Гвельфи і гібеліни: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Додано список міст та використання в геральдиці |
|||
Рядок 1:
'''Гвельфи''' або '''
'''Гібеліни''' або '''ґібеліни''' ({{lang-it|ghibellini}}, {{lang-de|Ghibellinen / Waiblinger}}) — політичне угруповання, прихильне до німецьких імператорів і аристократичної форми правління. З середини [[XII століття]] ґібеліни боролися з ґвельфами.
Боротьба за владу між [[Папа Римський|Папою Римським]] та імператорами [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], відома під назвою ''[[боротьба за інвеституру]]'', що почалася в [[1075]] році, закінчилася підписанням [[Вормський конкордат|Вормського конкордату]] в [[1122]] році. Проте, попри формальне врегулювання конфлікту, поділ на ґвельфів та ґібелінів в політиці [[Італія|Італії]] зберігався аж до [[XV століття]].
== Основні ґвельфські міста ==
{{Div col|cols=3}}
* [[Л'Аквіла]]
* [[Алессандрія]]
* [[Анкона]]
* [[Атрі]]
* [[Болонья]]
* [[Брешія]]
* [[Вольтерра]]
* [[Генуя]] (короткі періоди: 1256-1270; 1317-1319)
* [[Камерино]]
* [[Колле-ді-Валь-д'Ельса]]
* [[Крема]]
* [[Лекко]]
* [[Лукка]] (гібелінське між [[1314]] і [[1328]])
* [[Мачерата]]
* [[Мілан]] (гвельфійське до початку сеньйорії [[Вісконті]], після гібелінське)
* [[Мондові]]
* [[Монтепульчано]]
* [[Орвіето]]
* [[Падуя]]
* [[Піццино]]
* [[Перуджа]]
* [[Прато]] (тривалий час гібелінське)
* [[Рієті]]
* [[Ріміні]] (короткий початковий період гібелінське, гвельфійське з початком сеньйорії [[Малатеста]])
* [[Рипатрансоне]]
* [[Рим]]
* [[Фабріано]]
* [[Фаенца]]
* [[Фермо]] (гібелінське після 1242 р.)
* [[Флоренція]] (за винятком короткого періоду уряду гібелінів з [[1248]] по [[1250]] і між [[1260]] і [[1267]])
{{Div col end}}
== Основні ґібелінські міста ==
{{Div col|cols=3}}
* [[Ареццо]]
* [[Асколі Пічено]]
* [[Верона]]
* [[Генуя]] (переважно 1270-1317)
* [[Гроссето]]
* [[Гуальдо Тадіно]]
* [[Губбіо]] (гвельфське під час сеньйорії [[Габріеллі]])
* [[Єзі]]
* [[К'єті]]
* [[Кастільйон-Фьорентіно]]
* [[Комо]]
* [[Лоді]] <ref name="Storia di Lodi">[[Agenore Bassi]], ''Storia di Lodi'', Lodi, Edizioni Lodigraf, 1977, pagg. 39-44. ISBN 88-7121-018-2.</ref> (гібелінське до [[1259]], потім гвельфське за часів сеньйорії [[Делла Торре]] та [[Антоніо Фіссірага]])
* [[Мантова]]
* [[Модена]]
* [[Монте-Сан-П'єтранджелі]]
* [[Нарні]]
* [[Озімо]]
* [[Палермо]]
* [[Павія]]
* [[Пенне]]
* [[Піза]]
* [[Пістоя]]
* [[Поджібонсі]]
* [[Сан-Мініато]] (гібелінське до [[1291]], потім гвельфське)
* [[Савона]]
* [[Сієна]] (гібелінське до [[1287]], потім гвельфське із створенням [[Уряду дев’яти]])
* [[Сполето]]
* [[Сульмона]]
* [[Терні]]
* [[Трієст]]
* [[Тоді]]
* [[Урбіно]]
* [[Фабріано]]
* [[Фоліньйо]]
* [[Форлі]] (останнє гібелінське місто, історичною є перемога проти двох тисяч французьких солдатів, битва, яку Данте запам'ятав як "Кривава різанина"<ref name="Божествення Комедія, Пекло">[[Данте Аліг'єрі]], [[Божественна Комедія]], [[Пекло (Божественна комедія) | Пекло]], З італійської переклав Богдан І. Лончина, Львів, Видавництво Українського Католицького Університету, 2007, стор. 214. ISBN 966-8197-26-7.</ref>)
* [[Чеккано]]
{{Div col end}}
== Міста змінної приналежності ==
* [[Асті]] (переважно гібелін)
* [[Бергамо]] (переважно гібелін)
* [[Вітербо]]
* [[Віченца]]
* [[Кремона]]
* [[Неаполь]]
* [[Падуя]]
* [[Парма]]
* [[П'яченца|Пьяченца]]
* [[Тревізо]]
* [[Феррара]]
== В геральдиці ==
Протягом XII-XIII століть армії гібелінських комун зазвичай використовували військовий прапор Священної Римської імперії - білий хрест на червоному полі - як свій власний. Армії гвельфів зазвичай змінювали кольори - червоний хрест на білому. Ці дві схеми є поширеними у громадянській геральдиці північноіталійських міст і залишаються виразним показником їхньої минулої схильності до фракцій. Традиційно гібелінські міста, такі як [[Павія]], [[Новара]], [[Комо]], [[Тревізо]] та [[Асті]], продовжують використовувати хрест гібелінів. Хрест гвельфів можна знайти на міських гербах таких традиційно гвельфських міст, як [[Мілан]], [[Верчеллі]], [[Алессандрія]], [[Падуя]], [[Реджо-нель-Емілія]] та [[Болонья]].
