Біблія: відмінності між версіями

'''Бі́блія''' ({{lang-el|τά βιβιλία, βιβλία}}, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто [[Бібл]], куди завозили [[папірус]]), або '''Святе́ Пи́сьмо''', '''Свяще́нне Писа́ння'''&nbsp;— сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма [[Християнство|християнськими конфесіями]] як [[Священне Писання]]. Результат складної праці з відбору цих текстів заведено називати [[Канон (релігія)|каноном]], а більш або менш близькі за жанром, але такі, що не увійшли до канону, тексти,&nbsp;— [[Апокрифи|апокрифами]]<ref>''С.&nbsp;С.&nbsp;Аверинцев''. Біблія // {{ЕІУ|1|267}}</ref>. Усі книги біблійного циклу мають важливе значення для [[Історія|істориків]], [[Філологія|філологів]] тощо. [[Католицтво|Католицький]] та [[Православ'я|православний]] канони Святого Письма (Біблії) включають в себемістять 77 книг, а у [[Протестантизм|протестантів]]&nbsp;— 66. У [[юдаїзм]]і лише [[Старий Заповіт|Старий Завіт]] ([[Танах]]) розглядається як священна книга.

До цєїцієї частини входять такі твори:

А в XVIII&nbsp;ст. за [[Катерина II|Катерини II]] запроваджено по школах і церквах України '''московську вимову церковно-словцерковнослов'янських текстів'''.

Святе Письмо, написане староєврейською ([[гебрейська мова|гебрейською]]), [[Арамейська мова|арамейською]] й [[Грецька мова|грецькою мовами]], було частково перекладене на [[Старослов'янська мова|старослов'янську мову]] в IX&nbsp;— X&nbsp;ст.ст., звич. для літургійного вжитку, й у такому виді разом з [[християнство]]м дісталося з [[Болгарія|Болгарії]] на [[Русь]]. Тому, почавши від [[Остромирове Євангеліє|Остромирового Євангелія]] 1056—1057&nbsp;рр., найдавніші книги Святого Письма, збережені з [[Київська Русь|Княжої Доби]]&nbsp;— це богослужбові євангельські й апостольські та старозаповітні читання. При переписуванні ці тексти, як і повні переклади святих книг, що згодом також з'явилися на українських землях, набирали прикмет сучасної української мови. Але повний текст Святого Письма з'явився в [[Україна|Україні]] з виходом першої, друкованої 1581&nbsp;р. церковно-словцерковнослов'янською мовою, [[Острозька Біблія|Острозької Біблії]] за текстом «Олександрійської 70-ох» ([[Септуаґінта|Септуагінти]]), а подекуди [[Латинська мова|латиномовної]] [[Вульґата|Вульґати]]. Тоді, під впливом [[Реформація|реформації]], з'явилися вже переклади окремих частин Святого Письма на «живу мову», такі як [[Пересопницьке Євангеліє]] 1556—1561&nbsp;рр., «Крехівський Апостол» 1560&nbsp;р., тощо, «для ліпшого вирозумленя люду християнського посполитого». Однак з підпорядкуванням українських земель [[Росія|Росії]] такі переклади були заборонені і в історично насадженій [[Російська православна церква|російській православній Церкві]] в Україні вживалося тільки Святе Письмо церковнослов'янською мовою з російською вимовою.

Наука, з'явившись в Нові часи, була заснована відомими богословами. Наприклад [[Ісаак Ньютон|Ісаак Нютон]] був автором багатьох праць з теології. Значна частина вчених вважають себе віруючими, і багато хто з них не бачать конфлікту між своїми науковими і релігійними поглядами.

Навіть [[П'ятикнижжя Мойсеєве|П'ятикнижжя написане не Мойсеєм]], тобто фальсифікат виданий для авторитетності текстів іншими особами буцімто «написане МоїсеємМойсеєм» ([[Томас Гоббс]], [[Бенедикт Спіноза]])<ref>{{cite book