Войський кременецький

Войський кременецький — урядник земський у Кременецькому повіті Великого князівства Литовського та Королівства Польського Речі Посполитої.

Історія та обов'язки уряду

Зображення Федора Сенюти, войського кременецького, з книги Б. Папроцького "Гніздо цноти" (1578)

Уряд войського земського кременецького вперше разово зустрічається в документах 1528 року. Стало він був упроваджений 1566 року. Цей уряд у ієрархії земських урядів Кременецького повіту був останнім, після 1765 року - третім із кінця.

Войського кременецького обирали, як правило, із представників дрібного воєнно-служилого стану. Вони призначалися великим князем литовським (пізніше - польським королем) через надання відповідного привілею. У структурі місцевої влади войський становив найближче оточення кременецького старости. До компетенцій войського входив загальний нагляд за станом Кременецького повіту та управління Кременецьким замком у разі відсутності старости і земського війська, які вирушили у військовий похід у складі посполитого рушення; нагляд за обороноздатністю замку, підтримання його у належному бойовому стані, заходи по ремонту й укріпленню фортифікаційних споруд. За свою роботу войські отримували окрему платню – "войське" ("війське"). Виконання притаманних войському функцій поєднувалося із отриманням ним певних матеріальних зисків - як закріплених, так і не закріплених за його урядом. Тому цей уряд приваблював тих шляхтичів, хто через різні причини не міг високо піднятися у земській та позаземській ієрархії. На відміну від войських інших волинських повітів, кременчани часто обіймали одночасно уряд городничих.

З 1765 року після запровадження уряду войського меншого або підвойського, цей урядник називався войським більшим або войським старшим (пол. wojski większy), хоча ще у другій половині XVII століття войських кременецьких уже називали більшими (старшими).

Список войських кременецьких

• Боговитин Петрович Шумбарський (1528);
• Гнівош Іванович Єловицький (1566);
• Іван Семенович (1567-1572);
• Федір Григорович Сенюта Ляховецький (1572-1598);
• Савин Гнівошович Єловицький (1596-1609);
• Захарій Єловицький (1609-1619);
• Данило Єловицький (1619-1641);
• Олександр Єловицький (1640-1647);
• Марціян Міхал Єловицький (1647-1669);
• Міхал Козубовський (1669-1674);
• Самуель Колатай (1674-1678);
• Ян Палуцький (1678-1699);
• Ян Александр Раціборовський (1677-1701). Він вперше був названий "войським більшим";
• Ян Заяць (1701-1718). Під час його урядування титулувалися войськими також Станіслав Ледуховський (1701), Адам Перетятькович (1701), Александр Стемпковський (1702), Микола Бельдовський (1703).
• Ян Сенюта Ляховецький (1718);
• Ян Станіслав Загурський (1718-1732);
• Казимир Зброжек (1732-1746). Під час його урядування войським титулувався також Микола Ледуховський (1741);

Войські більші (з 1765 року)

• Петро Зброжек (1746-1776);
• Адам Домінік Конопацький (1776-1782);
• Каєтан Омєцінський (1782-1791). Під час його урядування войським титулувався також Антоній Жевєцький (1785);
• Францішек Омєцінський (1791-1794).

Див. також

• Войський
• Земські уряди
• Войський менший кременецький

Джерела та література

• Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — SS. 65-68.
• Войський // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 203. — 1000 екз.
• Кри­кун М. Зем­ські уря­ди на ук­ра­їн­ських зем­лях у XV—XVIII сто­літ­тях // Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVIII: Пра­ці Іс­то­рич­но-фі­ло­соф­ської сек­ції / Редактор то­му Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1994. — С. 65-122.
• Крупка О. В. Войський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 605. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.