Відмінності між версіями «Клавдій II Готський»

нема опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
{{не плутати|Клавдій|Клавдієм I|римським імператором у 41—54 рр}}
{{Правитель
{{Монарх
|посада = [[Римські імператори|Імператор]]
|країнатитул = [[РимськаРимський імперія|Римської імперіїімператор]]
|країна = [[Римська імперія]]
|ім'я = Клавдій II
|оригінал імені ім'я при народженні = {{lang-la|Marcus Aurelius Claudius}}
|титулатура = {{lang-la|Marcus Aurelius Claudius}}
|порядок =
|порядок-жін =
|зображення = Santa Giulia 4.jpg
|зображення_підпис = Ймовірне погруддя Клавдія II з [[Музей Сан-Сальваторе|Музею Сан-Сальваторе]]. [[Брешія]], [[Італія]]
|підпис =
|правління = [[268]]—[[270]]
|початок повноважень = [[268]]
|закінчення повноважень = [[270]]
|попередник = [[Галлієн]]
|наступник = [[Квінтілл]]
|місце народження = [[Сірмій]]
|дата смерті = січень [[270]] (56 років)
|місце смерті = [[Рим]]
|в шлюбі =
|діти =
|мати =
}}
'''Клавдій II''' ({{lang-la|Marcus Aurelius Claudius}}, також {{lang-la|Claudius II}}; {{lang-la|Claudius II Gothicus}} — '''Клавдій ІІ Ґот''', '''Клавдій ІІ Ґотський''') — [[Римські імператори|римський імператор]] у 268 — 270 роках.
 
'''Марк Авре́лій Кла́вдій''' ({{lang-la|Marcus Aurelius Claudius}}); також відомий як '''Клавдій II Го́тський''' ({{lang-la|Claudius II Gothicus}})&nbsp;— [[Римські імператори|римський імператор]], що правив у 268—270 роках під час [[Криза Римської імперії у III столітті|Кризи III століття]]. Був одним з «<nowiki/>[[Солдатські імператори|солдатських імператорів]]<nowiki/>». Завдяки своїй перемозі над [[Готи|готами]] у [[Битва при Наїссі|битві при Наїссі]] отримав титул «''Великий переможець Готський''». Помер у 270 році внаслідок епідемії [[Чума Кипріяна|Чуми Кипріяна]].
Клавдій II носив такі [[Титул перемоги в Римській імперії|переможні титули]]: «Великий переможець німецький» - з 269 року, «Великий переможець Ґотський» - з 269 року, «Великий переможець Парфянський» - з 270 року. Владу [[Народний трибун|народного трибуна]] отримував 3 рази: в 268 (в березні і 10 грудня) і в 269 р.
 
Клавдій II носив такі [[Титул перемоги в Римській імперії|переможні титули]]: «Великий переможець німецькийГерманський» - з 269 року, «Великий переможець ҐотськийГотський» - з 269 року, «Великий переможець Парфянський» - з 270 року. Владу [[Народний трибун|народного трибуна]] отримував 3три рази: в 268 (в березні і 10 грудня) і в 269 р.
== Родовід ==
{{Tree list}}
*{{Tree list/final branch}}{{корона}} '''[[Гордіан I]]''', Римський Імператор
**{{Tree list/final branch}}{{корона}} '''[[Гордіан II]]''', Римський Імператор
***{{Tree list/final branch}}{{корона}} '''[[Клавдій II]]''', Римський Імператор
**{{Tree list/final branch}}{{корона}} '''[[Антонія Гордіана]]''', Римська Імператриця
***{{Tree list/final branch}}{{корона}} '''[[Гордіан III]]''', Римський Імператор
{{Tree list/end}}
 
== БіографіяЖиттєпис ==
Клавдій II народився [[Сірмій|Сірмії]] у(провінція [[Нижня Паннонія|Паннонії]]) 10 травня 213 (або 214) року.
 
У вересні 268 року він взяв участь у змові проти попереднього імператора [[Галлієн]]а і після його повалення взяв владу в імперії у свої руки.
 
Його правління тривало всього два роки. Однак за цей час Клавдій II досяг певних успіхів дляу імперіїкеруванні державою. У 268 році на [[Італія (римська провінція)|Італію]] нападаютьнапали [[готи]]. Після сходження на престол Клавдій виявив, що перед ним стоїть безліч проблем, які вимагали негайного вирішення. Самою невідкладної з них було вторгнення різних племен в [[Іллірія|Іллірії]] і [[Паннонія|Паннонії]].
 
