Оптичний запис звуку: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
Modekolas (обговорення | внесок)
Рядок 1:
[[File:USN16mmSoundtrack.jpg|thumb|left|150px|Приклад звукової доріжки на справа від відеокадрів на 16мм кінострічці. Ширина білої області пропорційна [[Звук|амплітуді]] аудіо сигналу.]]
[[File:35mm film audio macro.jpg|right|thumb|250px|Край роздрукованої 35мм плівки де видно звукові доріжки.]]
 
'''Оптичний запис звуку''' це спосіб збереження [[Звукозапис|звукозаписів]] на прозорій плівці. Технологія початково була розроблена для військових цілей, в широкому загалі вперше знайшла своє використання в 1920-их як формат [[sound-on-film|звуку на плівці]] для [[Кінофільм|кінофільмів]]. Оптичний звук урешті-решт витіснив всі інші технології запису [[Звукове кіно|звукового кіно]] до появи [[Цифровий звук|цифрових]] стандартів звуку в кіно. Оптичний звук також застосовувався для запису декількох доріжок і створення ефектів в деяких [[Синтезатор|музичних синтезаторах]].
 
==Технічні особливості==
==Радіо і кіно==
[[File:USN16mmSoundtrack.jpg|thumb|left|150px|Приклад звукової доріжки на справа від відеокадрів на 16мм кінострічці. Ширина білої області пропорційна [[Звук|амплітуді]] аудіо сигналу.]]
 
Перші системи, придатні для записів фонограм на кіноплівку, модулювали звукові коливання  зміною розжарювання електричної [[Лампа розжарення|лампи]]. Таким чином на краю кінострічки наносилась звукова доріжка - зображення звукових коливань.
Основним винаходом, що призвело до появи технології оптичного [[sound-on-film|звуку на плівці]], було використання [[Електрична лампа|електричної лампи]], що називалася збудником, яка просвічувала напівпрозору [[waveform|форму хвилі звуку]] відбиту на краю кінострічки. Коли світло проходить крізь плівку, воно зчитується фоточутливим матеріалом і подається на процесор, який перетворює фотоелектричний імпульс в електричний сигнал, що далі зазвичай перетворюється в аналогові звукові хвилі через спікер.
 
Для відтворення звуку світло лампи просвічує через плівку звукову доріжку, її оптичні коливання попадають на [[фотоелектронний прилад]] під’єднаний до процесора. Там він перетворює фотоелектричний імпульс в електричний сигнал, який посилюється і трансформується в аналогові звукові хвилі через гучномовець.
Три бренди в галузі оптичного звуку на плівці виникли в 1920-их: Photofilm, Photophone і Movietone. Четвертим претендентом, хто наздоганяв їх на ринку звукового кіно був [[Warner Brothers]] із системою запису [[sound-on-disc|звуку на диску]], що називалася [[Vitaphone]] і синхронізувала великі (16") [[Фонограф|фонографічні]] записи із кінопроектором. Багато з перших [[Звукове кіно|звукових фільмів]], таких як хіт від Warner Brothers знятий в 1927 ''[[Співак джазу (фільм, 1927)|Співак Джазу]]'', використовували диски [[Vitaphone]], але до 1931 року, оптичний звук на плівці витіснить технологію окремого запису звуку на дисках.
 
Три бренди в галузі оптичного звуку на плівці виникли в 1920-их: Photofilm, Photophone і Movietone. Четвертим претендентом, хто наздоганяв їх на ринку звукового кіно був [[Warner Brothers]] із системою запису [[sound-on-disc|звуку на диску]], що називалася [[Vitaphone]] і синхронізувала великі (16") [[Фонограф|фонографічні]] записи із кінопроектором. Багато з перших [[Звукове кіно|звукових фільмів]], таких як хіт від Warner Brothers знятий в 1927 ''[[Співак джазу (фільм, 1927)|Співак Джазу]]'', використовували диски [[Vitaphone]], але до 1931 року, оптичний звук на плівці витіснить технологію окремого запису звуку на дисках.
 
==Див. також==
* [[Оптичний запис звуку]]
* [[Цифровий звукозапис]]