Орден Залізної Остроги (пластовий курінь): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lysus (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 2:
[[Зображення:Zalizna Ostroga.jpg|thumb|150px|праворуч|Відзнака куреня «Орден Залізної Остроги»]]
<div style='text-align: left; direction: ltr; margin-left: 1em;'>
П'ятнадятий курінь старших пластунів та сеньйорів [[Пласт (організація)|Пласту — Національної Скаутської Організації України]] '''«Орден Залізної Остроги» ім. [[Святослав Ігоревич|Святослава Завойовника]]'''
«Орден Залізної Остроги» був заснований в листопаді 1916 році у Вишколі УСС, який розміщувався тоді в селі Розвадові (нині – Миколаївський р-н Львівської обл.) 1927 році у Львові. Формально інціатороми створення Ордену вважається популярний герой стрілецьких анекдотів сотник Іван Цяпка, фактично – Лев Лепкий за підтримки Володимира Старосольського та Його засновниками та провідними членами були Володимир Маркусь, Іван Кліщ, Іван Сидорів, Тиміш Білостоцький, Зенон Котович Новотвір засновники бачили «не товариством, а законом» із ціллю «насталювання характерів, і плекання товариської культури» (Роман Купчинський). Дмитро Вітовський мав бажання перетворити згодом Орден на законспіровану політичну організацію. Однак революційні події в Україні 1917 року перекреслили всі плани.
Лицарську традицію УСС в середині 1920-х роках перейняв Пласт. Перебуваючи у Львові члени стрілецького Ордену вважали за своїх молодих спадкоємців старших пластунів з куреня «Ордену Залізної Остроги» і бували in corpore (повним складом) на всіх їхніх імпрезах. Провідною спеціалізацією куреня була виховна діяльність в усіх трьох пластових Уладах – серед пластового новацтва (організація таборів в Підлютому і на Остодорі; ведення новацьких гніз), а також юнацтва і старщого пластунства. Іншим важливим напрямком діяльності Ордену стало пластове адміністрування: виготовлення і постачання спорядження, ведення крамниці і кредитної спілки, створення кооперативи «Пласт»; редагування пластових часописів, зокрема «Молодого Життя»; розбудова Пласту на Волині, Закарпатті та Буковині. У 1930 році Орден започаткував нову пластову спеціалізацію – влітку цього року було проведено перший пластовий велосипедний табір. Після заборони Пласту поляками у 1930 році Орден діяв у підпіллі, а з початком радянської окупації припинив свою діяльність до 1996 року.
</div>
== Відзнака «Ордену Залізної Остроги» ==
Основа композиції – герб Святослава Завойовника («двозуб») – походить від знаку остроги, символа українського лицарства княжих часів. Двозуб Святослава, подібно як хрест чи тризуб, символізує головні засади світорозвитку, поєднання двох головних життєтворчих основ (духу і матерії, вогню і води, чоловічого і жіночого).
== Заповіт Святослава Завойовника ==
У народних переказах збереглась легенду про Святослава Завойовника, який збирався йти у похід на Болгар. Та зупинило Сятослава те, що його вірний кінь не хотів іти у бій. Волхви напророчели Великому князю неминучу загибель. Коваль Хищ пообіцяв князеві, що винайде для нього засіб, який заставить коня піти у похід. Славний коваль Хищ викував для Святослава першу пару залізних острог. Кінь пішов з кнезем у похід та повернувся Святослав з перемогою і славою. Тоді князь віддячив Хищеві і заповів йому створити Орден руських лицарів на честь Залізної Остроги. Січовому стрільцеві - майбутньому Великому комтуру Залізної Остроги - Івану Цяпці - Скоропаду явився сон і він вирішив здійснити заповіт Святослава….