У листопаді 268 року він переміг їх військо у битві при Лакус Бернардус (тепер [[Гарда (озеро)|озеро Гарда]]). Після цього він отримав почесний титул перемоги ''Germanicus Maximus''. У 269 році він продовжував стримувати готів і після їх проникнення у [[Іллірія|Іллірію]], Паннонію та [[Пелопонес]] відбулася [[битва при НишіНаїссі]] (сьогодні містосучасний [[Ниш]] у [[Сербія|Сербії]]), де Клавдій II разом з майбутнім імператором [[Авреліан (римський імператор)|Авреліаном]] перемогли і вигнали готів із території імперії за [[Дунай]] на ціле століття. За цими перемогами і назвали Клавдія ІІ&nbsp;— Клавдій ІІ Ґот (Claudius (II) Gothicus)Готським.
 
В деяких битвах ґотськаготська армія досягала 320 тисяч. До її складу входили такі народи: [[Гревтунги|ґревтунгигревтунги]], австроготи, [[тервінги]], візи, [[гепіди]] (готські племена), [[бастарни]], а також кельти і [[герули]]. На 2 тисячах кораблях вони напали на [[Мезія|Мезію]] з [[Чорне море|Чорного моря]]. До цього Клавдій відправив Авреліана на чолі з кіннотою в Македонію, щоб захистити Іллірію від нападу, в той час як з основними силами він йшов на ворога.
 
В результаті низки битв, загинуло до 50 тисяч солдатів противника. В результаті цієї перемоги готи були вигнані за межі Римської імперії, а Клавдій отримав титул перемоги «ҐотськийГотський», під яким і відомий. Цей успіх був відзначений випуском монет серії (лат. VICTORIAE GOTHICAE - «ҐотськаГотська перемога»).
 
В цей же час нові загони перейшли через Дунай, щоб надати допомогу, але вони не досягли особливих успіхів; інша їх частина спробувала на кораблях герулів пробитися до міст на узбережжі Егейського моря, але також зустріла відсіч і зазнала поразки від римського флоту на чолі з намісником Єгипту Тенагіноном Пробом. Багато нападників, що потрапили в полон під час цих воєн, були зараховані в римську армію або розселені на півночі Балканського півострова в якості колоністів.
 
Про інтенсивне будівництво доріг в цій області свідчать збережені мильні камені. Перемога над ґотамиготами та іншими племенами внесла значний вклад в справу по відновленню Римської імперії. Це був значний крок, що веде до подальших успіхів Авреліана та реформ [[Діоклетіан|Діоклетіана]] і [[Константин І Великий|Костянтина]]. Основними факторами розгрому нападників з [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] були відсутність у них продовольства, що призвело до голоду, а також різні хвороби, що вразили солдат, особливо чума.
 
Таким чином, головним театром воєнних дій цього періоду були римські провінції Верхня і Нижня Мезія, а також [[Фракія]]. Після цього ґотиготи не перетинали кордони імперії ще майже сто років.
 
Наприкінці 269 року інший народ&nbsp;— [[вандали]], напали на римську провінцію Паннонія. Клавдій ІІ виступив проти них, залишивши в управління частину війська Авреліану. Однак на початку 269 року Клавдій ІІ захворів на [[Чума|чуму Кипріяна]] і помер. Його наступником став [[Квінтілл]], хоча і проти волі Клавдія.
 
Сенат віддав останні почесті Клавдію&nbsp;— обожнивши його як «[[Divus]] Claudius»&nbsp;— Божествений Клавдій.
* [http://www.roman-emperors.org/claudgot.htm Біографія у De Imperatoribus Romanis] {{ref-en}}
* [http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Historia_Augusta/Claudius*.html Біографія у Historia Augusta]{{ref-en}}
 
{{royal-stub}}
{{ac}}
{{Римські імператори}}
 
[[Категорія:Римські імператори III століття]]
[[Категорія:Консули Римської імперії]]
[[Категорія:Солдатські імператори]]
[[Категорія:Обожнені монархи]]
[[Категорія:Аврелії]]
[[Категорія:Клавдії]]
[[Категорія:Народились 214]]
[[Категорія:Уродженці Сремської Митровиці]]
[[Категорія:Померли 270]]
[[Категорія:Померли в Римі]]
[[Категорія:Померли від чуми]]
3137

редагувань