Антиспоживацтво: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
уточнення
Рядок 1:
{{Споживацтво}}
'''Антиспожива́цтво''' або '''антиконсюмери́зм''' ({{lang-en|anti-consumerism}}) — суспільно-політичний рух проти прирівнювання особистого щастя зі [[споживання]]м і придбанням матеріальних благ.
 
Уперше в [[1915]] термін «[[споживацтво]]» або «консюмеризм» (від {{lang-en|consumerism}}) з'явився в [[Оксфордський словник англійської мови|Оксфордському словнику англійської мови]] для позначення «пропаганди прав та інтересів споживачів». Проте з [[1960]] в тому ж словнику термін тлумачиться як: «акцент на заклопотаності придбанням товарів народного споживання».
 
«Споживацтво»  — термін, яким користуються для опису ефектів впливу [[ринкова економіка|ринкової економіки]] на [[індивід|людину]]. Стурбованість про споживачів породила не лише пожвавлену активність, а також включення навчального предмету «[[Просвітництво споживачів|споживацької освіти]]» в шкільні програми.
 
Спостерігається зараз і таке явище як антиспоживацька діяльність, пов'язана у своєму засудженні сучасних [[корпорація|корпорацій]] чи організацій, які переслідують винятково [[економічний інтерес]], з [[Енвайронменталізм|екологічним активізмом]], [[Альтерглобалізм|боротьбою з глобалізацією]], і рухом за [[захист прав тварин]]. Один з варіантів цього руху&nbsp;— «[[післяспоживацтво]]» або «постконсюмеризм» (від {{lang-en|postconsumerism}}) з головним акцентом на вихід за рамки споживацтва, яке ввійшло в звичку <ref>[http://www.postconsumers.com/ Офіційний сайт]</ref>.
 
== Історія ==
Рядок 12:
Антиспоживацький рух зародився в США та інших економічно високорозвинутих країнах, де безцільне споживання стає дедалі більшою проблемою і загрозою їх економічній стабільності. Саме там у силу значного розвитку [[суспільство споживання|суспільства споживання]] поширилися такі проблеми як хвороба [[оніоманія]] (психологічна залежність від покупок) та [[Потреблятство|потреблянство]] (худ. термін в який вкладається поняття епідемії споживання), як похідні від цих проблем поширюється [[забруднення довкілля]] та [[соціальна нерівність]]. Після переходу від [[Комуністична ідеологія|комуністичної ідеології]] до [[капіталізм]]у разом зі [[споживацтво]]м колишні радянські республіки (в тому числі й Україна) окрім позитивних перейняли й негативні риси цього виду суспільних відносин.
 
Протягом останніх років у [[Сполучені Штати Америки|США]] спостерігається збільшення кількості книг таких, як от книга [[Наомі Кляйн]] ''«[[No Logo]]»'', і фільмів, як наприклад: ''«The Corporation»'' ([[Корпорація (фільм)|Корпорація]]) та ''«Surplus»'' ([[Надлишки (фільм)|Надлишки]]) &nbsp;— які популяризують антикорпоративну ідеологію для громадськості.
 
== Джерела руху ==
Опозиція [[Економічний матеріалізм|економічного матеріалізму]] надходить головним чином із двох джерел: релігії та громадської активності. Деякі релігійні діячі стверджують, що матеріалізм заважає зв'язку між людиною і божественним, або що споживацтво по своїй суті є аморальним способом життя: відомі [[Франциск Ассизький]] і [[Магатма Ґанді]] стверджували, що духовне натхнення привело їх до простого способу життя. Соціальні активісти вірять, що матеріалізм пов'язаний з [[війна|війною]], [[жадібність|жадібністю]], [[Аномія|аномією]], [[злочинність|злочинністю]], деградацією довкілля, загальним занепадом суспільства і зростанням невдоволення в ньому. По суті, їх непокоїть те, що матеріалізм не може запропонувати сенс існування для людського буття. Коло критиків споживацтва включає [[Бенедикт XVI|Папу Бенедикта XVI]]<ref>Web log. 17 July 2008. http://babs22.wordpress.com/2008/07/17/australia-pope-attacks-consumerism/</ref>, німецького історика [[Освальд Шпенглер|Освальда Шпенглера]] (який сказав, «Життя в Америці є виключно економічним за своєю структурою і йому не вистачає глибини» <ref name="ReferenceA">Stearns, Peter. ''Consumerism in World History''. Routledge</ref>), і французького письменника [[Жорж Дюамель|Жоржа Дюамеля]], який зазначив: «американський матеріалізм&nbsp;— маяк посередності, який загрожував затемненням французькій цивілізації»<ref name="ReferenceA"/>.
 
== Прогнози ==