Двора Барон: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення, уточнення, вікіфікація
м оформлення, уточнення, зображення
Рядок 1:
{{письменник}}
|зображення=דבורה בארון - טרטקובר - תוצרת הארץ - נווה צדק 1989.jpg
[[Файл:Tomb_of_the_author_Dvora_Baron_in_Trumpeldor_cemetery,_Tel_Aviv.JPG|міні|Могила Двори Барон на кладовищі Трумпельдор, Тель-Авів]]
|зображення_підпис=Портрет Двори Барон на стінописі у [[Неве Цедек]]}}
[[Файл:PikiWiki_Israel_12092_dvora_baron_garden_tel_aviv.jpg|міні|Сад імені Двори Барон в Тель-Авіві]]
'''Двора Барон''' ({{lang-he|דבורה בארון}}; {{ДН|27|11|1887}}, [[Узда]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|20|08|1956}}, Тель-Авів, Ізраїль)&nbsp;— ізраїльська письменниця, відома тим, що писала сучасним івритом та зробила кар'єру як івритомовна авторка. Її називали «першою письменницею сучасним івритом»<ref>Lieblich, Amia. 1997. ''Conversations with Dvora: An Experimental Biography of the First Modern Hebrew Woman Writer.'' Berkeley, CA. 1997.</ref>. Написала близько 80 оповідань та повість під назвою «Вигнанці» ({{lang-he|הגולים}}). Крім того, вона перекладала літературу на сучасний іврит, зокрема «[[Пані Боварі]]» Гюстава Флобера<ref name="eee"/>.
 
== Ранні роки ==
[[File:PikiWiki Israel 8338 nahum gutman museumtel-aviv.jpg|міні|Будинок у [[Неве Цедек]], де жила Двора з чоловіком. Тепер&nbsp;— музей [[Нахман Ґутман|Нахмана Ґутмана]]]]
Барон народилася в [[Узда|Узді]], приблизно за 50 кілометрів від [[Мінськ]]а, який тоді входив до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. Її батько, рабин, дозволив їй відвідувати ті самі уроки івриту, що й хлопцям, що було винятково для того часу, хоча їй і доводилося сидіти в закритій жіночій зоні синагоги. Крім того, і знову ж незвично для дівчаток того часу, вона закінчила середню школу й отримала право викладати в 1907 році. Свої перші оповідання Барон опублікувала 1902 року, у віці 14 років, в івритомовній газеті «Га-Меліц» ({{lang-he|המליץ}}, {{lang-uk|Тлумач}}), редактором якої тоді був [[Леон Рабіновіч]] ({{lang-he|לאון רבינוביץ}}). Вона була єдиною жінкою на світлині письменників на їдиші з [[Вільнюс|Вільно]] 1909 року, коли там гостював [[Менделе Мойхер-Сфорім]], але її нема на тогочасному фото з Менделе письменників на івриті з Вільно, бо вони відмовилися позувати з нею разом<ref name="Katz">{{Cite book
|title=Lithuanian Jewish Culture
Рядок 19 ⟶ 20:
 
== Еміграція та життя в Палестині ==
[[Файл:Tomb_of_the_author_Dvora_Baron_in_Trumpeldor_cemetery,_Tel_Aviv.JPG|міні|Могила Двори Барон на кладовищі Трумпельдор, Тель-Авів]]
1910 року, після смерті батька, а згодом знищення її села в результаті [[погром]]у, Двора виїхала до Палестини, оселившись у [[Неве Цедек]], поселенні за межами Яффи, яке з 1909 року стало частиною нового міста Тель-Авів. У Палестині вона стала літературною редакторкою сіоністсько-соціалістичного журналу «Га-Поель Гага-Цаїр» ({{lang-he|הפועל הצעיר}}, {{lang-uk|Молодий робітник}})<ref name="Lieblich-JWA">Lieblich, Amia (March 1, 2009). «[http://jwa.org/encyclopedia/article/baron-devorah Devorah Baron].» ''Jewish Women: A Comprehensive Historical Encyclopedia''. Jewish Women's Archive. www.jwa.org. Retrieved 2016-06-26.</ref>. Незабаром вона вийшла заміж за редактора, сіоністського активіста [[Йосеф Агароновіч|Йосефа Агароновіча]] ({{lang-he|יוסף אהרונוביץ'}}). Їх1915 року їх<ref name="eee">{{cite web| url=https://eleven.co.il/jewish-literature/in-hebrew/10421/ |title=Барон Двора |publisher=Электронная еврейская энциклопедия |accessdate=30.01.2021}}</ref>, разом із іншими євреями Палестини, османський уряд депортував до Єгипту<ref>p. 9. Bernstein, Marc. 2001. Midrashj and marginality: The ‘Agunot of [[Шмуель Йосеф Агнон|S. Y. Agnon]] and Devorah Baron. ''Hebrew Studies'' 42: 7-58.</ref> але вони повернулися з встановленням [[Підмандатна Палестина|Британського мандату]] після [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. 1922 року Барон та її чоловік пішли з журналу. Вона усамітнилася, залишаючись у своєму будинку до своєї смерті 20 серпня 1956 року.
 
