Сексизм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
QAtlantic.mn (обговорення | внесок)
м правопис, оформлення, вікіфікація
мНемає опису редагування
Рядок 16:
На сьогодні існують різні підходи до визначення сексизму, які стоять неподалік одне від одного:
* У [[Психологія|психології]] сексизм&nbsp;— «стереотипне приписування ознак». На міжособистісному рівні&nbsp;— дискримінуюче приписування ролей відносно статі.<ref>Thomas Eckes, Iris Six-Materna: ''Leugnung von Diskriminierung: Eine Skala zur Erfassung des modernen Sexismus.'' In: ''Zeitschrift für Sozialpsychologie.'' 29, S. 224—238</ref><ref>Ronny Werner, Gernot von Collani: :[http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf]{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130518024019/http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf|date=18 травень 2013}}<!-- oder [http://bib1lp1.rz.tu-bs.de/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf--> ''Eine deutsche Skala zu ambivalent&nbsp;— sexistischen Einstellungen (Hostilität und Benevolenz) gegenüber Männern (ASEM).'' (PDF-Datei; 216&nbsp;KB)</ref>
* У [[Квір-дослідження|квір-теорії]] сексизм&nbsp;— дискримінація всього спектру [[ЛГБТ|ЛГБТКІ±людей]], що не вписуються в [[Гетеронормативність|гетеронормативне]] [[Трансгендерність|цисгендерне]] [[Бінарний|бінарне]] суспільство відподвідновідповідно до статі, гендеру чи [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]].<ref>Eva Fels, Dagmar Fink: [http://gendertalk.transgender.at/sexismus.htm ''Was ist Sexismus?'']</ref>
* В соціології&nbsp;— наголос на [[Соціальна структура|структурних аспектах]]: сексизм культурно обумовлений, інституційно закріплений та індивідуально усвідомлюваний. Розповсюджені думки, переконання, вірування і поведінка&nbsp;— це [[Соціальна практика|соціальні практики]], які привілеюють людей через їхню стать, через що знижується цінність людини та фіксуються [[Соціальна роль|соціальні]] і [[Гендерна роль|гендерні ролі]] для статей. Підхід наголошує на дискримінуючих механізмах [[Соціальна система|суспільних систем]] та одночасно досліджує перетин сексизму з іншими практиками пригнічення, такими як расизм, класизм, [[ейджизм]].
 
Рядок 24:
* [[Андроцентризм]] (сприйняття чоловіка як «норми», Суб'єкта, а жінки&nbsp;— як «відхилення», [[Друга стать|Іншої]]);
* [[Гендерна поляризація]], [[Гендерні стереотипи|гендерна стереотипізація]] та [[Гендерна роль|гендерні ролі]], їх міжпоколінна передача в процесі [[Гендерна соціалізація|гендерної соціалізації]].
* Генералізація та [[гендерний бінаризм]]'''.''' Філософія сексистського відношення ґрунтується на поясненні і оцінці людських істот на основі ключових характеристик [[Соціальна група|груп]], до яких вони належать, в даномуцьому випадку&nbsp;— чоловіків або жінок. Це передбачає, що всі люди вписуються в категорію чоловіків або жінок, і не враховує людей, які [[Агендерність|ніяк себе не ідентифікують]], [[Бігендер|ідентифікують до обох груп]].
 
{| class="wikitable mw-collapsible mw-collapsed"
Рядок 63:
{{main|Гендерні стереотипи}}
 
