Павлюк Євген Касіянович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 26:
== Життєпис ==
'''ПАВЛЮК Євген Касіянович''' (21.03.1887/09.03.1887 ст. ст. – 04.11.1969), церковний і громадський діяч, учасник листопадового перевороту в [[Чернівці|Чернівцях]]. Народився в с. Конятин на [[Буковина|Буковині]] (тепер Путильського р-ну Чернівецької обл.) в сім’ї учителя, згодом директора школи в с. Задубрівка [[Заставнівський район|Заставнівського]] району Касіяна Павлюка та Олександри, уродженої Малик. З 1899/1900 по 1906/1907 навчальні роки навчався в 2-ій державній німецько-українській гімназії в Чернівцях, де 10.07.1907 р. склав матуральні іспити. Під час навчання в гімназії мешкав з матір’ю в Чернівцях за адресою Райтшульґассе, 4. Студіював теологію в [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|Чернівецькому університеті]], де 16.10.1911 р. отримав абсолюторіум, провчившись потрібних для цього 8 семестрів та склавши всі іспити. Член українського академічного товариства греко-православних богословів «Православна Академія», з 05.11.1908 р. член правління товариства. Будучи студентом, всіляко допомагав новозаснованому товариству «Січ» у с. Васловівці.
8(21).01.1912 р. одружився з Аґлаєю Гакман, донькою православного пароха с. Вікно на Буковині Тихона Гакмана та був 10.02.1912 р. рукоположений в священники митрополитом Володимиром (Рептою). Адміністратор парохії с. Дихтинець (тепер Путильського р-ну Ченрнівецької обл.), з 04.1912 р. священник-помічник в с. Нові Мамаївці Чернівецького приміського повіту (тепер Кіцманського р-ну Чернівецької обл.). В 03.1916 р., разом з парохом Т. Драчинським та директором школи О. Іваницьким зібрав у громаді Нові Мамаївці 300 корон, передавши їх до староства в Чернівцях – половину на «Червоний Хрест», а половину на українських добровольців ([[Українські січові стрільці|УСС]]). В 1915 р., пройшовши навчання у [[Відень|Відні]], був іменований греко-східним (православним) польовим куратом в резерві на час тривання війни. В 1918 р. отримав призначення на посаду православного священника в таборі українських військовополонених у [[Фрайштадт (Німеччина)|Фрайштадті]] біля Відня. Тісно співпрацював з діячами «<nowiki/>[[Союз визволення України|Союзу Визволення України]]<nowiki/>», які вели просвітню роботу серед військовополонених ([[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцьким]], [[Сімович Василь Іванович|В. Сімовичем]], О. Гнідим). Нагороджений духовним хрестом за заслуги в часі війни.
Рядок 65:
== Джерело ==
* [[Старик Володимир Петрович|Володимир Старик]]. Павлюк Євген Касіянович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т.3: П-С.Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. 576с. — С. 14—16.
| |||