Користувач:S666wainaku/Чернетка: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
S666wainaku (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
S666wainaku (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 11:
|громадянство = {{SU}} →{{UKR}}
|національність = Українець
|партія = КПУ, Блок Юлії Тимошенко
|нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
|нагороди = «Відмінник освіти України», Лауреат премії " Гілка золотого каштану "
{{!}} {{«Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»}}
{{!-}}
{{!}} {{Медаль 10 років незалежності (Україна)}}
{{!-}}
|нагороди = «Відмінник освіти України», {{!}} {{Лауреат премії " Гілка золотого каштану " України}}
{{!)}}
|дата народження = 28.03.1961
|військове звання =
Рядок 28 ⟶ 34:
 
Перші віршовані твори опубліковані у 1982 році в обласній газеті "[[Радянська Житомирщина]]" з напутнім словом поета Михайла Клименка. Пізніше друкувався окремим добірками в житомирських обласних газетах "[http://archive.zt.gov.ua/2019/02/12/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD/ Комсомольська зірка]", "Вільне слово", "Житомир", газеті Прикарпатського військового округу "Слава Родины", журналі "Бердич", газеті "[[Літературна Україна]]", журналі "[[Дивослово]]", літературному альманасі "Шепетівка - в шепоти путівка" ( упорядник О.Царик) - 2007.
Перша поетична книга "[https://bazelyuk.wordpress.com/2017/02/09/%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%8f-%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%81%d1%8c-%d0%b2-%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b5/ Воскресіння]" вийшла друком в 1997 році. На думку багатьох шанувальників таланту Базелюка В.О., ця книга стала своєрідним прогнозованим відображенням подій на Україні в часи Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 - 2014 років. Збірка була надрукована на малій батьківщині автора - в м.Шепетівка, і презентована в журналістсько-письменницькому середовищі краю , зокрема серед таких творчих постатей як Олександр Царик, Віктор Лінник, Зіновій Фрейліхман. На Житомирщині творчий доробок поета в 1999 році продуковано Житомирською обласною телерадіокомпанією у докуметальному фільмі про В.О.Базелюка заслуженого журналіста України Тетяни Романовської.
Наступні поетичні книги: "[https://bazelyuk.wordpress.com/2017/02/17/%d0%b1%d0%b0%d1%82%d1%8c%d0%ba%d1%96%d0%b2%d1%88%d0%b8%d0%bd%d0%b0/ Батьківщина]" ( 2007), "[https://bazelyuk.wordpress.com/2017/02/09/%d0%b7%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%ba-%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%b8-%d0%b2-%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b5-3/ Кольори троянд]" ( 2008), "[https://bazelyuk.wordpress.com/2017/02/09/%d0%b7%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%ba-%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%b8-%d0%b2-%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b5/ Аура любові]"( 2010), "[https://bazelyuk.wordpress.com/2017/02/09/%d0%b7%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%ba-%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%b8-%d0%b2-%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b5-2/ Романівські сонети]" ( 2012).
Пише українською та російськими мовами. Рівнозначно варіює в різних поетичних стильових формах - від класичних до сучасних. Домінуюча тематика - патріотична та інтимна лірика.
Звітував з творчими доробками у Житомирській обласній організації Національної спілки письменників України ( 2009) за участі голови обласної організації Михайла Пасічника, письменників Віктора Васильчука, Володимира Савченка, Василя Сташука, Василя Ярмолюка ( Яра), Михайла Сича, Олексія Опанасюка та Національній спілці письменників України (2014) за участі відомих українських поетів Олександра Бакуменка та Михайла Шевченка.
Відгуки про творчість В.Базелюка опубліковані на сторінках газети "[[Літературна Україна]]"( 2012) в публікації лауреата Огієнківської премії, кандидата педагогічних наук [https://zu.edu.ua/linguistic_history.html Людмили Бондарчук].
Поет – пісняр. Близько тридцяти творів В.О.Базелюка покладені на музику відомими композиторами та музикантами [[Коляда Олександр Володимирович|Олесем Колядою]], [http://makrus-studio.com/taxonomy/term/33 Михайлом Назарцем], Володимиром Тузом.
 
=== Педагогічна діяльність ===
 
Педагогічну діяльність розпочав вчителем української мови та літератури Костянтинівської восьмирічної школи Дзержинського ( тепер Романівського) району Житомирської області. На теренах району працював вчителем Малокозарської, Романівської середніх шкіл, організатором позакласної та позашкільної виховної роботи Врублівської середньої школи, тривалий час ( 15 років) директором Дзержинської середньої школи №1 ( згодом Романівської ЗОШ 1-111 ступенів). Є фундатором першого закладу нового типу на Романівщині - Романівської гімназії ( 2005). НиніЗ працює2015 працював заступником директора Романівської гімназії з навчально-виховної роботи .
[[Вчитель-методист]] вищої кваліфікаційної категорії. Є автором книги нарисів "[http://bazelyuk.blogspot.com/p/blog-page_40.html Наша перша школа]" (2004) та ряду публікацій з інноваційного освітнього менеджменту ( 2005 -2006 рр.)
Відмінник освіти України ( 1998).
Нагороджений Почесною грамотою [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]] ( 2002)
 