Гендерні стереотипи є широко розповсюдженими помилковими переконаннями про характеристики і поведінку чоловіків, жінок та [[Трансгендер|трансгендерних людей]].<ref>Manstead, A. S. R.; Hewstone, Miles; et al. ''The Blackwell Encyclopedia of Social Psychology''. Oxford, UK; Cambridge, Mass., USA: Blackwell, 1999, 1995, pp. 256&nbsp;— 57, ISBN 978-0-631-22774-8.</ref> Вони є не тільки описовими, але і розпорядчими переконаннями про «те, як чоловіки і жінки повинні вестиповодити себе». Представниці і представники будь-якого гендеру, які відхиляються від гендерних настанов, караються соціальними санкціями. Цілеспрямованих жінок, наприклад, називають «стервами», чоловіки, яким не вистачає фізичної сили, розглядаються як «слабаки».<ref>Dividio, John F.; et al. [http://books.google.com/books?id=VlvzONHZKrQC&pg=PA334 ''The SAGE Handbook of Prejudice, Stereotyping and Discrimination'']. London; Thousand Oaks, CA: SAGE, 2010, p, 334, ISBN 978-1-4129-3453-4.</ref>
 
[[Емпіричні дослідження]] виявили широко розповсюджені культурні переконання, що чоловіки є соціально ціннішими і компетентнішими в більшості речей, ніж жінки. А також конкретні припущення, що чоловіки кращі у виконанні деяких завдань (приміром, механічні задачі), тоді як жінки кращі в інших (приміром, задачі з виховання).<ref>Conway, Michael, M. Teresa Pizzamiglio and Lauren Mount (1996). ''Status, Communality and Agency: Implications for Stereotypes of Gender and Other Groups.'' Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 71, No. 1, pp. 25-38, {{doi|10.1037/0022-3514.71.1.25}}.</ref><ref>Wagner, David G. and Joseph Berger (1997). ''Gender and Interpersonal Task Behaviors: Status Expectation Accounts.'' Sociological Perspectives, Vol. 40, No. 1, pp. 1-32.</ref><ref>Williams, John E. and Deborah L. Best. ''Measuring Sex Stereotypes: A Multinational Study.'' Newbury Park, CA: Sage, 1990, ISBN 978-0-8039-3815-1.</ref> Фіске та колеги опитали дев'ять [[Вибірка|вибірок]] із різних регіонів [[Сполучені Штати|США]] і виявили, що люди, незалежно від віку, постійно надають вищий рейтинг категорії «чоловіки», ніж категорії «жінки» на багатовимірній шкалі компетенцій.<ref>Fiske, Susan T., Amy J. C. Cuddy, Peter Glick, Jun Xu (2002). [http://www.nd.edu/~wcarbona/Fiske-et-al-2002.pdf ''A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow From Perceived Status and Competition.''] Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, No. 6, p. 892.</ref>
Рядок 87:
 
