Одоакр: відмінності між версіями

'''Одоа́кр''' ({{lang-el|Ὀδόακρος}}, ''Odóakros''), або '''Одоа́кер''' ({{lang-la|Odoacer}}; {{ДН|||433}} — {{ДС|15|3|493}}) — вождькороль рутенів, полководець [[германціВенеди|Венетський]]в- на римській службі. Після [[федерати|федератів476]] уроку — правитель та король [[Північна Італія|Північній Італії]]. Походив із племені [[скіри|скірів]] (деякі дослідники відносять до германський, інші - до слов'янських племен); за іншими повідомленнями — [[Руги|ругів]].

Скинув останнього римського імператора [[Ромул Август|Ромула]] і проголосив себе [[король Італії|королем Італії]] (476–493). В історіографії традиційно вважається особою, яка [[Падіння Західної Римської імперії|зруйнувала Західну Римську імперію]]. Перший правитель-[[варвари|варвар]], що керував Італією. Походив з теренів [[Гунська імперія|держави гунів]]. Представник германської спільноти: в різних джерелах постає як [[скіри|скір]], [[Руги|руг]], [[тюринги|тюринг]] або [[готи|гот]]. Брав участь у [[Битва на Каталаунських полях|битві на Каталаунських полях]] на боці гунів ([[451]])<ref>Kim, H. ''The Huns, Rome, and the Birth of Europe''. Cambridge: Cambridge University Press, 2013. p. 82.</ref>. Згодом був командиром германців-федератів у [[римська армія|римській армії]] ([[470]]—[[476]]), клієнтом східноримського імператора [[Флавій Зенон|Зенона]], від якого отримав титул [[патрицій|патриція]]. Підняв повстання германців у Північній Італії, внаслідок якого був повалений західноримський імператор Ромул ([[476]]). Проголосив себе королем. Розпочав війну проти Зенона ([[484]]), ругів ([[487]]–[[488]]) і готів короля [[Теодоріх Великий|Теодоріха]]. Підступно вбитий Теодоріхом на банкеті примирення в [[Равенна|Равенні]]. У козацькому «[[Літопис Величка|Літописі Величка]]» згадується як князь '''Одоа́цер'''.