Відмінності між версіями «Морська вода»

7 байтів вилучено ,  8 місяців тому
→‎Хімічний склад: Виправлено помилку.
(Виправлено помилку)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(→‎Хімічний склад: Виправлено помилку.)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
|}
 
Середня [[солоність морської води]]&nbsp;— 35 г/л (3,535&nbsp;‰). Це 0,6 [[моль|молей]]·[[літр]]<sup>−1</sup> (у припущенні, що вся сіль являє собою [[NaCl]], що насправді не так). Хоча солоність води в океанах майже повсюдно близька до 3,535&nbsp;‰, однак вода в морях має нерівномірно розподілену солоність, в залежності від ступеня їх ізольованості від океану, припливу слабкомінералізованих поверхневих вод суші, кліматичних умов. Відзначається трохи менший вміст солей у полярних акваторіях і підвищений до 3,939-4,242&nbsp;‰ в тропічних. Найменш солоною є вода [[Фінська затока|Фінскої затоки]] і північної частини [[Ботнічна затока|Ботнічної затоки]] (близько 5 ‰), що входять в акваторію [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Найсолонішою є вода [[Червоне море|Червоного моря]] (4,242 ‰). [[Мінеральне озеро|Соляні озера]], такі як [[Мертве море]], можуть мати значно більший рівень вмісту солей (до 300 ‰).
 
Середній вміст солей у морській воді близько 3,535&nbsp;‰, температура замерзання 1,91 °С, густина 1020 кг/м³. Хімічний склад морської води постійний&nbsp;— 99,99 % за масою сольового складу припадає на Na<sup>+</sup>&nbsp;— 10,7&nbsp;‰, K<sup>+</sup>&nbsp;— 0,39&nbsp;‰, Ca<sup>2+</sup>&nbsp;— 0,42&nbsp;‰, Mg<sup>2+</sup>&nbsp;— 1,30&nbsp;‰, SO<sub>4</sub><sup>2−</sup>&nbsp;— 2,70&nbsp;‰, Cl<sup>−</sup>&nbsp;— 19,35&nbsp;‰, Br<sup>−</sup>&nbsp;— 0,06&nbsp;‰, CO<sub>3</sub><sup>2−</sup>&nbsp;— 0,07&nbsp;‰. При цьому 85 % солей у морській воді складає [[NaCl]], у значних кількостях присутні: MgCl<sub>2</sub>, MgSO<sub>4</sub>, CaSO<sub>4</sub>, NaBr, а також розчинені гази та органічні речовини (1-5 мг/л).
 
Внаслідок високої концентрації хімічних компонентів і величезного їх сумарного вмісту у водах Світового океану, морська вода використовується для отримання багатьох хімічних сполук. Наприклад, у країнах жаркого клімату ([[КНР]], [[Японія]], [[Індія]], [[Австралія]], ін.) упарюванням за рахунок сонячного тепла отримують 30-40 % світового видобутку кухонної солі. В перспективі, з появою нових технологій, з морської води можливе вилучення ряду цінних корисних копалин. Морська вода містить в розчиненому вигляді практично всі елементи [[Періодична система елементів|періодичної таблиці хімічних елементів]].
Розподіл солей за глибиною загалом постійний, в нижніх горизонтах зростає вміст розчиненої [[вуглекислота|вуглекислоти]], внаслідок чого в глибинних ділянках осад карбонату кальцію розчиняється. Різка зміна складу води за глибиною спостерігається в [[Чорне море|Чорному морі]] за рахунок двох потоків через [[Босфорська протока|Босфор]] (верхнього, більш прісного, з Чорного моря і нижнього, солонішого, з [[Мармурове море|Мармурового]] в Чорне море) і дії сульфатредукуючих бактерій, що приводить до накопичення [[Сірководень|сірководню]] (до 14 мг/л).
 
Розподіл солоності поверхневих [[Водна маса|водних мас]] Світового океану має певні закономірності. На [[екватор]]і солоність поверхневих вод знижена, вона підвищується до [[Субтропіки|субтропічних широт]] і знов зменшується до [[Географічний полюс|полюсів]], сягаючи значень у 3,535&nbsp;‰ в [[Помірні широти|помірних широтах]]. Такий широтний розподіл порушуються [[морська течія|морськими течіями]]: холодні течії виносять з приполярних зон до помірних широт воду з пониженою солоністю, навпаки, теплі течії несуть до помірних широт більш солону воду. На екваторі на місце вод, що були знесені морськими течіями, повільно підіймаються з глибини холодні води. В свою чергу вони, прогрівшись на поверхні, відходять до полярних широт, де, охолонувши, опускаються на дно&nbsp;— [[термохалінна циркуляція]].<ref name="Подобедов"/>
 
=== Геохімічне пояснення ===
Анонімний користувач