Зґвалтування: відмінності між версіями

м
нема опису редагування
[неперевірена версія][неперевірена версія]
мНемає опису редагування
Статистика зґвалтувань є неповною, викривленою, часто відсутньою через три складові:
* '''Незаявлюваність'''. Зґвалтування є одним із найбільш незаявлюваних (''underreported'') злочинів по всьому світу. Особливо це стосується зґвалтувань в контексті [[Домашнє насильство|домашнього насильства]]. Більшість жінок не заявляють про зґвалтування через [[соціальний тиск]], [[звинувачення жертви]] (в тому числі, самозвинувачення), страх за свою безпеку, небажання повторної віктимізації системою правосуддя, через [[Психологічна травма|психологічну травму]], нанесену зґвалтуванням, та інші його наслідки.
* '''Замовчування'''. [[Культура зґвалтування]] та створюваний нею соціальний тиск на постраждалих придушують гласність зґвалтувань та відкритий суспільний діалог на тему сексуального насильства. ЗалякуваняЗалякування з боку оточення, сором, почуття провини, нестача адекватної інформації про стратегію дій у випадку зґвалтування, страх повторного зґвалтування чи іншої помсти від кривдника, а також невіра у те, що ґвалтівник буде покараний, призводять не лише до незаявляювання зґвалтованими жінками до правоохоронних органів, а й до їхнього незвертання за допомогою (включно з невідкладною медичною), приховування вагітності, травм чи хвороб, отриманих внаслідок нього, аж до повного замовчування потерпілими факту зґвалтування.
* '''Безкарність'''. Вкрай мала кількість заяв про факти зґвалтувань, поєднуючись з іншими особливостями розслідування статевих злочинів (такими, як відмови правоохоронців приймати від жінки заяву про зґвалтування, некриміналізованість багатьох видів сексуальних злочинів у різних країнах (наприклад, юридична підтримка зґвалтування дружини чоловіком у мусульманських країнах), упередженість щодо жертви, пошук доказів вини чи «провокацііпровокації» з боку потерпілої, надання суддями пенрвагипереваги підходу ''примирення сторін'' над ''покаранням винних''), робить відсоток зґвалтувань, за котрі кривдники понесли покарання, мізерним стосовно решти зґвалтувань. Крім того, дуже часто покарання непропорційно легкі та нетривалі. Це запускає цикл безкарності, котрий впевнює жінок у марності звертань до правосуддя чи надій на відшкодування завданої їм шкоди.
 
[[Файл:Rape perpetrator pie chart.PNG|ліворуч|міні|Стосунки жінок із гвалтівниками (2011):
=== Пов'язані злочини та явища ===
 
