Відмінності між версіями «Дарій I Великий»

17 байтів додано ,  7 місяців тому
нема опису редагування
м (Створення посилання на статтю Атосса - дружини Дарія)
Відновивши свою владу в Малій Азії, Дарій почав готуватися до походу проти материкової Греції. Він справедливо вважав, що перське панування в Малій Азії, у Фракії і на островах моря Егейського буде неміцним, поки греки Балканського півострова зберігають свою незалежність. Якщо вірити Геродоту (V, 105), коли Дарію доповіли про спалювання Сард афінянами і повсталими іонійцями, він запитав, хто такі афіняни. Почувши відповідь, Дарій велів одній зі своїх слуг щодня перед обідом повторювати слова: «Владико, пам'ятай про афінян!».
 
Дарій, будучи прекрасним стратегом, розумів труднощі майбутньої війни і почав ретельно готуватися до неї. Зокрема, перська адміністрація зробила сміливий крок, що свідчив про широту погляду і політичної терпимості. У [[492 до н. е.|492]] році перський полководець Мардоній розпорядився замінити в більшості грецьких міст Малої Азії тиранію на демократію, щоб не створювати невдоволення серед підвладних персам еллінів і забезпечити їхню відданість. У тому ж [[492 до н. е.|492]] році перська армія і флот, на чолі яких стояв Мардоній, одружений з дочкою Дарія Артазострою, виступили в похід. Прибувши в Килікию, Мардоній звідти відправився з флотом до Геллеспонту. Туди ж рушило і сухопутне військо. Потім воно переправилося через протоку і пройшло до Македонії і Фракії, які разом з північним узбережжям моря Егейського були завойовані ще за два десятиліття до цього. Але перська влада в цих областях виявилася неміцною, оскільки під час Іонійського повстання довелося перекинути звідти гарнізонні війська до Малої Азії, і ці провінції були втрачені для персів. Мардоній пройшов уподовж фракійського узбережжя, відновив там перське панування і тим самим позбавив Грецію можливості отримувати будівельний ліс з північних районів Балканського півострова. Але біля мису Афонського на Халкидськім півострові перський флот був розбитий сильною бурею, під час якої загинуло близько 20 000 чоловік і було знищено 300 кораблів. Крім того, вночі на перський табір напало фракийскефракійське плем'я [[Бриги|бригів]], в бою загинуло багато персів і поранили самого Мардонія. Після цього довелося відвести сухопутну армію і флот назад в Малу Азію і наново почати підготовку до походу проти Греції. Втім, С. Я. Лурье і Г. Бенгтсон, полемізуючи з Е. Мейером і іншими істориками, вважають, що похід Мардонія не був направлений проти Греції, а мав на меті відновити перську владу на півночі Егейського моря. Проте проти такої думки може свідчити до певної міри той факт, що після цього походу Мардоній був усунений від командування армією і флотом.
 
У 492 році на ще незалежні острови і в міста материкової Греції були послані перські вісники з вимогою «землі і води», тобто покірності. Одночасно в грецькі міста Малої Азії були направлені гінці з наказом будувати військові кораблі і вантажні судна, щоб взяти участь в майбутньому поході. Більшість островів і багато областей Греції (наприклад, [[Фіви]], [[Аргос]] і [[Егіна]]) відповіли згодою на вимогу вісників перського царя, і лише Спарта і Афіни відмовилися визнати владу Дарія і навіть убили послів (афіняни кинули їх з урвища, а лакедемоняне — в колодязь). Г. Бєїгтсон вважає це повідомлення Геродота невірогідним, оскільки афіняни раніше допомагали повсталим іонійцям і, отже, знаходилися у стані війни з Персією. Тому, вважає він, що Дарій навряд чи почав би посилати своїх вісників до Афін. Проте з цими доводами погодитися важко, оскільки, по-перше, афіняни врешті кинули іонійців напризволяще і, по-друге, у Дарія були багато прихильників в Афінах.