* '''[[Гендерцид]]'''&nbsp;— убивства людей через їх стать чи у зв'язку з нею; убивство жінок ([[феміцид]]) чи чоловіків ([[андроцид]]). Феміцид розповсюджений у формах: [[Селективні аборти|селективних абортів]], жіночого [[Дітовбивство|дітовбивства]] (убивств дівчаток), [[сороріцид]]у (убивства сестер), [[матріцид]]у (убивства матерів), убивства дружин (наприклад, «[[Убивство честі|убивств честі]]»), убивства вдів із причин економічної вигоди (наприклад, [[Саті (ритуал)|саті]]), [[полювання на відьом]], [[Серійний убивця|серійні вбивства]], [[спалювання наречених]];
* '''[[Фізичне насильство]]''': побої (особливо у контексті [[Сімейне насильство|сімейного насильства]]), [[обливання кислотою]], убивства та насилля над прислугою, насильство над проституйованими жінками, насильство над жінками з вадами здоров'я, випалювання грудей, недбала діагностика та лікування жінок, шкідливі чи небезпечні б'юті-практики ([[бинтування ніг]], шийні обручі, нав'язування пластичної хірургії, вимушені б'юті-практики серед порно-акторокпорноакторок, моделей, танцівниць, спортсменок), торгівля органами;
* '''[[Сімейне насильство]]''', у тому числі [[Насильство над дітьми|над дітьми]]: фізичне ''(побої)'', [[Сексуальне насилля|сексуальне]] ''(подружні зґвалтування (секс без згоди), [[інцест]], [[розбещення]], [[педофілія]])'', [[Психологічне насильство|психологічне]] ''(приниження, обмеження контактів та ізоляція партнерки від людей, [[переслідування]], патологічні ревнощі, [[газлайтинг]])'', [[Економічне насильство|економічне]] та інші форми, як-от: обмеження права на одяг, свободу пересування, повноцінне харчування (внаслідок відбирання грошей) та доступ до інтернету;
* '''[[Репродуктивне насильство]]''': [[дитячі шлюби]], примусові шлюби, примусова вагітність, примусовий аборт, примусові роди, примусова стерилізація, [[Обрізання|чоловіче]] та [[жіноче обрізання]], акушерська агресія, протиабортне законодавство, обмеження доступу до [[Контрацепція|контрацепції]] та [[планування сім'ї]], державне планування сім'ї;
* '''[[Економічне насильство]]''' (за домашнього насильства: заборона дружині або чоловікові працювати, обмеження у фінансах на речі першої необхідностіпотреби, обмеження доступу до спільних грошей тощо): [[торгівля людьми]] для [[Рабство|рабської праці]].
* '''[[Психологічне насильство]]''': [[Сталкінг|переслідування]], [[цькування]] в колективах закладів освіти, залякування, [[шантаж]], знущання, приниження в контексті домащньоїдомашньої тиранії, [[звинувачення жертви]] (особливо після зґвалтування), публічні приниження, нормалізована демонстрація насильства над жінками або чоловіками в порнографії, кіноіндустрії розваг, на телебаченні та в медія ([[культура зґвалтування]], культура насильства);
* '''[[Сексуальне насильство]].''' Сексуальне насильство включає [[зґвалтування]] ''([[Воєнне сексуальне насилля|масові в контексті воєнних дій]] та [[геноцидні зґвалтування]], серійні, масові та [[Групове зґвалтування|групові зґвалтування]], сексуальне насильство в університетських кампусах, «коректуючі» зґвалтування, зґвалтування при залицянні та на побаченнях, у стосунках чи шлюбі, зґвалтування обманом, зґвалтування вагітних)'', примусову [[Проституція|проституцію]] ''(включно з [[Культова проституція|культовою]])'' і порнографію (у тому числі дитячу), [[сексуальне рабство]], [[Торгівля людьми|торгівлю людьми]], [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], примус до сексу шантажем (в основному, на робочому місці/при наймі), секс без згоди (з непритомними, нетверезими жінками або чоловіками та тими, що не давали однозначної свідомої згоди на будь-які сексуальні дії); останній чинним законодавством і визначається як [[зґвалтування]]. Пандемічність та стійкість сексуального насильства забезпечується функціонуванням [[Культура зґвалтування|культури зґвалтування]], зокрема через [[міфи про зґвалтування]]. [[Сексуальна об'єктивація]], у тому числі [[Інтеріоризація|інтеріоризована]], сприяє нормалізації розгляду людини (жінки або чоловіка) як об'єкта сексуальної втіхи та позбавлення її особистісної суб'єктності, індивідуальності. Безкарність сексуального насильства закріплюють [[звинувачення жертви]] та [[слатшеймінг]].
 
Рядок 107:
Як писала Керол Петмен (Carole Pateman), авторка праці «Сексуальний контракт» (1988):
 
: «Проституція&nbsp;— це використання жіночого тіла чоловіком для власного задоволення чоловіка. З боку проституйованої жінки внемажнемає бажання чи задоволення. Проституція&nbsp;— не взаємний, приємний обмін використанням тіл, а одностороннє використання чоловіком тіла жінки в обмін на гроші.»<ref>Pateman, Carole (1988). [https://books.google.com.ua/books?id=jH2KPvZF1L0C&redir_esc=y The Sexual Contract]. <nowiki>ISBN 9780804714778</nowiki>. Retrieved 2015-03-31&nbsp;— via Google Books.</ref>
 