* [[Проституція]] та насильство над проституйованими, зокрема, [[Проституція в Україні|в УкраїініУкраїні]]. Шведське законодавство та ряд інших країн, де працює модель криміналізації клієнта («північна», або [[Проституція в Швеції|«шведська» модель]]), розглядають секс із проституйованою жінкою та покупку інших сексуальних послуг як зґвалтування за гроші. Див. [[Культова проституція]]. Проституція тісно пов'язана з [[Торгівля людьми|торгівлею людьми]] та [[Сексуальне рабство|сексуальним рабством]], всередині неї одні з найвищих рівні насильства над жінками ({{не перекладено|Насильство проти проституйованих|насильство проти проституйованих|en|Violence against prostitutes}}). Офіційно {{не перекладено|Примусова проституція|примусовою|en|Forced prostitution}} є мізерна частка дійсно примусової проституції. {{не перекладено|КомерцінаКомерційна сексуальна експлуатація дітей||en|Commercial sexual exploitation of children}} також дуже поширена у проституції та порнографії. Більшість течій [[Фемінізм|руху за права жінок]] (крім про-секс фемінізму), особливо першопочаткові (такі як [[радикальний фемінізм]]) є виразно анти-проституційнимиантипроституційними та підтримують шведську модель; найгостріше тематику проституювання як зґвалтування освітлює [[антипроституційний фемінізм]].
* [[Порнографія|Порнографію]] та порноіндустрію [[Фемінізм|феміністська]] критика розглядає як форму зґвалтування, оскільки в них жінки-акторки займаються сексом поза природним [[Сексуальний потяг|сексуальним]] чи тимпачетим паче романтичним потягом до статевих партнерів та партнерок, а формальна згода на секс, котру вони дають, є результатом досить невільного вибору, спричиненого [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальною]] системою гноблення та [[Сексизм|дискримінації жінок]] у більш прибуткових та престижних галузях працевлаштування. Порнографія, хоча й не так тісно, як проституція, пов'язана з [[Торгівля людьми|торгівлею жінками та дівчатками]]. Великою шкодою порнографії також вважається масове постановочне фільмування саме шкідливих, небезпечних, неприємних для жінок, або ж неприйнятних чи малопоширених сексуальних практик для ефекту шоку і комерційної успішності порнофільмів, що сприяє нормалізації таких практик серед молодого покоління чоловіків і вимог до реальних жінок брати в них участь. Порнографія створює і укріплює хибне уявлення, ніби жінка готова до будь-якоихяких форм сексу будь-коли, на умовах чоловіка і виключно задля його, а не власного, сексуального задоволення.
* [[Сексуальне домагання|Сексуальні домагання]] (в тому числі {{не перекладено|Вуличні домагання|на вулиці|en|Street harassment}} («''кет-колінг''»: непрохані коментарі, пропозиції чи натяки сексуального характеру жінкам від незнайомих чоловіків, що позиціонуються ними як «комплімент» і суспільно виправдовуються, хоча по суті є харасментом), [[Домагання на робочому місці|на роботі]], {{не перекладено|Лапання|лапання|en|Groping}}) в ряді країн криміналізовані як форма [[Сексуальне насильство|сексуального насильства]], що передує та призводить до зґвалтувань.
* {{не перекладено|Примусова вагітність||en|Forced pregnancy}} та {{Не перекладено|Репродуктивне насильство||en|Reproductive coercion}}.
 
* {{Не перекладено|Синдром травми зґвалтування||en|Rape trauma syndrome}} — специфічний комплекс симптомів, викликаний зґвалтуванням;
* [[Посттравматичний стресовий розлад|Посттравматичний стресови розлад]],
* [[Депресія (психологія)|Депресія та субдепресії]], в тому числі [[Значний депресивний розлад|великі]], котрі часто призводять до самогубств.
* Розлади тривожного спектруспектра, зокрема, [[Панічна атака|панічний]],
* [[Залежність|Залежності]]: від [[Наркоманія|наркотиків]] (часто [[Алкоголізм|алкоголь]]), [[Розлади харчової поведінки|харчові розлади]] (наприклад, [[Нервова анорексія|анорексію]]),
* Різноманітні розлади сексуальності, такі як страх сексуальних контактів, [[аноргазмія]], [[вагінізм]],
* Ніби більшість ґвалтівників є психічно нездоровими.<ref name="Rich" /><ref name="Reddington" /><ref name=":3" />
* Ніби згода на один сексуальний акт включає згоду на наступні (і тому зґвалтування неможливе, якщо жертва та ґвалтівник раніше мали секс за згодою).<ref name=":2" />
* Ніби «справжні» жертви повідомляють про зґвалтування негайно, а ті, хто мовчать, справжніми жертвами не є, «не такі вже й зґвалтовані», а отже, злочину не було. В реальності жертви часто не повідомляють про зґвалтування через соціальний тиск, ризик наслідків, психологічну травматизацію на кшталт розладів, відомих як {{Не перекладено|Синдром травми згвалтуваннязґвалтування||en|Rape trauma syndrome}}. Жертви зґвалтувань часто переживають породжені міфами про зґвалтування та/або нав'язані оточуючими провину та сором, що стримують їх від повідомлення про злочин, тимпаче термінового).<ref name="HSKS">{{Cite web|url=http://vaw.sagepub.com/content/22/2/139.full.pdf+html|title=Rape Myth Consistency and Gender Differences in Perceiving Rape Victims: A Meta-analysis|last=Hockett, Smith, Klausing, and Saucier|date=2016|website=Violence Against Women|pages=139–167|doi=10.1177/1077801215607359|accessdate=2016-10-24}}</ref><ref name=":2" /><ref name=":4">{{Cite news|url=https://in.reuters.com/article/india-delhi-gang-rape-women-safety-polic/analysis-how-indias-police-and-judiciary-fail-rape-victims-idINDEE90F0AY20130116|title=Analysis: How India's police and judiciary fail rape victims|last=Bhalla|first=Nita|publisher=[[Reuters]]|work=In.Reuters.com|accessdate=3 November 2017}}</ref><ref name=":5">{{Cite web|url=https://www.ncjrs.gov/pdffiles1/nij/182369.pdf|title=The Sexual Victimization of College Women|last=Fisher|first=Bonnie S.|last2=Cullen|first2=Francis T.|last3=Turner|first3=Michael G.|date=December 2000|website=|publisher=National Institute of Justice / Bureau of Justice Statistics|location=Washington DC|language=|accessdate=7 November 2017}}</ref>. З тієіїтієї ж причини близькі чи знайомі, котрим жінки зізнаються про зґвалтування, відмовляють їх від звернення до правоохоронних органів. Фінальною ланкою в ланцюгу приховування та безкарності зґвалтувань є відмови правоохоронців приймати заяви про зґвалтування та розслідувати злочин. При цьому правоохоронці користуються тим же інструментарємінструментарієм міфів про зґвалтування, звинувачуючи, соромлячи та, нерідко, принижучипринижуючи потерпілу, аби вона не домагалася слідства, таким чином повторно віктимузіючи її.<ref name=":4" /><ref>{{Cite news|url=https://globalnews.ca/news/1845136/why-dont-women-report-rape-because-most-get-no-justice-when-they-do/|title=Why don’t women report rape? Because most get no justice when they do|work=Global News|accessdate=3 November 2017}}</ref><ref name=":5" /><ref>Chennels, Rebecca. «Sentencing: The 'real rape' myth». ''Agenda: Empowering Women for Gender Equity''. '''82''': 23.</ref><ref>Neil Kibble (2009). «Case Comments: R v. Doody [2009]». ''Criminal Law Review''. '''2009''': 590—597.</ref>
 
