Синицький Леонтій Данилович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OlegB (обговорення | внесок) |
OlegB (обговорення | внесок) м →Біографія: вікіфікація |
||
Рядок 7:
Склавши при Київському університеті особливий іспит на звання вчителя історії та географії, Синицький здобув право викладати у гімназії. Після цього він п'ять років працював учителем жіночої гімназії у [[Київ|Києві]]. Одночасно вів нелегальну революційну діяльність, внаслідок чого зазнавав неодноразових обшуків.
У 1890-х роках Синицький розпочав літературну діяльність. Стали з'являтися його статті в «Киевской старовине» («Малоросія з розповідей мандрівників кінця минулого і початку нинішнього сторіччя»), «Русской мысли» («Погляди [[Альберт Шеффле|Шеффле]] на суспільство»).
1895 року Синицький переїхав до [[Москва|Москви]]. Там він працював викладачем у комерційному училищі Вяземської. Жваво цікавлячись наукою, Леонтій Данилович як вільний слухач відвідував лекції [[Анучин Дмитро Миколайович|Дмитра Анучина]] з географії, [[етнографія|етнографії]] та [[антропогеографія|антропогеографії]], [[Павлов Олексій Петрович|Олексія Павлова]] — з [[геологія|геології]].
1906 року Синицький поїхав за кордон і там близько двох років працював над першоджерелами в бібліотеках [[Берлін]]а, [[Відень|Відня]], [[Париж]]а й [[Лондон]]а, слухав лекції професорів, серед яких були [[Отто Шрадер]], Марве, Констан.
== Література ==
| |||