Двора Барон: відмінності між версіями

{{письменник}}

'''Двора Барон''' ({{lang-he|דבורה בארון}}; {{ДН|27|11|1887}}, [[Узда]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|20|08|1956}}, Тель-Авів, Ізраїль)&nbsp;— ізраїльська письменниця, відома тим, що писала сучасним івритом та зробила кар'єру як івритомовна авторка. Її називали «першою письменницею сучасним івритом»<ref>Lieblich, Amia. 1997. ''Conversations with Dvora: An Experimental Biography of the First Modern Hebrew Woman Writer.'' Berkeley, CA. 1997.</ref>. Написала близько 80 оповідань та повість під назвою «Вигнанці» ({{lang-he|הגולים}}). Крім того, вона перекладала літературу на сучасний іврит, зокрема «[[Пані Боварі]]» Гюстава Флобера<ref name="eee"/>.

1910 року, після смерті батька, а згодом знищення її села в результаті [[погром]]у, Двора виїхала до Палестини, оселившись у [[Неве Цедек]], поселенні за межами Яффи, яке з 1909 року стало частиною нового міста Тель-Авів. У Палестині вона стала літературною редакторкою сіоністсько-соціалістичного журналу «Га-Поель Гага-Цаїр» ({{lang-he|הפועל הצעיר}}, {{lang-uk|Молодий робітник}})<ref name="Lieblich-JWA">Lieblich, Amia (March 1, 2009). «[http://jwa.org/encyclopedia/article/baron-devorah Devorah Baron].» ''Jewish Women: A Comprehensive Historical Encyclopedia''. Jewish Women's Archive. www.jwa.org. Retrieved 2016-06-26.</ref>. Незабаром вона вийшла заміж за редактора, сіоністського активіста [[Йосеф Агароновіч|Йосефа Агароновіча]] ({{lang-he|יוסף אהרונוביץ'}}). Їх1915 року їх<ref name="eee">{{cite web| url=https://eleven.co.il/jewish-literature/in-hebrew/10421/ |title=Барон Двора |publisher=Электронная еврейская энциклопедия |accessdate=30.01.2021}}</ref>, разом із іншими євреями Палестини, османський уряд депортував до Єгипту<ref>p. 9. Bernstein, Marc. 2001. Midrashj and marginality: The ‘Agunot of [[Шмуель Йосеф Агнон|S. Y. Agnon]] and Devorah Baron. ''Hebrew Studies'' 42: 7-58.</ref> але вони повернулися з встановленням [[Підмандатна Палестина|Британського мандату]] після [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. 1922 року Барон та її чоловік пішли з журналу. Вона усамітнилася, залишаючись у своєму будинку до своєї смерті 20 серпня 1956 року.

Двора була першою лауреаткою [[Премія імені Хаїма Нахмана Бялика|премії Бялика]] за літературу. Пізніше їй також присудили [[Премія Рупіна|премію Рупіна]] (1944) та [[Премія Бреннера|премію Бреннера]] за літературу (1951)<ref>p. 8. Bernstein, Marc. 2001. Midrashj and marginality: The ‘Agunot of [[Шмуель Йосеф Агнон|S. Y. Agnon]] and Devorah Baron. ''Hebrew Studies'' 42: 7-58.</ref>.