Вікіпедія

Аахенський мир (1748): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Другий Аахенський мир''' поклав край [[війна за австрійську спадщину|війні за австрійську спадщину]]. [[Англія]] та [[Нідерланди]] [[30 квітня]] [[1748]] року уклали попередню угоду з [[Франція|Францією]], після чого [[18 жовтня]] того ж року було підписано цими державами кінцевий мирний договір, до якого [[28 жовтня]] долучилась й [[Австрія]], а згодом [[Іспанія]] та [[Сардинія]]. За цим миром було підтверджено як всі попередні мирні угоди, так і [[Прагматична санкція (1713)]], австрійського імператора [[Карл VI Габсбург|Карла VI]], згідно з якою за його донькою [[Марія Терезія|Марією Терезією]] визнавались права на престол. За державами було визнано лише ті межі, які вони мали до початку війни.
 
За цим миром було підтверджено як всі попередні мирні угоди, так і [[Прагматична санкція (1713)]], австрійського імператора [[Карл VI Габсбург|Карла VI]], згідно з якою за його донькою [[Марія Терезія|Марією Терезією]] визнавались права на престол. За державами було визнано лише ті межі, які вони мали до початку війни.
Пруссія отримувала Сілезію, Іспанія та Сардинія — території в Італії, частково за рахунок австрійських володінь. Франція повинна була відмовитися від земель, захоплених у Нідерландах, а також повернути Великій Британії Мадрас і деякі території в Америці. Велика Британія, крім того, домоглася пролонгації на 4 роки договору про «асієнто» (права англійських компаній на ввезення рабів до іспанських колоній в Америці), чим завершила англо-іспанську війну 1739-1748, та рішення про зруйнування укріплень [[Дюнкерк]]а. Договір ще більше загострив суперництво Австрії та Пруссії й не вирішив протиріч між європейськими державами, що згодом призвели до [[Семирічна війна|Семилітньої війни]] 1756-1763.▼
 
▲Пруссія отримувала Сілезію, Іспанія та Сардинія — території в Італії, частково за рахунок австрійських володінь. Франція повинна була відмовитися від земель, захоплених у Нідерландах, а також повернути Великій Британії Мадрас і деякі території в Америці. Велика Британія, крім того, домоглася пролонгації на 4 роки договору про «асієнто» (права англійських компаній на ввезення рабів до іспанських колоній в Америці), чим завершила англо-іспанську війну 1739-1748, та рішення про зруйнування укріплень [[Дюнкерк]]а. Договір ще більше загострив суперництво Австрії та Пруссії й не вирішив протиріч між європейськими державами, що згодом призвели до [[Семирічна війна|Семилітньої війни]] 1756-1763.
 
== Історичне значення договору ==
Договір ще більше загострив суперництво Австрії і Пруссії, ій не вирішив протиріч між європейськими державами, що згодом призвели до [[Дипломатична революція|Дипломатичної революції]] та [[Семирічна війна|Семирічної війни 1756–63 років]].
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Аахенський_мир_(1748)