Малабарське узбережжя: відмінності між версіями

'''МалабарськийМалабарське берегузбережжя''' , або '''Малабар''' — довге і вузьке узбережжя на південному заході півострова [[Індостан]], розташоване на південь від [[Гоа]], між [[Аравійське море|аравійським морем]] і [[Західні Гати|Західними Гатами]]. Узбережжя простягається на 845 км по території індійських штатів [[Карнатака]] і [[Керала]]. На узбережжі знаходилася історична область Південної Індії — [[Малабар]].

БерегУзбережжя є аллювиальную низовиною шириною до 80 км, здебільшого низинний і топкий, місцями є піщані пляжі. Берегова смуга шириною 1-2 км має багато глибоких [[лагуна|лагун]], в деяких з яких розташовані морські порти, такі як [[Кочі (Індія)|Кочин]] і [[Калікут]] (Кожикоде).

МалабарськийМалабарське берегузбережжя є одним з найгустонаселеніших районів Індії. Його землі використовують для землеробства — рисові поля, плантації кави, кокосової пальми, манго, бананів. Також вирощуються перець, кардамон і горіхи [[кеш'ю]].

У 4 ст. на Малабарський берегМалабар прибув християнський проповідник [[Фома Канський]], що заснував велику християнську громаду .

Спеціалізація на морській торгівлі призвела до появи великої різноманітності культур в прибережних поселеннях Малабарського берегаузбережжя. У цих містах з'явилися перші групи [[християни|християн]], [[Кочинські євреї|євреїв]] і [[мусульмани|мусульман]] в Індії.