Московсько-Константинопольська схизма (2018): відмінності між версіями

У [[1589]]—[[1593]] роках Московська митрополія щоб здобути «патріаршу гідність» і формальне визнання [[автокефалія|автокефалії]] приходів Руської Церкви під її опікою змушена була заплатити чималу суму відступного [[Константинопольський патріарх|Константинопольському патріарху]] [[Єремія II Транос|Єремії II]]{{efn|Московська митрополія 141 рік (з 1448 по 1589 роки) не мала офіційного визнання своєї автокефалії з боку Костянтинополя. Правитель держави [[Борис Годунов]], для виправлення цього становища, запросив [[Константинопольський патріарх|Константинопольського патріарха]] [[Єремія II Транос|Єремію II Траноса]] переїхати з захопленого османами [[Константинополь|Константинополя]] до [[Московія|Московії]], для відкриття тут своєї резиденції. Патріарх приїхав для переговорів, але на місці виявилося, що Годунов хоче залишити у престольному місті — Москві — власного митрополита, а Патріарху пропонує надати резиденцію у «древній столиці» — [[Владимир|Владимирі-на-Клязьмі]]. Коли Єремія на це не погодився, то Годунов почав вимагати від нього надання неканонічному Московському митрополиту титулу патріарха. Цікаво, що ієрархи Московської митрополії навіть не брали участі у вирішенні цих питань. Зрештою, під тиском мирської влади та обставин (після піврічного утримання у Москві в неволі у 1588 році) патріарх Єремія був змушений погодитися на умови Бориса Годунова.}} й інших східних [[патріарх]]ів.