Рядок 61 ⟶ 67:
Член Національної спілки журналістів України (2008)
 
Перші публікації В.Базелюка з'явилися на початку 80-х років на сторінках обласної газети "[[Радянська Житомирщина]]".
В становленні Базелюка В.О. як журналіста відіграли важливу роль такі журналісти як Михайло Клименко, Павло Шпита, Володимир Малашкевич, Анатолій Стрільчук, Василь Рибальченко, Валентина Медвєдєва.
В 1983 році працював кореспондентом сільськогосподарського відділу районної газети "Червоний прапор"( смт. Дзержинськ Житомирської області).
Рядок 74 ⟶ 80:
Базелюк В.О. з повагою, теплотою і вдячністю згадує своїх вчителів-наставників: директора Перепелицю Надію Денисівну, завуча - Щербатюка Івана Петровича, класного керівника Заєць Марію Явтухівну, вчителів - Франчука Соловея Антоновича, Гавриша Михайла Семеновича, Сопурка Андрія Івановича, Яцко Ольгу Миколаївну, Сиротюк Ніну Денисівну, Гавриш Марію Феодосівну, Пантелеймонову Леоніду Едуардівну, Гарбузюка Василя Явтуховича, Григу Дмитра Олексійовичпа, Поліщука Василя Івановича, Демидюка Онисима Сергійовича.
У школі був активістом, мав виражений хист до музики, малювання. Брав участь в художній самодіяльності, виступав на районній сцені.
У 1982 році закінчив [[Житомирський державний університет імені Івана Франка|Житомирський державний педагогічний інститут]] ім.І.Франка і отримав спеціальність вчителя української мови та літератури. Помітний вплив на формування світоглядних позицій справили викладачі Богдан Микола Михайлович, Власенко Володимир Васильович, Пультер Святослав Олександрович, Білоус Петро Васильович, Щерба Сергій Пантелеймонович, Пивоварський Леонід Тимофійович, Роздобудько Іван Федорович, Цілинко Ольга Юхимівна, Близнюк Сергій Лукич, Кравчук Марія Василівна.
В часи студентства був членом обласної літературної студії при Спілці письменників України, якою опікувались такі відомі письменники як Борис Тен ( Микола Васильович Хомичевський) та Михайло Клименко. Входив в круг прогресивної творчої молоді, які називали себе "клубом любителів поезії", акумулятором якого були Михайло Пасічник, Петро Білоус, Петро Костюк, Микола Грибан, Василь Жайворон, Андрій Дейнека, Олександр Зубчук. Метою їх зустрічі було обговорення новинок літературного життя, творів яскравих українських письменників та літературних критиків Івана Дзюби, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Бориса Олійника, Григора Тютюнника, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Івана Драча та інших письменників.
Трудовий шлях розпочав у 1982 році вчителем української мови та літератури Костянтинівської восьмирічної школи [[Романівський район|Дзержинського району]] на Житомирщині. Згодом працював кореспондентом сільгоспвідділу районної газети "Червоний прапор", відповідальним секретарем районної організації товариства "[[Знання (видавництво)|Знання]]", вчителем [[Мала Козара|Малокозарської середньої школи]]. Після проходження дійсної військової служби з 1986 року працював організатором позакласної та позашкільної роботи [[Врублівка|Врублівської середньої школи]]. З 1986 по 1991 роки на роботі в Дзержинському райкомі партії на посадах інструктора, заступника завідувача організаційного відділу, завідувача ідеологічним відділом. З 1991 року - на педагогічній роботі, працює вчителем Романівської середньої школи, з 1992 року директором Дзержинської середньої школи №1 ( з 2005 року Романівської гімназії). В 2006 році призначений на посаду заступника голови Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, у 2011 році на посаду начальника відділу охорони здоров'я райдержадміністрації. З 2015 року - заступник директора з навчально-виховної роботи Романівської гімназії.
 
Обирався чотири скликання депутатом Дзержинської ( Романівської) районної ради, одне скликання [[Житомирська обласна рада|- депутатом Житомирської обласної ради]]. Член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]]( 2008) та Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури( 2014). Поет. Автор більше 10 поетичних книг та книг нарисів.
[[Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»|Відмінник освіти України]]. Нагороджений Почесною грамотою [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]] та медаллю "10 років Незалежності України".
Член Національної спілки журналістів України( 2008) та Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури( 2014). Поет. Автор більше 10 поетичних книг та книг нарисів.
Відмінник освіти України. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України та медаллю "10 років Незалежності України".
 
=== Сім'я ===