Каталанська мова: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Yurchor (обговорення | внесок) м правопис |
||
Рядок 46:
Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (наприклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського ''peça''), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з [[Баскійська мова|баскійської]], германських, [[Окситанська мова|окситанської]], [[Арабська мова|арабської]], [[Іспанська мова|іспанської]], [[Французька мова|французької]] та [[Англійська мова|англійської]] мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от ''[[паелья]]'' та ''барак''.
Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема [[Інститут каталонських студій|Інститутом каталонських студій]] (який підтримує норму IEC) та [[Валенсійська мовна академія|Валенсійською мовною академією]] (яка підтримує норму AVL). У [[1985]] р. було створено Термінологічний центр ({{lang-ca|Termcat}})<ref>Діє відповідно до Декрету № 108/2006 від 25 квітня 2006 р., сайт [http://www.termcat.cat www.termcat.cat] {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-en}}</ref>, який відповідає за розроблення галузевої термінології та випуск словників, а також Консорціум для мовної нормалізації ({{lang-ca|Consorci per a la Normalització Lingüística}}), завданням якого є поширення нової термінології та організація мовних курсів<ref>[http://www.cpnl.cat/ Сайт Консорціуму для мовної нормалізації.] {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-en}}, {{ref-fr}}</ref>. Поряд з зазначеними вище офіційними закладами існують і визнані неурядові організації, які
Рекорд «[[Книга рекордів Гінесса|Книги рекордів Гінесса»]] з найдовшої у світі промови (124 години без перерви) було встановлено перпіньянцем [[Люїс Кулет|Люїсом Кулетом]]. Цю промову було здійснено здебільшого каталанською мовою, її було закінчено [[17 січня]] [[2009]].
Рядок 78:
: ''Див. також статтю '''[[Назви каталанської мови]]'''.''
Від часів [[Проповіді з Урґаньї|проповідей з Урґаньї]], каталанська мова називалася по-різному. Оскільки, як і інші [[Романські мови|неолатинські мови]], каталанська мова походить з народної [[Латинська мова|латини]], її вважали народним, простим варіантом латинської мови, що пояснює першу
Серед інших історичних назв каталанської мови варто зазначити назву ''romanç / romançar'' («романська [мова]»), яка вживалася в усіх частинах [[Каталанські країни|каталанських країн]] з [[1234]] до [[1636]] р., назву ''pla / espla / esplanar'' («зрозуміла [мова]»), що вживалася з [[1261]] до [[1589]] р., назви ''crestianesc'' («християнська [мова]»), яка вживалася у [[Валенсія (область)|Валенсії]] з [[1270]] до [[1468]] р. (через існування контактів між християнським каталонським та мусульманським арабським населенням Валенсії) та назву ''algemia'' («алжемія / алджемія»), що вживалася з [[1460]] до [[1490]] р. головним чином іберійськими мусульманами.
Рядок 194:
* італійська мова: найближчою до італійської є французька (1067 спільних слів), а потім португальська (1043), каталанська (1031), іспанська (1015), рето-романська (987), окситанська (982), сардська (836), румунська (537).
* каталанська мова: найближчою до неї є іспанська (1045 спільних слів), а потім італійська (1031), португальська (1001), французька (998), окситанська (939), ретороманська (843), сардська (687), румунська (441).
* португальська мова:
* іспанська мова: найближчою до неї є португальська (1196 спільних слів), потім каталанська (1045), італійська (1015), французька (914), окситанська (867), ретороманська (836), сардська (750) та румунська (491).
Рядок 547:
;Кодифікація каталанської мови (стандарти)
Існує два основні стандарти каталанської мови : основний стандарт (стандарт IEC), який був запропонований каталонським лінгвістом [[Пумпеу Фабра|Пумпеу Фаброю]] ({{lang-ca|Pompeu Fabra}}) і який ґрунтується на центрально-каталанському діалекті (район м. [[Барселона|Барселони]]), підтримується [[Інститут каталонських студій|Інститутом каталонських студій]], і валенсійський стандарт (стандарт [[Валенсійська мовна академія|AVL]]), що ґрунтується на роботах того ж лінгвіста та т.зв. «Нормах Кастельо́» ({{lang-ca|Normes de Castelló}} — стандартна
Різниця між обома стандартами невелика і, насамперед, стосується вживання діакритичних знаків (''francès'' та ''anglès'' IEC — ''francés'' та ''anglés'' AVL, ''cafè'' IEC — ''café'' AVL, ''conèixer'' IEC — ''conéixer'' AVL, ''comprèn'' IEC — ''comprén'' AVL). Також по-різному вимовляється наголошене «e», що походить від латинських Ē («e довге») та Ǐ («i коротке») : у нормі IEC — {{IPA|[ɛ]}}, у нормі AVL — {{IPA|[e]}}. У стандарті AVL збережено літеру «è» у словах què, València, èter, sèsam, sèrie та època, однак її вимова відрізняється від вимови у стандарті IEC.
Рядок 580:
** Як і у французькій чи окситанській, відбувається заміна глухих приголосних на відповідні дзвінкі, якщо наступне слово починається з голосної або дзвінкої приголосної. Така соноризація притаманна фонемам {{IPA|[s]}}, {{IPA|[t]}}, {{IPA|[p]}}, {{IPA|[ʃ]}}, {{IPA|[k]}} i {{IPA|[tʃ]}}, які переходять відповідно у {{IPA|[z]}}, {{IPA|[d]}}, {{IPA|[b]}}, {{IPA|[ʒ]}}, {{IPA|[ɡ]}} i {{IPA|[ʤ]}}. Приклади (наведено [[Валенсійська мова|валенсійську]] вимову): ''els homes'' {{IPA|[els]}} та {{IPA|[ɔmes]}} -> {{IPA|[elzɔmes]}}; ''peix bo'' {{IPA|[pejʃ]}} та {{IPA|[bɔ]}} -> {{IPA|[pejʒbɔ]}}; ''blat bord'' {{IPA|[blat]}} та {{IPA|[boɾ(t)]}} -> {{IPA|[blad'boɾ(t)]}}.
* Спільні риси з окситанською (зокрема ланґедокською говіркою)
** Випадіння латинського міжголосного -N (PANE, VINU → ''pa'', ''vi''). На відміну від ланґедокської говірки у множині {{IPA|[n]}} зберігається (пр., ''pans'', ''vins''), за винятком північно-каталанського
** Оглушення кінцевих приголосних: ''verd'' {{IPA|[t]}}, ''àrab'' {{IPA|[p]}}.
* Оригінальні риси:
| |||