== Лицарі Залізної Остроги (1916) ==
[[Файл:Cjapka.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Великий Комтур "Залізної Остроги" - Іван Цяпка - Скоропад]]Витоки Ордену Залізної Остроги сягають часу [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Після бою в Потуторах із полку [[Українські січові стрільці (УСС)|Українських січових стрільців (УСС)]] залишилось кількадесят людей, які переїхали в тил до Вишколу у Розвадові та Коша у Пісочній (тепер Миколаївського р-ну Львівської обл.). Вдень стрільці вишколювалися, а вечорами мали товариські сходини, на яких у листопаді 1916 р. засновується “Орден Лицарства Залізної Остроги” (ЛЗО). Ініціаторами створення Ордену були славнозвісний Іван Цяпка-Скоропад та [[Лепкий Левко Сильвестрович|Лев Лепкий]]
Братчиками Ордену були як і найвищі старшини, так звичайні стрільці, переважно інтелігенція. Члени ділилися на
На чолі “Залізної Остроги” стояв Великий Комтур, який теж посвячував непохитників на лицарів. Першим Великим Комтуром був Іван Цяпка, а після нього – Володимир Свідерський. Члени “Залізної Остроги” носили на військових одностроях з лівого боку відзнаку: чорно-червона стяжка з острогою.
Стрілецький орден проіснував не довго. У 1920-х рр. члени Стрілецького Ордену, які перебували у Львові, вважали за своїх молодих спадкоємців старших пластунів з куреня Орден Залізної Остроги і відвідували “in corpore” всі їхні імпрези. “Співаник для дітей” та “Співаник УСС” лицаря ЛЗО [[Гайворонський Михайло Орест| Михайла Гайворонського]] активно використовувалися у виховній роботі Пласту, а [[Щуровський Володимир| Володимир Щуровський]] був лікарем на
== 15 курінь УСП "Орден Залізної Остроги" (1927)==
[[Файл:Ozo na nov tabori.JPG|міні|праворуч|300 пкс|Члени ОЗО серед керівництва пластового табору у Підлютому, 1931 рік.]]Перші гуртки [[УСП|Уладу старших пластунів (УСП)]] почали творитися у 1922-1923 рр. Восени 1923 р. постав перший гурток старших пластунів, невдовзі перейменований на “Клюб старших пластунів і пластунок ім. сотн. [[Федір Черник|Федора Черника ]] у Львові”. У березні 1925 р. на основі Клюбу зареєстровано І курінь старших пластунів ім. Ф. Черника. Восени 1926 р. курінь розрісся настільки, що його було поділено на самостійні гуртки, які згодом дали початок кільком куреням старших пластунів. 2-й самостійний гурток “Орден Залізної Остроги” у травні 1927 р. був оформлений в 15 курінь УСП. Засновниками ОЗО були Володимир Маркусь, Іван Кліщ і Володимир Кметик. Новостворений курінь ставив собі завданням плекати традиції [[Українські січові стрільці (УСС)|стрілецького]] Ордену Лицарів Залізної Остроги. При переведенні із паломників (кандидатів) у кавалери (лицарі) відбувався ритуал посвячення, подібний до того, що робився в ЛЗО. Першим Великим Комтуром (курінним) ОЗО став Володимир Маркусь. До старшини куреня входили: І Кавалер (Іван Сидорів), Камерарій (Іван Кліщ), Вікарій (Олекса Ратич) та Великий Канцлер [[Дорош Юліан-Юрій Омелянович | Юліан Дорош]]. До останньої команди куреня, вибраної 13.07.1930 р., належали Великий Комтур (Іван Кліщ), І Кавалер (Іван Сидорів), Великий Канцлер (Тарас Дурбак), Камерарій (Володимир Винницький).
Всі озони перед тим були в [[УПЮ|Юнацтві]]. Шість з них були вихованцями 1 куреня ім. [[Петро Конашевич Сагайдачний|П. Сагайдачного]] (Львів), інші належали до куренів [[Вітовський Дмитро Дмитрович | ім. Дмитра Вітовського]] (Дрогобич), [[Дорошенко Петро Дорофійович |ім. Петра Дорошенка]] (Сокаль), [[Лев Данилович | ім. кн. Льва]] (Львів), [[ Іван Мазепа | ім. Івана Мазепи ]](Станиславів, тепер Івано-Франківськ), [[Пилип Орлик | ім. Пилипа Орлика ]] (Золочів),[[Богдан Хмельницький | ім. Богдана Хмельницького]] (Львів). Майже всі
[[Файл:Копия ozo last.JPG|міні|праворуч|300 пкс|Спільна вечірка пластових куренів "Орден Залізної Остроги" і "Ластівки"]]Провідною спеціалізацією ОЗО була робота з новацтвом. Ще до створення куреня, Іван Кліщ та Зенон Котович організували у 1924 р. відділ [[УПН | новаків]] і під їх проводом вперше 30 хлопчиків маршувало прилюдно серед інших пластових частин під час традиційного у Львові релігійного ходу на [[Євхаристія |Святі Пресв'ятої Євхаристії]].