Деякі особи та сім'ї вказували свою приналежність до фракцій у своїх гербах, включаючи відповідну геральдичну "[[Глава (геральдика)|Главу]]" (горизонтальну стрічку у верхній частині щита). У гвельфів була '''capo d'Angiò''' або "глава Анжу", що містила [[:Файл:Image-Blason Sicile Péninsulaire.svg|жовті лілії на блакитному полі з червоною геральдичною "міткою"]], тоді як у гібелінів була '''capo dell'Impero''' або "глава Імперії", у формі [[:Файл:Flag Germany Emperors Banner.svg|чорного німецького імператорського орла на золотому тлі]].<ref name="The Complete Book of Heraldry">''The Complete Book of Heraldry'' by Stephen Slater ({{ISBN|1843096986}}), page 201.</ref>
<gallery>
Файл:Treviso-Stemma.svg|Герб [[Тревізо]] містить гібелінський прапор - білий хрест на червоному полі
Файл:Vercelli-Stemma.svg|Герб [[Верчеллі]] містить гвельфійський прапор - червоний хрест на білому полі
Файл:Coa gaioli boidi.svg|Герб італійської сім'ї з гібелінською (Імперська) геральдичною главою у верхній частині
Файл:Coa fam ITA roberti.jpg|Герб родини Роберті [[Реджо-нель-Емілія | Реджо]], з гвельфійською (Анжу) геральдичного главою
</gallery>
== В архітектурі ==
Рядок 11 ⟶ 110:
Файл:Castello di St.Pierre.jpg|<center>[[Мерлон]]и ґібелінів в формі ''ластівчиного хвоста''. [[Замок Сен-П'єр]], [[Вале д'Аоста]]</center>
Файл:Genova-Castello Mackenzie-DSCF8928.JPG|<center>[[Мерлон]]и ґвельфів прямокутної форми. [[Замок Макензі]], [[Генуя]]</center>
Файл:Casa di Romeo (Verona).jpg|<center>[[Мерлони]] ґібелінів в формі ''ластівчиного хвоста'' of the "Casa di Romeo", of the Montecchi family of [[Verona]]</center>
</gallery>
Рядок 23 ⟶ 123:
* [[Мері Шеллі]], ''[[Вальперга (роман)|Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки]]'' ({{lang-it|Valperga, Vita e avventure di Castruccio, principe di Lucca}}), 1823. В історичному романі [[Мері Шеллі]] «[[Вальперга (роман)|Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки]]» основою сюжетної лінії є вигаданий військовий похід ґібеліна [[Каструччіо Кастракані]] на чолі своєї армії для підкорення його коханої жінки, яка належала до партії ґвельфів.
* [[Вільям Шекспір]], [[Ромео і Джульєтта]].
== В музиці ==
Опера [[Ріккардо Дзандонаї]] "[[Франческа да Ріміні]]" (1914) слідує за сюжету "[[Пекло (Божественна комедія)|Пекла]]" [[Данте Аліг'єрі|Данте]], частина якого включає битву між гвельфами і гібелінами.
== Примітки ==
<references />
== Посилання ==
| |||