Синхронна зйомка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м граматика та орфографія |
|||
Рядок 10:
Складність і громіздкість апаратури синхронного звукозапису перших десятиліть звукового кінематографа наклали серйозний відбиток на технологію синхронної зйомки. Громіздкість звукозаписної апаратури змушувала вести фільмування переважно в [[Павільйон|павільйоні]] та, з великими обмеженнями — на натурі. Поширення в кінці 1940-х років магнітного запису спростило технологію, виключивши прояв негативу фонограми, але апаратура не стала компактнішою через складнощі синхронізації. Більшість сцен з акторськими [[Діалог|діалогами]] могли зніматися тільки в умовах павільйону в [[Декорація|декораціях]] через громіздкість синхронних камер і звукозаписної апаратури з живленням від загального джерела [[Змінний струм|змінного струму]]. Результатом стала повсюдна імітація більшості натурних сцен методами [[Рір-проекція|рір-проекції]] або блукаючої маски в декораціях кіностудії. Сцени з діалогами акторів, які їдуть в [[Автомобіль|автомобілі]], купе поїзда або летять на [[Літак|літаку]], знімалися в павільйоні на попередньо знятому тлі.
При необхідності синхронного знімання на натурі, якого ретельно уникали до початку [[1960-ті|1960-х років]], використовувалася звукозаписувальна апаратура, перевезена в спеціально обладнаних автомобілях чи автобусах — тонвагенах з автономним джерелом змінного струму для живлення приводів кінознімального і звукозаписного апаратів. [[Загальний план|Загальні]], а часто і [[Середній план|середні плани]] на натурі знімалися німим способом з наступним мовним і шумовим озвучуванням в студії. Лише поява портативних магнітофонів з
== Див. також ==
| |||