Рядок 32 ⟶ 38:
Ще одним напрямком роботи ОЗО була розбудова соборницького Пласту– розбудова на Волині, Закарпатті і Буковині. У 1929-1930 рр. Володимир Маркусь виконував обов’язки референта закордонних зв’язків Верховної Пластової Команди (ВПК).
== Сьогодення. Мета і діяльність ==
'''Сьогодні'''
'''Основна діяльність''' (завдання): а) плекання традиції визвольних змагань у Пласті, б) кампанія за здоровий спосіб життя, в) розвиток пластових спеціалізацій - пішого, велосипедного, кінного і водного туризму тощо.
1. Виховництво.
2. Адміністрування організації. Члени куреня традиційно працюють в пластових проводах в Україні усіх рівнів. Зокрема беруть значну участь в
3. Інструкторство. Спеціалізаційні програми. Курінь працює для розвитку
a. Табори: Військово-патріотичний (з 1996 року) - Вишкільно-мандрівний табір (з 2004), Кінно-спортивний (з 2004), Вело-мандрівний табір (з 2007).
b. Змаги: Всеукраїнські змагання з пішого мандрівництва - «Стежками Героїв» (з 2000), Всеукраїнський пластовий спортивний змаг «Спартакіада» (з 2004), Тереновий змаг-квест у Львові «Листопадовий Чин» (з 1996). Орден також традиційно допомагає у проведенні Всеукраїнського мистецького змагу «Орликіада» (з 2001) та Всеукраїнського юнацького змагу з мандрівництва «Осінній Рейд» (з 2004)
с. Плекання традиції визвольних змагань у Пласті: Щорічна акція Всеукраїнська молодіжна інорфмаціно-просвітницька кампанія "Пам'ятай про Крути" (з 2008), Станичний захід у м. Львові "Молодь пам'ятає Шухевича (з 2000), "Свято Героїв" (в рамках цього свята започатковано, зокрема, і вищезгадані змагання з пішого мандрівництва «Стежками Героїв»), «День створення УПА» (саме йому присвячується вищезгаданий всеукраїнськитй змаг «Спартакіада»; у 2008 році оригінальну традицію відзначення цього свята започаткували львівські приятелі серця – з піснями і ватрою перед мерією).
'''Головні вимоги до членства:'''
▲'''Курінь веде працю в різних напрямках діяльності Пласту''':
▲1. Виховництво. Озони ведуть постійну виховну роботу в 12 куренях УПЮ та 1 гнізді УПН, проводять літні табори і мандрівки, беруть участь у організації різних виховних заходів на крайовому і станичному рівнях.
▲2. Адміністрування організації. Члени куреня працюють в пластових проводах в Україні усіх рівнів. Зокрема беруть значну участь в проводі станиць Київ, Тернопіль, Івано-Франківськ та відповідних округ.
▲3. Інструкторство. Спеціалізаційні програми. Курінь працює для розвитку кількох спеціалізаційних програм в УПЮ та проводить відповідні виховні крайові і станичні заходи:
▲'''Головні вимоги до членства''': активна праця в Пласті, добра пластова постава, здоровий спосіб життя, зокрема не вживання тютюну і алкоголю, участь в діяльності куреня.
==Посилання==
Рядок 61 ⟶ 59:
[http://www.plast.org.ua/ Пластовий портал]
[http://www.bilous.idknet.com/komtur/poem4.htm Поема "Скоропад"]
[http://www.plast.org.ua/about/history/usp/arpadozo/ 15 курінь УСП Орден Залізної Остроги (1927 [http://www.plast.org.ua/about/history/usp/serduklzo/ Історія Лицарства Залізної Остроги (1916) на Пластовому порталі]
| |||