=== Звинувачення жертви ===
Поширеною практикою щодо зґвалтувань є безпрецендентний стосовно будь-яких інших злочинів малоусвідомлювваниймалоусвідомлюваний культурний підхід апріорно звинувачувати потерпілу, а не злочинця, у тому, що над нею вчинили сексуальне насильство, і шукати докази провини жертви, особливо, якщо потерпілою є жінка. Такі практики включають надмірну увагу до стану жертви перед та під час зґвалтування, те, чи чинила вона опір ґвалтівнику, в тому числі упередженість слідства й правоохоронних органів (відмову приймати заяву, допитування, у що жертва була одягнена, чи вживала психоактивні речовини, яким було її сексуальне життя до зґвалтування чи стосунки з кривдником, та навіть (донедавна повсюдно) включення цих фактів до судової справи як аргументів за виправдання нападника), і називають [[Звинувачення жертви|звинуваченням жертви (віктімблеймінгом)]]. У радянській науці існував навіть концепт [[Віктимність|''віктимності'']] (гадані характеристики жертви, які могли «провокувати» зґвалтування) та напрямок досліджень з наукового обгрунтуванняобґрунтування таких характеристик (''«[[віктимологія]]»''): підхід широко застосовувався в юридичній практиці ведення справ про зґвалтування.
 
=== Сексуальна об'єктивація жінок ===
До присутнього людству контролю жіночої сексуальної та репродуктивної поведінки чоловіками належать більшість видів сексуального насильства проти жінок, а також суспільні практики втручання у жіночу сексуальність, наприклад:
 
* сприйняття жінок та їх сексуальності і репродуктивного потенціалу як товару, власності чоловіка, маркування їх віідповіднимвідповідним чином (наприклад, [[Дошлюбне прізвище|зміна прізвища на чоловіче]] при вступі жінки в шлюб; традиція [[По батькові|імен по- батькові]]) і покупка та продаж їх як у законних чи частково законних ([[посаг]], [[право першої ночі]]), так і в незаконних формах (проституція, порнографія, трафіканг);
* [[подвійні стандарти]] щодо позашлюбної сексуальної активності (чоловіча&nbsp;— заохочується, жіноча&nbsp;— карається); покарання «збезчещених» (в тому числі зґвалтованих) жінок та жінок, що не бажають сексуально підкорятись чоловікам, смертю («вбивства честі», «смерть за посаг», спалювання наречених);
* антиабортні ініціативи та законодавство, брак доступу до [[Контрацепція|контрацепції]] і засобів [[Контроль над народжуваністю|контролю над народжуваністю]], державні політики [[планування сім'ї]] (замість індивідуальних), брак [[Статеве виховання|сексуальної просвіти]] та інформації про [[безпечний секс]], часто за сприяння релігійних інститутів та для «захисту ''моральності''» жінок;
* [[Убивство Оксани Макар]]
 
