Вікіпедія

Сексизм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 146:
 
* '''[[Сексуальна об'єктивація]] жінок''' у рекламі, маркетингу та медіа. Поширене використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів).
* [[Категорія:Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]] '''Ідеалізоване жіноче тіло''' в рекламі та моді. [[Міф про красу]] створює нереалістичний образ [[Жіночність|жіночності]], а реклама експлуатує його для продажу товарів та практик «краси». Соціальні експертки наголошують, що така реклама через свою невідповідність реальності формує у її [[Суспільство споживання|споживачів та споживачок]] [[комплекс неповноцінності]]<ref>[http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171: За звичними фразами «жіноча балаканина» і «чоловіча розмова» приховується далеко не безневинний підтекст]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, зокрема, призводить до [[Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]]. [[Категорія:Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]] . Особливо небезпечною є [[Анорексія (симптом)|анорексія]] у дівчат-підлітків.
* '''Образ [[Мачизм|чоловіка-мачо]]''', що пропагує світогляд, стиль життя та взірці поведінки, в контексті яких жінка і жіноче виявляються під загрозою бути культурно знеціненими, маргіналізованими або повністю виштовхнутими за межі «[[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальної культури]]».<ref>http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html</ref>
* '''[[Зображення гендеру у відеоіграх]]''', що включає, зокрема, дефіцит активних персонажок (кліше [[діва у біді]]), їх [[Сексуальна об'єктивація|гіперсексуалізацію]] (відсутність одягу, нереалістично великі груди, brest physics), інфантилізацію (дитячі пропорції обличчя персонажок з цілком сформованим тілом, сценарна безпорадність), ігрові сцени та завдання, що включають [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], [[зґвалтування]], [[насильство проти жінок]].
Рядок 153:
 
* [[Кампанія проти сексизму "Повага"|Кампанія проти сексизму в політиці та ЗМІ «Повага»]], що з 2014 року робить медіаприводом сексистські повідомлення (рекламу, телепередачі, виступи публічних осіб), надіслані читачками та читачами з мережі, проводить просвітницьку роботу про сексизм та [[гендерні стереотипи]] і моніторить український медіапростір на гендерну чутливість;
* Інструмент Ліги захисту прав жінок «[[Гармонія рівних]]» «[http://harmony.org.ua/poskarzhitis-na-seksizm Поскаржитись на сексизм]», що дозволяє миттєво повідомити через онланонлайн-форму про сексистькусексистську рекламу, а офіційні процедури з подачі та відстоювання скарги до органів про порушення прав жінок та захист прав споживачів бере на себе платформа.
* Освітньо-аналітичний ресурс [[Гендер в деталях]], що публікує тематичні матеріали про жіноцтво, гендерну нерівність, жіночі дослідження, літературу, інтерв'ю, подкасти, зокрема про подолання стереотипів та недискримінаційне ставлення.
 
Рядок 165:
* Особливо помітною є перевага чоловічих форм [[Гендерна нейтральність у мовах з граматичним родом|у мовах з граматичним родом]] (до яких належить українська).<ref>«У слов'янських мовах як мовах з розвинутою категорією граматичного роду присутній цілий ряд родо-статевих і гендерних асиметрій, проте до дискримінативних відносять не всі з них (…). Бачення і відчуття дискримінації мовою, як буде видно далі, є більш ніж суб'єктивним. (…) Водночас одні розглядають наявність жіночого корелята до чоловічого найменування як факт позитивний (імена чоловічого роду повинні позначати тільки чоловіків), інші&nbsp;— як різко негативний (такі форми служать свого роду докором жінці в її приналежності до жіночої статі).» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 102.)</ref>, коли при запозиченні гендерно-нейтральних (наприклад, англомовних, що не мають роду) назв професій або занять в українській вони набувають лише чоловічої форми. Рішенням даної проблеми є [[фемінітиви]].
* Як синтаксичний сексизм інколи оцінюється використання узгодження займенників за чоловічим граматичним родом незалежно від статі особи, про котру йдеться (укр.: ''у кожного, хтось підійшов'').<ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 110.</ref>
* Сексистськими вважаються звертання, що вказують на шлюбний статус та сексуальну доступність жінок, коли для чоловіків такі відповідники не застосовуються (''[[міс]] і місісмісис, [[мадемуазель]] і [[мадам]], [[панна]] і пані)''.
* Традиція вказування по- батькові та заміни прізвища жінки на прізвище чоловіка при одруженні.
* Для розвинутих фемінізмів [[Фемінізм третьої хвилі|третьої хвилі]] проблемою знову стало визначення сексизму в мові: чи дискримінуючою є відсутність вказівки на стать, чи наявність такої вказівки.<ref>«Проблема полягає ще в тому, що в розумінні самої системи сексизму серед дослідників немає єдності. Одна сторона вважає, що не-сексистськими є мовірувані пари (родо-статеві кореляти), у яких жінку „видно“. Отже, несексистською повинна бути мова, в якій чоловічих форм буде рівно стільки, скільки жіночих. Інша сторона наполягає&nbsp;— вже сама вказівка на стать для людини принизлива, образлива, це сексистські висловлювання, що не відповідають принципу коректності. (…) Прихильники такого погляду на мову і в першому, і в другому випадку підходять до мови з позицій „ображеного“, їхнє бачення дискримінації носить суб'єктивний характер, про що свідчить кваліфікація однієї і тієї ж конструкції як дискримінативної і як нейтральної. Однак важливіше інше&nbsp;— факт, що дискримінацію бачать там, де її просто немає, або там, де вона потенційно могла б бути.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 99.)</ref> Так, просунуті феміністські дискурси до дискримінативних нерідко відносять самі практики розщеплення за родом (''леді та джентельмениджентльмени, браття і сестри'').<ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 112.</ref> Інколи оголошують сексистськими навіть окремі морфеми{{Які}}, що слугують для утворення жіночих корелятів.<ref>«Сексистськими деякі дослідники називають і самі морфеми&nbsp;— як засіб реалізації мовірування (Є.&nbsp;А.&nbsp;Кіпрська, О.&nbsp;В.&nbsp;Аксютіна). Виходячи з такої точки зору, всі фемінізуючі морфеми&nbsp;— суть мовні сексизми.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 105.)</ref>
 
Тим часом, чинним [[Український правопис 2019 року|українським правописом 2019 року]] нарешті закріплено вживання [[Фемінітиви|фемінітивів]].
 
=== Повсякденний сексизм ===
Рядок 204:
 
* [[Феміністичний рух]]&nbsp;— правозахисний активізм зі здобуття та відстоювання [[Права людини|прав людини]] для жінок.
* МіднародніМіжнародні кампанії видимості та залучення, такі як [[HeForShe]], та низові ініціативи, наприклад, флешмоби ([[MeToo]], [[ЯНеБоюсьСказати]]).
* Мистецький активізм, наприклад: [[феміністичний мистецький рух]], [[феміністичне мистецтво]], феміністський активізм у хіп-хопі, [[феміністична наукова фантастика]], [[Меморіальна премія Джеймса Тіптрі-молодшого|премія Тіптрі-молодшого]].
* Низові феміністські організації (наприклад, «Феміністична майтернямайстерня»).
* Інформаційні кампанії для подолання сексизму в медіямедіа, такі як «„[[Жінки в червоному]]“ проти [[Гендерна упередженість у Вікіпедії|упередженості у Вікіпедії]]».
 
== Зворотний сексизм ==
 
Спроби допомогти дискримінованим групам подолати нерівність частина називає позитивною або зворотньоюзворотною дискримінацією.
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сексизм