== Твори івритом ==
[[Файл:PikiWiki_Israel_12092_dvora_baron_garden_tel_aviv.jpg|міні|Сад імені Двори Барон в Тель-Авіві]]
Двора була першою лауреаткою [[Премія імені Хаїма Нахмана Бялика|премії Бялика]] за літературу. Пізніше їй також присудили [[Премія Рупіна|премію Рупіна]] (1944) та [[Премія Бреннера|премію Бреннера]] за літературу (1951)<ref>p. 8. Bernstein, Marc. 2001. Midrashj and marginality: The ‘Agunot of [[Шмуель Йосеф Агнон|S. Y. Agnon]] and Devorah Baron. ''Hebrew Studies'' 42: 7-58.</ref>.
 
Її творчість можна розділити на два періоди&nbsp;— коли вона була активною, навіть сміливою молодою жінкою, а потім&nbsp;— усамітненою, і, схоже, пасивною жінкою.
Рядок 31 ⟶ 34:
 
== Твори Двори Барон ==
* «Сіпурім»/«Оповідання» ({{lang-he|סיפורים}}) ([[Давар]], 1927)
* «Ґеніза» ({{lang-he|גניזה}}) ([[Оманут]], 1930)
* «Кетанот»/«Маленькі» ({{lang-he|קטנות}}) ([[Оманут]], 1933)
* «Ма ше-Гая»/«Що відбулося» ({{lang-he|מה שהיה}}) ([[Давар]], 1939)
* «Ле-ат ата»/«На зараз» ({{lang-he|לעת עתה}}) ([[Ам Овед]], 1943)
* «Мі-Шам»/«Звідти» ({{lang-he|משם}}) ([[Ам Овед]], 1946)
* «Га-Лабан» ({{lang-he|הלבּן}}) ([[Ам Овед]], 1947)
* «Шаврірім» ({{lang-he|שברירים}}) ([[Ам Овед]], 1949)
* «Паршійот» ({{lang-he|פרשיות}}) (Інститут Бялика, 1951)
* «Хулійот» ({{lang-he|חוליות}}) ([[Ам Овед]], 1953)
* «Ме-Емеш»/«З учора» ({{lang-he|מאמש}}) ([[Ам Овед]], 1955)
* «Аґав ореха» ({{lang-he|אגב אורחה}}) ([[Сіфріят Поалім]], 1960)
* «Га-Ґолім» ({{lang-he|הגולים}}) ([[Ам Овед]], 1970)
* «Шлоша сіпурім» ({{lang-he|שלושה סיפורים}}) (Світова організація сіоністів, 1975)
* «Крівот Ве-Сіпурім Ахерім» ({{lang-he|כריתות וסיפורים אחרים}}) ([[Ам Овед]], 1997)
* «Фрадель/Шіфра» ({{lang-he|פראדל/שפרה}}) (Бабель, 2001)
 
Також переклади на іврит, зокрема «[[Пані Боварі]]» [[Гюстав Флобер|Гюстава Флобера]].
 
Рядок 46 ⟶ 66:
* Seidman, Naomi. ''A Marriage Made in Heaven: The Sexual Politics of Hebrew and Yiddish''. Berkeley, CA: University of California Press, 1997.
* Zierler, Wendy. 1999. «In What World? Devorah Baron's Fiction of Exile.» ''Prooftexts'' 19: 127—150.
 
== Примітки ==
{{Reflist}}
 
== Посилання ==
Рядок 52 ⟶ 75:
* [http://www.ithl.org.il/page_13506 Institute for the Translation of Hebrew Literature]
* [http://publishing.cdlib.org/ucpressebooks/view?docId=ft7z09p171&chunk.id=d0e1406&toc.depth=1&toc.id=d0e1406&brand=ucpress Baron «in the Closet» An Epistemology of the «Women's Section»]
 
== Примітки ==
{{Reflist}}
 
{{Authority control}}