Глибшою критикою проституції та індустрії торгівлі людьми займається протипроституційний фемінізм.
Рядок 125:
=== Дискримінація на ринку праці ===
Докладніше: [[Гендерний розрив в оплаті праці]], [[Неоплачувана робота]], [[Скляна стеля]], [[Сексизм при наймі]][[Файл:OECD gender wage gap.svg|міні|Різниця зарплат чоловіків та жінок серед країн [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]]|альт=|без]]
* '''[[Неоплачувана робота]]'''. НеврахунокНеврахування праці з обслуговування, котру традиційно виконують жінки (хатня робота, виховання, догляд за літніми та неповносправними, емоційне обслуговування) у фонд оплачуваної, що має системні наслідки для світових економік.
* '''Заборона''' (або суспільне несхвалення) особам певної статі займатися деякими професіями або обіймати певні посади тільки на тій підставі, що вони належать до цієї статі, або з аргументацією, що зводиться до цього засновку.<ref>{{cite web|author=Нижегородцев Д.| publication-date=2 марта 2009 года|url=http://www.vz.ru/society/2009/3/2/261218.html|title=Таких не берут в машинисты|lang=|publisher=«Взгляд»|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B11vGbA|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{cite web|author=|publication-date=21 мая 2009 года|url=http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|title=Заботливая дискриминация: что помешало петербургской студентке сесть в кабину машиниста?|lang=|publisher=[[Петербург — Пятый канал]]|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110417011948/http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|archivedate=2011-04-17|deadurl=yes}}</ref> Дискримінаційний список з 450 заборонених для жінок професій в Україні скасували тільки наприкінці 2017 року. У більшості країн, де існує [[строкова служба]], призову підлягають тільки чоловіки. Для жінок часто відсутня можливість проходження такої служби навіть на добровільній основі. Різна тривалість терміну служби жінок та чоловіків у разі призову.
* '''[[Гендерний розрив в оплаті праці|Різниця зарплат]]'''.<ref name="ITUC1">{{cite web|author=| publication-date=6 марта 2008 года|url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|title=Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B165EX3|archivedate=2011-08-24}}</ref> Може виражатися в нижчій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16&nbsp;% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;<ref name="ITUC1" /><ref>{{cite web|author=| publication-date=февраль 2008|url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|title=The Global Gender Pay Gap| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B17GWbB|archivedate=2011-08-24}}</ref> деякі організації відзначають, що в [[Неформальна економіка|неформальній економіці]] розрив може бути ще значнішим<ref>{{cite web|author=Васильева П., Знаменский И., Латышева А.|publication-date=12 апреля 2008 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|title=Гендер/класс|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120418162849/http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|archivedate=2012-04-18|deadurl=yes}}</ref>) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, опубліковані в 2006 році в [[Бюро перепису населення США|Бюро перепису США]] статистичні дані показують, що середній дохід на душу населення жінок становив 32 тис. дол. США, тобто лише 76&nbsp;% від середнього доходу на душу чоловіків (приблизно 42 тис. дол. США)<ref>[http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref> (згідно з тими ж даними, середньорічні доходи білих жінок лише трохи більш, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у [[Афроамериканці|чорних]]<ref name="autogenerated1">[http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref>).
* '''[[Скляна стеля|«Скляна стеля»]]'''&nbsp;— термін американського [[менеджмент]]у, що описує невидимий і формально ніяк не позначений бар'єр, який обмежує просування жінок по службовій драбині. Чоловіки при цьому просуваються по ній «[[Скляний ескалатор|скляним ескалатором]]».
* '''Вищий [[пенсійний вік]]''' для чоловіків у багатьох країнах при меншій у [[Середня тривалість життя|середньому тривалості життя]], тобто узаконене обмеження тривалості жіночої кар'єри всупереч раціональним причинам.
* Нижча [[соціальна захищеність]] жінок, що веде до [[Фемінізація (соціологія)|фемінізації сусіпільствасуспільства]], [[Фемінізація бідності|бідності]] і стрибків її росту в кризові для суспільства чи економіки держави періоди.<ref>{{cite web|author=Перевод с английского: представительство ООН в Республике Беларусь| publication-date=2000|url=http://www.un.org/russian/documen/gadocs/23spec/fem.htm|title=Фактологические бюллетени: Феминизация бедности|work=Двадцать третья специальная сессия Генеральной Ассамблеи ООН|lang=|publisher=[[ООН|Организация Объединённых Наций]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B1DdVNW|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{cite web|author=Колесова К.|publication-date=30 сентября 2009 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|title=Феминизация бедности как следствие экономического кризиса|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419144550/http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|archivedate=2012-04-19|deadurl=yes}}</ref><ref>{{книга|автор = Денисова, А. А.|часть = Бедность|заглавие = Словарь гендерных терминов|оригинал = |ссылка = http://www.owl.ru/gender/006.htm#1|ответственный = |издание = |место = {{М}}|издательство = Информация XXI век|год = 2002|том = |страницы = |страниц = 25|серия = |isbn = 5-86391-002-4|тираж = 1000}}</ref>
* '''Сексизм при наймі''' (occupational sexism): дискримінаційні резюме (вказання статі бажаної особи («потрібні прибиральнціприбиральниці», «вакансія: начальник відділу продажів») є протизаконним), відмова в працевлаштуванні жінкам дітородного віку (в очікуванні, що вони народять і займатимуться дітьми, а тимпачетим паче, якщо мають дітей).
* Відсутність ефективної регуляції державами рівного поділу батьківських обов'язків (декретні відпустки для батьків у країнах, де вони є, набагато коротші за материнські і необов'язкові, через що кар'єрні можливості втрачають саме жінки).
 
