Дискретизація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''Дискретиза́ція''' — перетворення [[функція (математика)|функцій]] безперервних змінних у функції [[Дискретність|дискретних]] змінних, по яких початкові безперервні функції можуть бути відновлені із заданою точністю. Роль відліків виконують квантовані значення функцій. Під квантуванням розуміють перетворення безперервної по значеннях величини у величину з дискретною шкалою значень з кінцевої множини дозволених, які називають рівнями квантування. Якщо рівні квантування нумеровані, то результатом перетворення є число, яке може бути виражене в будь-якій числовій системі.
Для виробничих задач обробки даних зазвичай потрібно значно менше інформації, чим її поступає від вимірювальних датчиків у вигляді безперервного [[Аналоговий сигнал|аналогового сигналу]]. При статистичних [[флюктуація]]х вимірюваних величин і кінцевої похибки засобів вимірювань інформація про величину сигналу завжди обмежена. Раціональне виконання дискретизації і квантування початкових даних дає можливість знизити витрати на зберігання і обробку інформації. Використання дискретних сигналів дозволяє застосовувати методи [[кодування]] інформації з можливістю подальшого виявлення і виправлення помилок при зверненні інформації. [[Цифровий сигнал|Цифрова форма сигналів]] полегшує також уніфікацію операцій перетворення інформації на всіх етапах її звернення.
== Джерело ==
| |||