* [[ЯНеБоюсьСказати]]&nbsp;— український інтернет-флешмоб 2016-го року, що спричинився постом журналістки АнасатсіїАнастасії Мельниченко у Facebook, під час якого жінки України, а пізніше Росії і Білорусі, масово почали зізнаватися в пережитому ниміними сексуальному насильстві.
* Пізніше світ сколихнув подібний флешмоб всесвітнього масштабу [[MeToo]], запущений розголосом численних сексуальних зловживань кіно-магнатакіномагната [[Гарві Вайнштайн]]а.
* Рейнар Синага гвавтувавґвалтував гомосексуальних і на гетеросексуальних чоловіків. Всього близько 137 жертв.<ref>{{Cite news|title=Британець десять років ґвалтував чоловіків і знімав це на відео|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-51022466|date=2020-01-10|accessdate=2020-01-10|language=en-GB}}</ref>
 
'''Відомі ґвалтівники та особи, що звинувачувались у зґвалтуванні:'''
 
== У культурі та мистецтві ==
Серійним ґвалтівником був міфічний [[Зевс|Зевс (Юпітер)]], злочини якого романтизувалися та схвалювалися в численних історіях як доказ могутності та сили. Цей факт ілюструє [[Магічне мислення|примітивне]] ототожнення [[Потенція|потенції]] й сили сексуального потягу чоловіка (і, врешті, ступінь його сексуальної агресії щодо жінок) з його [[Маскулінність|маскулінністю]] та особистістю загалом, котре досі використовується виробниками [[Сексизм|сексистської]] реклами та медіа-контентумедіаконтенту. Про згоду чи права жінок відмовляти в сексі у древньогрецькихдавньогрецький міфах не йшлося в силу [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархатності]] суспільств, що творили ці міфи.
 
До вигаданих ґвалтівників належать як негативні герої, такі як [[Фредді Крюгер]], так і протагоністи, наприклад, [[Дон Жуан]]. Літературними описами жорстоких зґвалтувань прославився [[Маркіз де Сад]]. Секс із неповнолітньою романтизує скандальний набоківськийнабоковський роман «[[Лоліта (роман)|Лоліта]]». Більшість [[:en:Category:Rape_in_fiction|літератури про зґвалтування]] жінок та їх переживання написана чоловіками.
 
'''Деякі [[:en:Category:Films_about_rape|фільми про зґвалтування]]:'''
* [[Вона (фільм, 2016)|Вона]] (2016)&nbsp;— за мотивами роману Філіппа Джиана.
* [[Тринадцять причин чому (телесеріал)|Тринадцять причин чому]] (2017)&nbsp;— серіал за мотивами [[Тринадцять причин чому|однойменного твору]] про колективне [[цькування]] та кількаразове зґвалтування дівчини однолітками у школі, а також сліпоту та марність шкільної системи психологічної допомоги, що лишають злочинця безкарним і приводять потерпілу до самогубства.
* [[Оповідь служниці (серіал)|Оповідь служниці]] (2018)&nbsp;— серіал про систему інституціоналізованих зґвалтувань [[Фертильність|фертильних]] жінок військовою елітою уявної пост-апокаліптичноїпостапокаліптичної Америки майбутнього в цілях «виживання людства» та під прикриттям екстремістської версії [[Релігійний фундаменталізм|релігійного фундаменталізму]], знятий за культовим однойменним [[Оповідь служниці (роман)|романом]] [[Маргарет Етвуд]].
 
'''Зґвалтування у музиці та відео-кліпахвідеокліпах:'''
 
* Пісня та кліп [[Lady Gaga]] «Till It Happens to You» офіційно присвячено проблемі сексуального насильства у кампусах.