Рядок 142:
* [[Роздільне навчання]];
 
=== Сексизм і [[мізогінія]] в медіямедіа і рекламі ===
{{Див. також|Мізогінія в масмедія|Зображення гендеру у відеоіграх|Жінки і відеоігри}}
 
* '''[[Сексуальна об'єктивація]] жінок''' у рекламі, маркетингу та медіямедіа. Поширене використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів).
* '''Ідеалізоване жіноче тіло''' в рекламі та моді. [[Міф про красу]] створює нереалістичний образ [[Жіночність|жіночності]], а реклама експлуатує його для продажу товарів та практик «краси». Соціальні експертки наголошують, що така реклама через свою невідповідність реальності формує у її [[Суспільство споживання|споживачів та споживачок]] [[комплекс неповноцінності]]<ref>[http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171: За звичними фразами «жіноча балаканина» і «чоловіча розмова» приховується далеко не безневинний підтекст]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, зокрема, призводить до [[Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]]. [[Категорія:Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]] . Особливо небезпечною є [[Анорексія (симптом)|анорексія]] ау дівчат-підлітків.
* '''Образ [[Мачизм|чоловіка-мачо]]''', що пропагує світогляд, стиль життя та взірці поведінки, в контексті яких жінка і жіноче виявляються під загрозою бути культурно знеціненими, маргіналізованими або повністю виштовхнутими за межі «[[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальної культури]]».<ref>http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html</ref>
* '''[[Зображення гендеру у відеоіграх]]''', що включає, зокрема, дефіцит активних персонажок (кліше [[діва у біді]]), їх [[Сексуальна об'єктивація|гіперсексуалізацію]] (відсутність одягу, нереалістично великі груди, brest physics), інфантилізацію (дитячі пропорції обличчя персонажок з цілком сформованим тілом, сценарна безпорадність), ігрові сцени та завдання, що включають [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], [[зґвалтування]], [[насильство проти жінок]].
 
Для ефективної боротьби з сексистською рекламою потрібний, насамперед, достатньо високий рівень культури в суспільстві, який робив би невигідним для виробників та замовників реклами використовувати сексистські образи, суспільно тавруючи їх як «антирекламу».<ref>http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171</ref> '''Інструментами такого контролю в Україні''' є:
 
* [[Кампанія проти сексизму "Повага"|Кампанія проти сексизму в політиці та ЗМІ «Повага»]], що з 2014 року робить медіаприводом сексистські повідомлення (рекламу, телепередачі, виступи публічних осіб), надіслані читачками та читачами з мережі, проводить просвітницьку роботу про сексизм та [[гендерні стереотипи]] і моніторить український медіапростір на гендерну чутливість;