Вікіпедія

Географічна карта: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Andoral (обговорення | внесок)
24 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 13:
[[Файл:Hereford Mappa Mundi 1300.jpg|міні|150пкс|Герефордська карта світу, близько [[1300]] року н. е.]]
 
[[Ератосфен|Ератосфен Кіренський]] (близько [[275 до н. е.|275]]—[[194 до н. е.|194]] рр. до н. е.) не тільки виміряв довжину земного [[меридіан]]а (250 000 [[стадій]]) і обчислив радіус Землі (40 000 стадій), але й увів поняття «[[паралель|паралелі]]» та «[[меридіан]]и», довільно наніс їх на укладену ним карту заселених земель — «[[ойкумена|ойкумену]]». Цією картою користувались 400 років — до кінця [[І століття]]. До наших днів дійшло 27 карт давньогрецького вченого [[Клавдій Птолемей|Клавдія Птолемея]] (близько [[90]]—[[160]] н. е.) з еллінзованогоеллінізованого єгипетського міста [[Александрія]], які він додав до своєї наукової праці «[[Географія (Птолемей)|Географія]]». Він описав методику укладання карт, перелічив близько 8 тис. назв різних об'єктів на відомій йому місцевості, в тому числі кілька сотень із [[Географічні координати|географічними координатами]], визначеними за Сонцем і зірками. Птолемей уперше використав сітку меридіанів і паралелей, яка мало чим відрізнялася від сучасної.
 
У [[Середньовіччя|середні віки]] Землю зображували у вигляді кола або прямокутника, у центрі яких розміщували важливі міста, святі місця<ref>У XIII&nbsp;столітті на англійській карті світу, вміщеній у [[Псалтир]]і, у «центрі світу» розміщено [[Єрусалим]]&nbsp;— священне місто для християн.</ref>, на крайньому сході&nbsp;— рай, а на заході&nbsp;— пекло. У [[VI століття|VI&nbsp;столітті]] одну з таких мап створив візантійський чернець [[Козьма Індикоплов]]. Зображена ним система світу розповсюдилася в тодішній Європі. Середньовічні картографи Європи і арабських країн креслили карти таким чином, що [[схід]] розташовувався нагорі карти, а [[північ]], відповідно, ліворуч<ref>[http://www.diclib.com/cgi-bin/d1.cgi?l=ru&base=colier&page=showid&id=5172 Орієнтування стародавніх карт.]</ref>. Сам термін орієнтування походить від латинського слова ({{lang-la|oriens}}&nbsp;— схід). Цю традицію вони успадкували від давньогрецьких і давньоримських мореплавців, бо насправді, в морі набагато легше відшукати схід сонця, ніж північ.
Рядок 71:
За ступенем об'єктивності й достовірності змісту розрізняють:
* '''Карти-спостереження''' містять дані, що отримані безпосередньо в результаті спостережень (опадів, [[забруднення атмосфери]]).
* '''Карти-висновки''' складають шляхом обробки фактичних даних та їх інтерпретації ввідповідно відповідностідо з уявоюуявлення автора про явище, що зображується (наприклад, клімат).
* '''Гіпотетичні''' карти складають при недостатній кількості фактичних даних на основі [[Гіпотеза|гіпотез]] та припущень ([[Дрейф материків|дрейфу материків]]).
* '''Тенденціозні''' карти відображають явно спотворену дійсність.
Рядок 78:
[[Файл:AfricaCIA-HiRes.jpg|міні|200пкс|Мапа Африки]]
 
Створення карт проводиться за допомогою картографічних проєкцій&nbsp;— способу переходу від реальної, геометрично складної земної поверхні до площини карти. Для цього спочатку переходять до математично правильної фігури [[еліпс]]а або кулі, а потім проектуютьпроєктують зображення на площину за допомогою математичних залежностей. При цьому використовують різні допоміжні поверхні: [[циліндр]], [[конус]], площину.
* Циліндричні проекціїпроєкції використовуються для карт світу&nbsp;— модель [[Земля|Землі]] ніби вміщують у циліндр і уявно проектуютьпроєктують на його стінки земну поверхню. При розгортанні циліндра утворюється плоске зображення; [[меридіан]]и і [[паралель|паралелі]] у цій проекціїпроєкції&nbsp;— прямі лінії, що проведені під кутом, лінія найменших спотворень&nbsp;— [[екватор]].
* Конічні проекціїпроєкції найчастіше використовуються для зображення [[Євразія|Євразії]], [[Азія|Азії]], світу. Для цього один або декілька конусів насаджуються на модель Землі і на них переносять всі точки земної поверхні. Меридіани у такій проекціїпроєкції&nbsp;— прямі лінії, які виходять з однієї точки (полюса), а паралелі&nbsp;— дуги концентричних кіл.
* Для зображення на картах окремих материків чи океанів використовують азимутальні проекціїпроєкції. При цьому на площину проектуютьпроєктують поверхню материка. Точкою нульових спотворень є точка дотику площини до земної поверхні. Водночас периферійні частини карти мають в такій проекціїпроєкції максимальне спотворення. Паралелі у прямих азимутальних проекціяхпроєкціях (точка дотику&nbsp;— полюси) зображаються концентричними колами, а меридіани&nbsp;— прямими (променями). У такій проекціїпроєкції складені карти [[Антарктида|Антарктиди]], приполярних районів. У поперечно-азимутальній проекціїпроєкції (точка дотику&nbsp;— на екваторі) складена карта півкуль. У ній меридіани і паралелі&nbsp;— криві, за винятком екватора і середніх меридіанів півкуль. Для зображення окремих материків точки дотику вибирають у їх центрі (карти [[Африка|Африки]], [[Австралія|Австралії]], [[Америка|Америки]]). У сучасних умовах картографічні проекціїпроєкції будуються також за допомогою математичних розрахунків без допоміжних поверхонь. Їх називають умовними.
 
Внаслідок кулястості Землі на мапах існує спотворення довжин, кутів, форм та площ. Вони є різних видів, а їх величина залежить від виду проекціїпроєкції, масштабу карти і охоплення території. Виявити на карті спотворення довжин вздовж меридіанів можна, порівнявши відрізки меридіанів між двома сусідніми паралелями. Якщо вони рівні, то спотворень немає.
 
Про спотворення відстаней на паралелі свідчить співвідношення довжин відрізків екватора і паралелі 60° широти між сусідніми меридіанами. Коли відсутні спотворення, то відрізок екватора рівно вдвічі більший, ніж відрізок 60-ї паралелі.
Рядок 93:
Якщо площі двох клітинок між сусідніми паралелями рівні, то з цього виходить, що на карті немає спотворення площ.
 
Залежно від призначення карт, для них підбирають такі проекціїпроєкції, на яких один із видів спотворень може бути відсутнім, або дуже незначним. За характером спотворень картографічні проекціїпроєкції поділяють на: рівновеликі (немає спотворень площ), рівнокутні (немає спотворень кутів) і довільні (існують всі види спотворень).
 
== Значення ==
Рядок 100:
== Див. також ==
* [[Картографія]]
* [[Картографічна проєкція|Картографічні проекціїпроєкції]]
* [[Газетир]]
* [[Карта-основа]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Географічна_карта