Жил Іаніш: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
Рядок 2:
[[Файл:GilEannes-Lagos.jpg|right|thumb|300px|Статуя Жила Еанеша в місті [[Лагуш]], [[Португалія]]]]
 
'''Жил Еанеш''' ({{lang-pt|Gil Eanes}}; [{{IPA|ʒiɫ i'ɐnɨʃ}}]) - — португальський мореплавець [[XV століття]].
 
Був зброєносцем ({{lang-pt|Escudeiro}}) у португальського інфанта [[Енріке Мореплавець|Дона Енріко "«Мореплавця"»]]. Здійснив кілька морських подорожей вздовж африканського узбережжя.
 
У [[1433]]  р. досяг [[Канарські острови|Канарських островів]].
 
У 1434 &nbsp;р., за дорученням принца Енріко Мореплавця першим у зафіксованій європейській історії обігнув мис [[Буждур]], який вважався до того неподаланним. Це досягнення спричинило початок [[Епоха великих географічних відкриттів|епохи великих географічних відкриттів]]. До Еанеша було скоєно п'ятнадцять невдалих спроб обійти цей мис <ref> А. Уланов [http://magazines.russ.ru/znamia/1998/2/nabl2.html Впорядковане безумство]. Рецензія на книгу Ф. Песоа Послання. // «Знамя» 1998 № &nbsp;2.-М.: Фонд ім. І. &nbsp;Д. &nbsp;Ситіна, 1997. -&nbsp;— 48 с. </Ref>.
 
У своїх донесеннях він вказував, що судну вдалося пройти на 50 ліг уздовж африканського узбережжя далі мису [[Буждур]], і ніде не було помічено слідів присутності явних ворогів, причому ''«плисти під вітрилами тут так само легко, як і у нас вдома, а країна ця багата і усього в ній в достатку» '' <ref> Стефан Цвейг [http://lingua.russianplanet.ru/library/cveig/magellan.htm Людина і його діяння] </ref>.
 
В наступному, 1435 році, Дон Енріке знову відправив Жила Еанеша, з інструкціями дослідити узбережжя далі за мисом Бохадор. Цього разу Еанеша супроводжував другий корабель -&nbsp;— ''баринела'' під командуванням Афонсу Гонсальвеса Балдайя,
 
''Майже не існує детальної інформації про такий тип судна, як баринела, окрім того, що це було двощоглове вітрильно-весельна судно з глибокою осадкою, яке було більше за однощоглову барку Еанеша і було спеціально спроектована для дослідження нових берегів (і, таким чином вже могло мати латинське вітрило на другій щоглі). На відміну від Еанеша, немає підтверджень, що Балдайя мав бодай якийсь попередній морський досвід.''
Рядок 18:
Еанеш і Балдайя пропливли на південь від мису Бохадор приблизно 50 ліг (170 км) вздовж переважно безлюдного узбережжя [[Західна Сахара|Західної Сахари]] до затоки, яку вони назвали ''Angra dos Ruivos'' (Затока Морських Півнів), через велику кількість [[Триглові|морських півнів]], виловлених командою в місцевих водах. Еанеш і Балдайя бачили деякі сліди присутності людини (відбитки людей і верблюдів), але самих людей так і не зустріли.
 
* Angra dos Ruivos (Затока Морських Півнів) -&nbsp;— 24°40′ пн. ш. 14°56′ зх. д.
 
Після цих подій ім'я мореплавця довгий час не фігурує в літописах. Через десять років він згадується як учасник комерційних експедицій на посаді другого капітана, ще два роки по потому, у 1446 &nbsp;— як командир флагманського корабля в кампанії проти маврів у Північній Африці <ref>[http://www.igrejabranca.ru/articles/ gileanes.htm Португалія близько! Жил Еанеш і мис Божадор]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
== Див. також ==
Рядок 34:
{{Навігація}}
 
* Бізлі, Чарльз Раймонд. Принц Енріке Мореплавець. &nbsp;— Київ: Темпора, 2015. 236 с. ISBN 978-617-569-209-7
{{Explorer-stub}}