Ліпарит: відмінності між версіями

90 байтів додано ,  1 рік тому
нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎top: додавання шаблону за допомогою AWB)
Немає опису редагування
 
| Практичне значення =
|}}
'''Ліпарит''' ({{lang-ru|липарит}}, {{lang-en|liparite, rhyolith}}; {{lang-de|Liparit m, Rhyolith m}}) — [[Файл:RhyoliteUSGOV.jpg|thumb|Ліпарит]]
[[Файл:RhyoliteUSGOVMineraly.sk - paleoryolit.jpg|thumb|ЛіпаритПалеоліпарит]]
* 1) Кайнотипна магматична [[гірська порода]], ефузивний аналог [[граніт]]у, що складається переважно з [[санідин]]у, [[плагіоклаз]]у, [[кварц]]у та кремнієвої кислоти. Структура склоподібна чи прихованокристалічна. Осн. маса склувата або мікрофельзитова (результат [[девітрифікація|девітрифікації]] скла), рідше [[сфероліти|сферолітсферолітова]]ова. [[Вулканічне скло]] від 50 до 100&nbsp;%. Л.&nbsp;— щільні, рідше пористі, кислі породи, зі склоподібною основною масою рожевого, білого, сірого, іноді зеленуватого, блакитнуватого або майже чорного кольору та порфіровими вкрапленнями [[кварц]]у, кислого [[плагіоклаз]]у, калієвого [[польовий шпат|польового шпату]] зрідка [[біотит]]у, [[піроксен]]ів або рогової обманки. Сер. хім. склад за Делі (% мас.): SiO<sub>2</sub>&nbsp;— 72, 80; ТіО<sub>2</sub>&nbsp;— 0,33; Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— 13,49; Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— 1,45; FeO&nbsp;— 0,88; MnO&nbsp;— 0,08; [[Оксид магнію|MgO]]&nbsp;— 0,38; CaO&nbsp;— 1,2; Na<sub>2</sub>О&nbsp;— 3,38; К<sub>2</sub>О&nbsp;— 4,46; Н<sub>2</sub>О&nbsp;— 1,47; Р<sub>2</sub>O<sub>5</sub>&nbsp;— 0,08. До Л. відносять також [[вулканіт]]и з вмістом SiO<sub>2</sub> понад 73&nbsp;% мас. Л. складають вулканічні покриви, пласти, куполи, дайки тощо. Розповсюджені у всіх вулканічних районах світу. Використовуються для виробництва щебеню, як [[облицювальний камінь]].
[[File:Mineraly.sk - paleoryolit.jpg|thumb|Палеоліпарит]]
* 1) Кайнотипна магматична [[гірська порода]], ефузивний аналог [[граніт]]у, що складається переважно з [[санідин]]у, [[плагіоклаз]]у, [[кварц]]у та кремнієвої кислоти. Структура склоподібна чи прихованокристалічна. Осн. маса склувата або мікрофельзитова (результат [[девітрифікація|девітрифікації]] скла), рідше [[сфероліти|сфероліт]]ова. [[Вулканічне скло]] від 50 до 100%. Л. – щільні, рідше пористі, кислі породи, зі склоподібною основною масою рожевого, білого, сірого, іноді зеленуватого, блакитнуватого або майже чорного кольору та порфіровими вкрапленнями [[кварц]]у, кислого [[плагіоклаз]]у, калієвого [[польовий шпат|польового шпату]] зрідка [[біотит]]у, [[піроксен]]ів або рогової обманки. Сер. хім. склад за Делі (% мас.): SiO<sub>2</sub> – 72, 80; ТіО<sub>2</sub> – 0,33; Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> – 13,49; Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> – 1,45; FeO – 0,88; MnO – 0,08; [[Оксид магнію|MgO]] – 0,38; CaO – 1,2; Na<sub>2</sub>О – 3,38; К<sub>2</sub>О – 4,46; Н<sub>2</sub>О – 1,47; Р<sub>2</sub>O<sub>5</sub> – 0,08. До Л. відносять також [[вулканіт]]и з вмістом SiO<sub>2</sub> понад 73% мас. Л. складають вулканічні покриви, пласти, куполи, дайки тощо. Розповсюджені у всіх вулканічних районах світу. Використовуються для виробництва щебеню, як [[облицювальний камінь]].
* 2) Зайва назва [[хризокола|хризоколи]]. Від назви Ліпарських островів (F.Lasoria, 1846).
* 3) Зайва назва [[флюорит]]у. Від грецьк. «ліпарос»&nbsp;— блискучий (E.F.Glocker, 1847).
* 4) Назва [[тальк]]у залізного (A.E.Arppe, 1858).
* 5) Зайва назва [[алюноген]]у залізистого (J.Roth, 1861).