Щоправда, відомо й немало порожніх, навіть безглуздих аналогій.
Пам'ятаючи про ймовірність висновків за аналогією, треба дбати про якомога вищу їх імовірність (аналогія, що забезпечує високу ймовірність висновку, називається строгою, або точною).
| |||