Етатизм: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
виправлення помилки в латинському написанні "мислю, отже існую" - cogito ergo sum (замість помилкового - "sunt")
Рядок 8:
 
== Генеза поняття етатизм ==
Ідеї етатизму були властиві соціальним концепціям ще в давнину, однак придбали артикульований характер з формуванням самого поняття [[держава|держави]] як безособового соціального інституту, що має статус [[суб'єкт]]а певних соціальних відносин і дій, що, в свою чергу, стало можливим з закінченням епохи [[абсолютна монархія|абсолютних монархій]]. Формування абстракції держави мало велике теоретичне і політичне значення. В.Орландо представляв державу у вигляді [[юридична особа|юридичної особи]], що означало відкриття, яке має для правознавства значення не менше, ніж декартове «cogito ergo suntsum» (Мислю, а отже й існую.) для філософії. Етатизм колишніх епох не міг виділити державу як таку, відмежувати його від государя. Так, ще Н.&nbsp;П.&nbsp;Огарев вважав немислимою ідею державної власності на землю і абстрактного поняття держави-власника, який володіє поземельної власністю на правах приватної людини, і вважав можливим говорити або про государевої, або про земської власності: до поняття держави-власника, по його словами, не додумалися ні практична [[Англія]], ні [[Французька революція]] і французький [[соціалізм]], ні [[Пруссія|прусська]] філософія, хоча вони й "додали відверненого поняттю держави всякі абстрактні властивості, або сили; держава могла бути вищим розумом, вищим правосуддям, вищої ідей, якій кожен був зобов'язаний жертвувати життям … ".<ref>Огарьов Н.&nbsp;П.&nbsp;Избр. соціально-політичні і філософські произв., т. 1. М., 1952, с. 598</ref>
 
Розбираючи погляди «економістів», А. де [[Токвіль]] дійшов висновку: «Велетенська соціальна влада, яка малюється в уяві економістів, не тільки ширше всіх тих, які були у них перед очима, вона, крім того, відрізняється від них своїм походженням і характером. Вона не закінчується безпосередньо від Бога і не пов'язана з переказом, вона безособова і ім'я їй вже не [[король]], а Держава; вона не становить спадкового надбання будь-якої прізвища; вона виходить від сукупності, представляє всіх і повинна підпорядковувати права окремої особи загальній волі. З цією особливою формою [[тиранія|тиранії]], званої демократичним [[деспотизм]]ом і невідомої середнім століть, їх думка вже близько освоїлася»<ref>Токвіль А. де. Старий порядок і [[революція]]. Пг., 1918, с. 134</ref>